1 Поглянувши, Яків побачив: ось надходить його брат Ісав, а з ним чотириста чоловіків. Тож Яків поділив дітей між Лією, Рахилею та обома невільницями; 2 і поставив двох невільниць і їхніх синів спереду, далі — Лію та її дітей, а Рахиль і Йосифа — останніми. 3 Сам же пройшов і став перед ними. Перш ніж наблизився до свого брата, він сім разів вклонився до землі.
4 А Ісав вибіг йому назустріч, обняв, поцілував його і впав йому на шию. Обидва вони заплакали. 5 Поглянувши, Ісав побачив жінок і дітей, та й сказав: Хто вони тобі? Той же відповів: Діти, якими Бог виявив милість твоєму рабові. 6 І підійшли невільниці та їхні діти, і вклонилися. 7 Наблизилася Лія та її діти — також вклонилися, а після цього підійшла Рахиль з Йосифом, і вклонилися. 8 А що означають усі ці табори, які я зустрів? — запитав Ісав . Він же відповів: Щоб раб твій знайшов у тебе ласку, пане. 9 Та Ісав сказав: Брате, я маю багато; нехай твоє залишається твоїм! 10 А Яків промовив: Якщо я знайшов у тебе ласку, то прийми дарунки з моїх рук. Бо ж я побачив твоє обличчя, наче хтось бачить Боже обличчя, — і ти ласкаво прийняв мене. 11 Прийми моє благословення, яке я тобі приніс, бо мені Бог виявив милосердя, і в мене є все. Він змушував його, — і той взяв, 12 і сказав: Рушаймо, підемо навпростець. 13 Та Яків йому сказав: Пан мій знає, що діти малі, а вівці й корови в мене теляться. Тому, якщо гнатиму їх і один день, то загине вся худоба. 14 Тож нехай мій пан іде попереду слуги, а я буду підкріплятися в дорозі, залежно від складності подорожі, яка переді мною, відповідно до ходи дітей, доки не дійду до мого пана в Сиїр. 15 Ісав же сказав: Залишу з тобою декого з тих людей, які зі мною. Навіщо це? — відповів той. Досить того, що я знайшов у тебе ласку, пане. 16 І повернувся Ісав того дня своєю дорогою до Сиїра.
17 А Яків подався до Наметів. Він поставив собі там житло і зробив загони для своєї худоби: Тому й назвав те місце — Намети. 18 І коли прийшов Яків до Салима, міста в Сікімах, що в Ханаанській землі, — а прийшов він із сирійської Месопотамії, — то отаборився перед містом. 19 За сто овечок в Емора, Сихемового батька, він купив частину поля і поставив там свій намет. 20 Він встановив там жертовник і волав до Бога Ізраїля.
Зустріч Якова з Ісавом
1 Підвівши свої очі, Яків побачив: ось наближається Ісав, а з ним чотириста чоловіків. Тож він поділив дітей між Лією, Рахиллю та обома їхніми служницями.
2 Після чого поставив невільниць і їхніх дітей спереду, за ними Лію з її дітьми, і останніми Рахиль з Йосифом.
3 Сам же пройшов вперед і став перед усіма ними. Перш ніж наблизився до свого брата, він сім разів вклонився до землі.
4 Ісав побіг йому назустріч, обняв його, впав йому на шию і поцілував його. Вони обидва заплакали.
5 Підвівши свої очі і побачивши жінок і дітей, Ісав запитав: Хто вони тобі? Той відповів: Діти, якими Бог обдарував твого слугу.
6 Тож підійшли невільниці зі своїми дітьми і вклонилися.
7 Підійшла Лія зі своїми дітьми і теж вклонилися, а наостанок наблизились Йосиф з Рахиллю, і вклонилися також .
8 А що це були за табори, – запитав Ісав , – які я раніше зустрів? Яків же відповів: Це щоб знайти милість в очах мого володаря.
9 Та Ісав сказав: Я маю багато, мій брате; нехай твоє залишається з тобою.
10 Але Яків наполягав: Ні, благаю! Якщо я дійсно знайшов милість у твоїх очах, то прийми цей подарунок з моїх рук. Адже я побачив твоє обличчя, наче б хтось побачив Боже обличчя, – настільки приязно ти зустрів мене.
11 Тому прийми мій щирий дар, який я тобі приніс, тому що до мене Бог виявив Своє милосердя, і в мене є все. Яків наполягав, і той прийняв.
12 Ісав сказав: Що ж, рушаймо в дорогу! Я піду попереду.
13 Але Яків заперечив йому: Володар мій бачить, що в мене малі діти, а вівці й корови в мене дійні. Тому, якщо їх підганяти, то в один день загине вся худоба.
14 Тож нехай мій володар поспішить попереду свого слуги, а я піду поволі, залежно від складності моєї подорожі й відповідно до ходи дітей, доки не прийду до мого володаря в Сеір.
15 Ісав же сказав: То може я залишу з тобою декількох з тих людей, які зі мною? Навіщо це? – відповів Яків . – Досить того, що я знайшов милість в очах мого пана.
16 І повернувся Ісав у той же день своєю дорогою до Сеіру.
17 Яків же подався до Суккота. Він побудував там собі житло, а для своєї худоби зробив криті загони: Тому й назвав те місце Суккот, тобто Курені, або Намети .
18 Подорожуючи далі з Падан-Арама, Яків щасливо прибув до міста Сихема, що в ханаанській землі, й отаборився перед тим містом.
19 За сто кесіт (срібняків ) він купив у Гамора, Сихемового батька, частину поля і поставив там свій намет.
20 Він також спорудив там жертовник і закликав до Нього, до Бога, Бога Ізраїлю.