1 І було до мене Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, розкажи оповідання, і скажи притчу до дому Ізраїля, 3 і скажеш: Так говорить Господь: Великий орел великокрилий, великих розмірів, повний кігтів, який має задум прибути до Лівану, і він взяв вибрані кедри, 4 м’які верхівки він зрізав і приніс їх у землю Ханаану, доставив їх до міста, оточеного мурами. 5 І він взяв з насіння землі, і дав його на плодовите поле біля великої води, поставив його на видному місці . 6 І воно зійшло, і стало немічним виноградником, малим за розмірами, непоказним. Його галузки — на ньому і його коріння було під ним. І він став виноградником, і випустив галузки, і простягнув свої гілки.
7 І був інший — великий, великокрилий орел з багатьма кігтями, і ось цей виноград, що сплетений з ним, і його коріння — до нього. І він підняв до нього свої галузки, щоб напоїти його разом із землею свого саду. 8 Він росте на гарній рівнині біля великої води, щоб випустити паростки і принести плід, аби стати великим виноградником. 9 Через це скажи: Так говорить Господь: Чи випрямиться? Чи не зігниє його м’яке коріння і плід, і чи не посохне все, що з нього виросло? І не потрібно могутнього плеча ні численного народу, щоби його вирвати з його корінням. 10 І ось він росте. Чи випрямиться? Хіба не засохне зовсім , як тільки торкнеться до нього гарячий вітер? Разом зі своєю землею те, що сходить, засохне.
11 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 12 Людський сину, скажи ж домові, що засмучує: Хіба ви не знаєте, що це було? Скажи: Коли прийде цар Вавилону проти Єрусалима, і візьме його царя та його володарів, і відведе їх до себе у Вавилон. 13 І візьме із царського насіння, і складе з ним завіт, і введе його в клятву. І візьме володарів землі, 14 щоби були на немічне царство, аби зовсім не піднеслися, щоби берегли його завіт і його дотримувалися. 15 І він відділиться від нього, щоб послати своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней і численний народ. Чи випрямиться? Чи врятується той, що чинить навпаки? І чи врятується той, хто переступає завіт? 16 Живу Я, — говорить Господь, — хіба не скінчиться посеред Вавилону в тому місці, де є цар, що його поставив, — той, хто зневажив Мою клятву, і хто переступив Мій завіт з ним. 17 І фараон не вчинить з ним війну великою силою ні численною юрбою, споруджуючи вали і будуючи машини для метання, щоб вигубити душі. 18 І він зневажив клятву, щоб переступити завіт, і ось Я дав Свою руку, і зробив йому це все. Хіба він врятується?
19 Через це скажи: Так говорить Господь: Живу Я, і Мій завіт, який він переступив, і Мою клятву, яку він зневажив, хіба не дам її на його голову. 20 І Я розтягну на нього сіть, і він упіймається в його пастці. 21 У кожному своєму бої впадуть від меча, а тих, що залишаться, Я розсію на всякий вітер. І пізнаєте, що Я, Господь, сказав!
22 Тому-то так говорить Господь: Я візьму вибрані кедри, з верхівки їхнього серця зрубаю і посаджу на високій горі. 23 І повішу його на високій горі Ізраїля, і насаджу, і випустить паростки, і зродить плід, і буде великим кедром, і під ним спочине всякий звір, і під його тінню спочине всякий птах, і його галуззя буде оновлене. 24 І всі дерева рівнини пізнають, що Я — Господь, Який понижає високе дерево та піднімає вгору понижене дерево, і Який висушує зелене дерево, і дає рости сухому дереву. Я, Господь, сказав і зроблю!
Притча про двох могутніх орлів і виноградну лозу
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, загадай загадку і запропонуй притчу про Ізраїлів рід
3 такого змісту, як сказав Владика Господь: Могутній орел з великими крилами і довгим густим та різнобарвним оперенням прилетів на Ліван і зламав вершину кедра.
4 Зірвавши верхній молодий пагін, він приніс його в ханаанський край і посадив його в купецькому місті.
5 Він взяв також насіння того краю і посіяв його на плодюче поле біля великої води, – взяв і посадив його над великою водою, наче вербу.
6 Воно виросло і стало виноградною лозою, – розлогою, але низькорослою; її галуззя тягнулось до нього (вгору ), а її коріння входило вниз. Отже, воно (насіння ) стало виноградною лозою з розкішним галуззям і довгими пагонами.
7 Був також інший орел – могутній, з великими крилами, з розкішним густим оперенням. І от коріння цієї виноградної лози потягнулось до нього, – вона простягнула до нього і своє галуззя, щоб він зрошував її більше, ніж зрошувалась земля, на якій вона зростала.
8 Але ж вона й так була посаджена на плодючому полі біля великої води, аби могла пускати пагони, приносити плоди, перетворюючись на шляхетну виноградну лозу.
9 Тому сповісти такі слова Владики Господа: Чи вийде з цього щось добре? Хіба він (перший орел ) не вирве її з корінням і не обірве її плодів, так що засохне все її галуззя, яке повиростало? Адже не буде потреби навіть у могутній силі, ні в численному народі, аби її вирвати з корінням.
10 Отже, вона посаджена, але чи буде з того якась користь? Чи вона цілковито не засохне, коли доторкнеться до неї східний вітер? На тій землі, на якій виросла, вона засохне.
11 І було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Запитай цей бунтівничий рід: Невже ви не знаєте, що це означає? Скажи: Оце вавилонський цар увійшов у Єрусалим, забрав у полон юдейського царя та його можновладців і запровадив їх до себе у Вавилон.
13 Потім взяв він нащадка з царського роду і склав з ним союзницький договір, скріпивши його присягою, а всіх можновладців країни забрав із собою,
14 аби це царство було упокореним і не могло підвестись, дотримуючись умов договору.
15 Але цей нащадок виступив проти вавилонського царя, направивши своїх послів у Єгипет, аби отримати звідти кінноту й велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто так робить? Адже, порушивши договір, хіба врятується від загибелі?
16 Як Я живий, – каже Владика Господь, – хіба він не помре в місті вавилонського царя, який призначив його на царство, і якому присягався, але порушив присягу і розірвав договір?‥
17 Хоча фараон має могутнє і численне військо, в цій війні він не врятує, – коли будуть насипані вали й споруджені облогові вежі, багато людей загине.
18 Адже він порушив присягу, розірвав договір, незважаючи на те що, подаючи свою руку, він присягався у вірності, – такий не врятується.
19 Тому так говорить Владика Господь: Як Я живу, – він порушив і Мою присягу, розірвав договір, укладений переді Мною, тому провину за це Я покладу на його голову.
20 Я накину на нього Мою сітку, і він упіймається в Мою пастку, – Я запроваджу його у Вавилон і там буду судитись з ним за віроломство, яке він учинив стосовно Мене.
21 Навіть усі його втікачі з усіх його воїнів поляжуть від меча , а ті, котрі залишаться живими, будуть розпорошені на всі вітри. Тоді зрозумієте, що Я, Господь, це сказав!
22 Так говорить Владика Господь: Я зламаю верхівку високого кедра і зірву з-посеред його найвищих галузок ніжний пагін, і посаджу його на високій і величній горі, –
23 посаджу його на високій Ізраїлевій горі. Він пустить галузки, приноситиме плоди і стане крислатим кедром. Під ним відпочиватимуть усякі звірі, а в тіні його галуззя житиме усе, що має крила.
24 І навіть усі польові дерева пізнають, що Я – Господь. Адже високе дерево Я понижаю і вивищую понижене дерево, – Я роблю сухим зелене дерево, і сприяю розквіту дерева сухого. Я, Господь, – що сказав, те й виконаю!