1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 І ти, людський сину, хіба судитимеш місто крові? І покажи йому всі його беззаконня, 3 і скажеш: Так говорить Господь: О, місто, що проливаєш кров посеред себе, щоб прийшов його час, і що чиниш задумами згідно зі своїми, щоб його опоганити, 4 ти вчинило переступ у їхній крові, яку ти пролило, і ти опоганилося у твоїх задумах, які ти здійснило, і ти наблизило твої дні, і ти привело час твоїх років. Через це Я тебе дав на погорду народам і на сміх усім країнам, 5 що близько до тебе, і тим, що далеко віддалені від тебе, і кепкуватимуть з тебе. Славна нечистотою і численна беззаконнями.
6 Ось володарі дому Ізраїля, кожний зійшовся в тобі до своїх кровних, щоб пролити кров. 7 На батька і матір говорять у тобі зло і поводилися неправедно в тобі з приходьком, у тобі насилували сироту і вдову. 8 І зневажили Мої святощі, і опоганили Мої суботи в тобі. 9 У тобі — мужі-розбійники, щоб у тобі проливати кров, і на пагорбах у тобі їли, неправедне робили посеред тебе. 10 Сором батька відкрили в тобі й відставлену в нечистотах у тобі впокорили. 11 Вони — кожний з жінкою свого ближнього — чинили беззаконня, і кожний опоганив свою невістку в безбожності, і кожний свою сестру, дочку свого батька, впокорив у тобі. 12 Дари брали в тобі, щоб пролити кров, лихву і понад міру брали в тобі. І ти завершило повноту твоєї злоби, що в насильстві, а Мене ти забуло, — говорить Господь.
13 Якщо ж приведу Мою руку до Моєї руки над тим, що ти виповнило, що ти зробило, і на твою кров, що була посеред тебе, 14 то хіба твоє серце встоїть? Чи твої руки будуть сильні в дні, в які Я чиню проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю! 15 І розсію тебе в народах, і розкину тебе в країнах, і від тебе зникне твоя нечистота, 16 і дам спадок у тобі перед очима народів. І пізнаєте, що Я — Господь.
17 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 18 Людський сину, ось для Мене весь дім Ізраїля став змішаний міддю, залізом, оловом і свинцем. Він — домішка посеред срібла. 19 Через це скажи: Так говорить Господь: Тому що ви всі сталися на одне змішання, через це ось Я приймаю вас до середини Єрусалима. 20 Так, як приймається срібло, мідь, залізо, олово і свинець посеред печі, щоби дихнути на нього вогнем, щоб розплавити, так Я прийму в Моєму гніві й зберу, і розплавлю вас, 21 і дихну на вас вогнем Мого гніву, і розплавитеся посеред нього. 22 Так, як плавиться срібло посеред печі, так розплавитеся посеред неї. І пізнаєте, що Я, Господь, вилив Мій гнів на вас.
23 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 24 Людський сину, скажи йому: Ти є земля не наводнена, і не було на тобі дощу в дні гніву. 25 Його старійшини посеред нього, як леви, що ричать, що здійснюють грабунок, що їдять душі силою, що приймають честь, і твої вдови помножилися посеред тебе. 26 І його священики відцуралися Мого закону і опоганили Мої святощі. Вони не розрізнили між святим і не святим, і не розрізнили між нечистим і чистим, і від моїх субот закрили свої очі, і Я був осквернений посеред них. 27 Його володарі посеред нього, як вовки, що вихапують здобич, аби пролити кров, щоб тільки отримати наживу . 28 І його пророки, що себе намазують, упадуть — ті, які бачать марне, які чаклують брехню, які говорять: Так говорить Господь! — а Господь не говорив. 29 Вони неправедно гнітять народ землі й здійснюють грабунок, насилують бідного й убогого, і не поводяться праведно з приходьком.
30 І Я шукав у них чоловіка, що живе праведно, і що стоїть перед Моїм обличчям досконало в часі землі, щоб до кінця її не вигубити, та Я не знайшов! 31 І Я вилив на нього Мій гнів у вогні Мого гніву, щоб вигубити. Їхні дороги Я дав на їхні голови, — говорить Господь! Господь!
Гидоти Єрусалима
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Чи хочеш ти, сину людський, судити інших ? Чи судитимеш місто крові? Відкрий же йому всі його гидоти,
3 і передай йому слова Владики Господа: Горе місту, посеред якого проливається кров, бо надійшов його час розплати! Адже воно робить собі ідолів і опоганюється ними.
4 Ти, єрусалимська дочко, провинилась за кров, яку ти проливала, – ти опоганилась створеними тобою ідолами і наблизила свій день, – досягла часу своїх років розпусти . Тому Я віддам тебе на знущання народів і на глузування всіх країн, –
5 як тих, що навколо тебе, так і тих, що далеко від тебе. Вони глумитимуться над тобою, оскільки ти зганьбила своє ім’я численними заколотами.
6 Адже можновладці Ізраїлю, – кожен, у міру своєї влади, – посеред тебе проливали кров.
7 У тебе зневажають батька і матір; поміж тобою кривдять приходця; у тебе пригноблюють сироту і вдову.
8 Ти зневажаєш Мої Святині й опоганюєш Мої суботи.
9 Поміж тобою чимало наклепників, які ставлять за мету пролиття крові, а на твоїх горах їдять ідольські жертви та чинять посеред себе розпусту.
10 У тебе відкривають сором (ганьблять ) батька; злягаються з жінкою під час її менструації.
11 Хтось припускається огидних справ з дружиною свого ближнього, інший опоганює розпустою свою невістку, а ще інший у тебе ґвалтує свою сестру, – дочку свого батька.
12 У тебе беруть хабарі за пролиття крові, – дають гроші на лихву та беруть відсотки; пригноблюючи свого ближнього, ти грабуєш його, а Мене ти забула, – говорить Владика Господь.
13 Я аж сплеснув Своїми руками через твоє шахрайство, яке ти творила, та кровопролиття, що має місце в твоєму середовищі.
14 Чи витримає твоє серце і чи вистачить сил у твоїх руках у той час, коли Я виступлю проти тебе? Адже Я, Господь, сказав і виконаю!
15 Я розпорошу тебе серед народів й розкидаю тебе в різні країни, поки ти не позбудешся своєї нечистоти.
16 В очах народів ти станеш жалюгідною і тоді зрозумієш, що Я – Господь.
Ізраїль – жужіль, яку буде спалено у горнилі
17 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський, дім Ізраїлів став для Мене жужелицею, – всі вони – мідь, цинк, залізо і олово – в горнилі для срібла перетворились на жужелицю.
19 Тому так говорить Владика Господь: Оскільки ви всі стали жужеллю, то Я зберу вас усіх посеред Єрусалима.
20 Так само, як вкидають у середину горнила срібло, мідь, залізо, олово і цинк й роздмухують під ним вогонь, аби розплавити, – так Я в Своєму обуренні й Моєму гніві покладу вас туди й розплавлю вас.
21 Я згромаджу вас, полум’ям Свого гніву дмухну на вас і розплавлю вас у горнилі.
22 Як плавиться в горнилі срібло, так ви в ньому розплавитесь. Тоді пізнаєте, що це Я, Господь, вилив на вас Мій гнів.
Ізраїль – нечиста земля, що не зрошувалася дощем
23 І було до мене Господнє слово такого змісту:
24 Сину людський, скажи цьому краю: Ти – земля нечиста, через що й не зрошував тебе дощ у дні Господнього гніву.
25 Пророки краю наче змовились, – ричать як леви, роздираючи здобич. Вони пожирають людей, відбирають майно й коштовності, намножуючи посеред себе вдів.
26 Його священики спотворюють Мій Закон й оскверняють Мою Святиню. Вони перестали розрізняти між святим і звичайним, не роблять різниці між чистим і нечистим, – від Моїх субот відвертають свої очі, так що Я був серед них зневажений.
27 Його можновладці в країні, наче вовки, що шматують здобич, – проливаючи кров, вони нищать людські життя, аби лише поживитись.
28 Що ж до його пророків, то вони все замазують глиною, адже їхні видіння порожні, а їхні провіщення оманливі. Вони говорять: Так сказав Владика Господь! – хоч Господь нічого їм не говорив.
29 Таким чином люди краю перетворились на здирників і грабіжників, пригноблюючи бідних і убогих й несправедливо кривдячи приходців.
30 Шукав Я серед них людину, котра відбудувала би стіну й стала переді Мною в проломі щодо цього краю, аби Я його не знищив, але такого Я не знайшов!
31 Тому Я змушений вилити на них Свій гнів, – знищити їх у вогні Мого обурення, – повертаючи їхні злі вчинки на їхню ж голову, – говорить Владика Господь!