1 І сталося, що після цих подій Бог випробовував Авраама, і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Він же відповів: Ось я! 2 А Бог сказав: Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення — на одній з гір, яку тобі вкажу.
3 Уставши вранці, Авраам осідлав свого осла і взяв із собою двох слуг та свого сина Ісаака. Наколовши дров на всепалення, він підійнявся і пішов; він підійшов до місця, на яке йому вказав Бог, 4 на третій день. Авраам поглянув очима і побачив те місце здалека. 5 І сказав Авраам своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, я ж із хлопцем піду туди. Поклонившись, ми повернемося до вас. 6 Тож Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв він у руки вогонь та ножа, і вони пішли обидва разом.
7 І промовив Ісаак до Авраама, свого батька, сказавши: Батьку! Той відповів: Що, сину? А він питає: Ось вогонь і дрова, а де овечка на всепалення? 8 Авраам же відповів: Бог нагледить собі овечку на всепалення, сину. Ідучи разом, вони обидва 9 прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова. 10 Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина, 11 та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я. 12 І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина.
13 І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака. 14 І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим.
15 І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба, 16 кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина, 17 то Я вельми поблагословлю тебе і дуже розмножу твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів; 18 і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
19 Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.
20 Сталося ж після цих подій, що було сповіщено Авраамові словами: Ось, також і Мелха народила синів твоєму братові Нахорові: 21 Окса, первенця, Вавкса, його брата, і Камуїла, батька сирійців, 22 Хасада, Азава, Фалдаса, Єдлафа і Ватуїла, 23 а Ватуїл породив Ревеку. Це — восьмеро синів, яких народила Мелха Нахорові, братові Авраама. 24 А його наложниця, ім’я якій Реїма, — народила й вона, — Гаама, Тавеха, Тохоса і Моху.
Випробування Авраама
1 Після усіх цих подій Бог випробовував Авраама. Він сказав йому: Аврааме! Той відповів: Ось я!
2 Тоді Бог звелів: Візьми твого сина, свого єдиного, якого ти любиш, Ісаака, і йди в землю Морія та принеси його там у всепалення на одній з гір, яку тобі покажу.
3 Вставши рано-вранці, Авраам осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг і свого сина Ісаака. Нарубав дров на всепалення і пішов до місця, на яке йому вказав Бог.
4 На третій день, підвівши свої очі, Авраам побачив те місце здалека.
5 Тому Авраам сказав своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, а ми з хлопцем підемо он туди. Поклонимось Богові і повернемося до вас.
6 Тож узяв Авраам дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Сам же взяв у руки вогонь та ножа, і пішли обидва разом.
7 Йдучи, Ісаак заговорив до свого батька Авраама: Батьку мій! Той відповів: Я слухаю, мій сину! Ісаак запитав: Ось вогонь і дрова, а де ж ягня на всепалення?
8 Авраам відповів: Бог знайде Собі ягня на всепалення, мій сину. Так йдучи разом далі,
9 вони прийшли на місце, вказане Богом. І збудував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на дрова жертовника.
10 Після цього Авраам простягнув свою руку і взяв ножа, аби принести в жертву свого сина.
11 Та Господній ангел кликнув до нього з неба і сказав: Аврааме, Аврааме! Той відповів: Ось я!
12 Не піднімай руки твоєї на хлопця, – промовив ангел , – не чини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина.
13 Підвівши свої очі, Авраам побачив: аж ось позаду нього баран заплутався в гущавині своїми рогами. Тож пішов Авраам, взяв барана і приніс його на всепалення замість свого сина.
14 І дав Авраам тому місцю назву – Господь бачить, що й до сьогодні говориться: На горі буде видно Господа.
15 Господній ангел знову заговорив до Авраама з неба:
16 Клянуся Собою, – каже Господь, – оскільки ти виявив послух і не пошкодував для Мене свого сина, твого єдиного,
17 то Я вельми поблагословлю тебе, розмножу твоїх нащадків, як небесні зорі, як пісок на березі моря. Такими будуть твої нащадки, що успадкують міста своїх ворогів.
18 І будуть благословенні у твоїх нащадках всі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
Сини Нахора
19 Після цього Авраам повернувся до своїх слуг, і вони разом пішли у Вірсавію. У Вірсавії Авраам і оселився.
20 Після цих подій Авраамові повідомили: Мілка також народила синів твоєму братові Нахорові:
21 Уца, його первенця; Буза, його брата; Кемуїла, батька Арама, а також
22 Кеседа, Хаза, Пілдаша, Їдлафа і Бетуїла.
23 Бетуїл же породив Ревеку. Таким чином вісім синів народила Мілка Нахорові, братові Авраама.
24 Його наложниця, на ім’я Реума, народила Теваха, Ґахама, Тахаша й Мааху.