1 У першому році Кира, царя персів, Господь, щоб виконалося слово Господнє з уст Єремії, підняв дух Кира, царя персів, і він сповістив голосом по всьому своєму царстві, а також на письмі, проголошуючи: 2 Так сказав Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він звернув погляд на мене, щоби збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. 3 Хто з вас є з усього Його народу? Того Бог буде з ним, і він піде в Єрусалим, що в Юдеї, і нехай збудує дім Бога Ізраїля, це Бог, Який у Єрусалимі. 4 А кожний, хто залишився, нехай піде з усіх місць, де він проживає, і хай допоможуть йому люди того місця сріблом, золотом, посудом і худобою з добровільними пожертвами для Божого дому, що в Ізраїлі.
5 І піднялися володарі родинних ліній Юди і Веніаміна, священики і левіти, усі, у кого Бог підняв його дух, щоб піти збудувати Господній дім, що в Єрусалимі. 6 І всі, хто довкола, укріпили свої руки срібними посудинами, золотом, майном, худобою, посудом і дарами, крім тих, які добровільні. 7 І цар Кир виніс посуд Господнього дому, який Навуходоносор забрав з Єрусалима і передав його в дім свого бога, 8 тож виніс їх Кир, цар персів, руками Мітрадата, скарбника, і перерахував їх перед Сасавассаром, володарем Юди. 9 Ось це їх кількість: золотого посуду — тридцять, срібного посуду — тисяча, змін — двадцять дев’ять, 10 золотих і срібних чаш — тридцять, та іншого посуду — тисяча. 11 Усього золотого і срібного посуду — п’ять тисяч чотириста, — усе, що вирушило із Сасавассаром з переселення з Вавилону до Єрусалима.
Указ царя Кіра про повернення полонених та відбудову Господнього Храму
1 Першого року владарювання перського царя Кіра , – як виконання Господнього слова, провіщеного через Єремію, – Господь спонукав дух перського царя Кіра, аби він оголосив по всьому своєму царстві, усно та письмово, повідомляючи:
2 Так говорить Кір, цар Персії: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небес, і Він доручив мені збудувати Йому Храм у Єрусалимі, що в Юдеї.
3 Хто з-посеред вас належить до Його народу, – нехай його Бог буде з ним, – і нехай він вирушає до Єрусалима, що в Юдеї, і нехай будує Храм Господу, Богу Ізраїлю. Адже це є той Бог, Який у Єрусалимі.
4 А всім, котрі залишилися з цього народу , де би вони не проживали, нехай місцеві мешканці допоможуть таким сріблом, золотом, усяким майном і худобою, а також добровільними пожертвами для Божого Храму, що в Ізраїлі.
5 Тож піднялися глави батьківських родин Юди та Веніяміна, священики та левіти, – всі, чий дух відчув Боже спонукання, щоб іти й будувати Господній Храм, що в Єрусалимі.
6 А їхні довколишні сусіди підтримали їх срібним посудом, золотом, усяким майном, худобою і коштовними дарами, окрім усіх інших добровільних дарів.
7 Цар Кір виніс також посуд Господнього Храму, який Навуходоносор забрав з Єрусалима, поклавши його в капищі свого бога.
8 Перський цар Кір передав його у руки свого скарбника Мітредата, який за рахунком вручив усе Юдиному князю Шешбаццару .
9 Там налічувалось: тридцять золотих посудин, тисяча срібних посудин, двадцять дев’ять ножів,
10 тридцять золотих чаш, чотириста десять срібних подвійних чаш, тисяча предметів різного іншого посуду.
11 Усього золотого та срібного начиння було п’ять тисяч чотириста. Все це Шешбаццар вивіз із собою під час повернення переселенців з Вавилону в Єрусалим.