1 І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив; 2 Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь. 3 І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак. 4 А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог. 5 Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак. 6 І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною. 7 Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!
8 І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину. 9 Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, — 10 і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком. 11 Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина, 12 та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство. 13 А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.
14 Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви. 15 Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен 16 і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.
17 Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є. 18 Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом. 19 І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині. 20 Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником. 21 Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.
22 Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш. 23 Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився. 24 І Авраам відповів: Я клянусь! 25 Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха. 26 Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні. 27 І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.
28 І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари. 29 І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо? 30 Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю. 31 Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися. 32 Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю. 33 А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.
34 Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.
Народження Ісаака
1 Господь відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь Саррі так, як сказав.
2 Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі .
3 І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісааком.
4 А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Бог.
5 Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак.
6 Сарра ж сказала: Причину для сміху учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься зі мною.
7 Хто би сказав Авраамові, – додала вона, – що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже в його старості я народила сина!
8 Підросло дитя й було відлучене від материнських грудей. В день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
9 Сарра побачила, як син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком,
10 і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком.
11 Надто жорстоким видалось Авраамові рішення Сарри щодо його сина.
12 Але Бог сказав Авраамові: Нехай пропозиція Сарри відносно дитини і рабині не засмучує тебе. В усьому, що скаже тобі Сарра, погоджуйся, бо саме в Ісаакові продовжиться твоє потомство.
13 Також і від сина рабині виведу народ, бо й він – твоє насіння.
Вигнання Агарі та Ізмаїла
14 Тож встав уранці Авраам, узяв хліб та бурдюк води й дав Агарі, поклавши на її плечі, і з дитиною відіслав. Пішла вона й заблукала в пустелі Беер-Шева.
15 Незабаром закінчилася вода в бурдюку, тому, покинувши дитину під одним з кущів,
16 вона відійшла, сіла навпроти десь на відстані пострілу з лука й сказала: Не можу бачити, як вмирає дитина. Щойно сіла неподалік, як закричав, плачучи хлопчина .
17 Почув Бог голос дитини, і кликнув з неба Божий ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, Бог почув голос хлопчини з місця , де він знаходиться.
18 Тож встань, візьми хлопця і доглядай за ним. Адже Я виведу від нього великий народ.
19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою і дала дитині пити.
20 Бог був із хлопчиною. Він виріс, оселився в пустелі та став стрільцем-лучником.
21 Отже, Ізмаїл замешкав у пустелі Паран; його мати взяла синові дружину з єгипетського краю.
Договір Авраама із Авімелехом
22 У той час Авімелех і полководець його війська Піхол сказали Авраамові: Бог із тобою в усьому, що ти робиш.
23 Тому присягнись тепер мені тут Богом, що не вчиниш зла ні мені, ні моїм, ні їхнім нащадкам, але доброзичливість, яку я виявив тобі, виявлятимеш мені та краю , в якому ти оселився.
24 Авраам відповів: Я присягаюсь!
25 І все ж поскаржився Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали слуги Авімелеха.
26 Авімелех відповів: Я не знаю, хто вчинив таку річ. Ти мені про це не сповістив, а я також не чув, – хіба що сьогодні.
27 Тоді Авраам дав Авімелехові овець і телят, й вони уклали між собою Заповіт.
28 Авраам поставив окремо сім ягниць зі своєї отари.
29 Авімелех спитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо?
30 Авраам відповів: Цих сім овечок ти приймеш від мене, аби вони стали свідоцтвом, що цю криницю викопав я.
31 Тому й названа ця місцевість Беер-Шева (Вірсавія), оскільки там вони обидва присягнулись.
32 Так уклали вони у Вірсавії Заповіт. Авімелех і полководець його війська Піхол повернулися до филистимського краю.
33 Авраам посадив у Вірсавії тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Господа, Вічного Бога.
34 Прожив Авраам у филистимському краї досить довго.