1 І сталося, що після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворіє. Тож взявши двох своїх синів, Манасію та Єфрема, він прийшов до Якова. 2 І сповістили Якову, говорячи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Тож Ізраїль, зібравши сили, сів на ліжку. 3 І сказав Яків Йосифові: Мій Бог з’явився мені в Лузі, у Ханаанській землі, поблагословив мене 4 і сказав мені: Ось Я побільшу тебе та розмножу тебе, і зроблю тебе громадою народів, і цю землю у вічне володіння дам тобі та твоїм нащадкам після тебе. 5 Тому тепер двоє твоїх синів, які народилися в тебе в Єгипті, — ще до того, як я прибув до тебе в Єгипет, — є моїми: Єфрем і Манасія будуть моїми, як Рувим та Симеон. 6 Діти ж, яких породиш після цього, будуть твоїми; вони будуть названі в переліку своїх братів — за їхньою спадкоємністю. 7 Тоді, коли я йшов із сирійської Месопотамії, померла твоя мати Рахиль у Ханаанській землі, як я наближався до іподрому Хаврата в тій землі, і поховав я її в дорозі біля іподрому на підході до Ефрата (це Вифлеєм).
8 І, побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони тобі? 9 А Йосиф відповів своєму батькові: Це — мої сини, яких дав мені тут Бог. Тож Яків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив. 10 Очі ж його затьмарилися від старості, і він не міг бачити. І той підвів їх до нього, і він поцілував їх і обняв їх. 11 І сказав Ізраїль Йосифові: Ось, я не був позбавлений твого обличчя; та ось — Бог показав мені й твоїх нащадків. 12 І відвів їх Йосиф від його колін, і вони вклонилися йому обличчям до землі. 13 А Йосиф узяв своїх двох синів: Єфрема — правою рукою, — з лівої сторони Ізраїля, а Манасію — лівою рукою, — з правої сторони Ізраїля, і підвів їх до нього. 14 Але Ізраїль, простягнувши праву руку, поклав її на голову Єфрема, — цей же був молодший, а лівицю — на голову Манасії — схрестивши руки. 15 І він поблагословив їх, і сказав: Бог, перед Яким вгодили мої батьки, — Авраам та Ісаак, — Бог, Який мене годує з дитинства аж до цього дня, 16 Ангел, який мене спасає від усякого зла, нехай благословить цих дітей, і нехай прикличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків Авраама й Ісаака, і хай розмножаться в дуже велике число на землі.
17 Побачив Йосиф, що батько поклав свою правицю на голову Єфрема, і йому здалося тяжким, і взяв Йосиф руку свого батька, щоби перекласти її з голови Єфрема на голову Манасії, 18 і Йосиф сказав своєму батькові: Не так, батьку, адже цей первенець; поклади свою правицю на його голову. 19 Та не схотів той, але сказав: Знаю, сину, знаю; і цей стане народом, і цей буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, і його потомство стане повнотою народностей. 20 І поблагословив їх того дня, промовивши: Через вас буде благословенний Ізраїль, коли говоритимуть: Нехай зробить тебе Бог, як Єфрема і як Манасію. Тож він поставив Єфрема перед Манасією. 21 А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, та Бог буде з вами, і Бог поверне вас із цієї землі в землю ваших батьків. 22 Я ж даю тобі понад твоїх братів вибраний Сікім; я забрав його з рук аморейців своїм мечем і луком.
Яків благословляє Манассію та Єфрема
1 Після цих подій сповістили Йосифові: Твій батько хворий. Тож він узяв з собою двох своїх синів, Манассію та Єфрема, і прийшов до Якова.
2 Повідомили Якову, говорячи: Ось твій син Йосиф прийшов до тебе. Напружившись з усіх сил, Ізраїль сів на ліжку.
3 Тоді сказав Яків Йосифові: Всемогутній Бог з’явився мені в Лузі, що в ханаанському краю, поблагословив мене
4 і сказав мені: Ось Я звеличу тебе і розмножу тебе, виведу з тебе громаду народів. А цю землю дам твоїм нащадкам після тебе у вічне володіння.
5 Що ж до двох твоїх синів, які народилися в тебе в єгипетському краю ще до того, як я прибув до тебе в Єгипет, вони є моїми: Єфрем і Манассія будуть моїми, як Рувим та Симеон.
6 Діти ж, яких породиш після цього, будуть твоїми; вони ввійдуть у перелік своїх братів відповідно до їхньої спадкоємності.
7 Коли я йшов з Падану, в ханаанському краю на моїх руках померла Рахиль. Це сталося в дорозі неподалік Ефрати. Там при дорозі до Ефрати (це Вифлеєм) я її поховав.
8 Побачивши синів Йосифа, Ізраїль запитав: Хто вони?
9 Йосиф відповів своєму батькові: Це – мої сини, яких дав мені тут Бог. ТожЯків сказав: Підведи їх до мене, щоб я їх поблагословив.
10 Очі ж Ізраїля затьмарилися від старості, й він не міг добре бачити. Тому Йосиф підвів їх до нього; він поцілував їх, пригорнувши їх до себе.
11 Йосифові Ізраїль сказав: Я вже не сподівався побачити твоє обличчя, але Бог показав мені й твоїх нащадків.
12 Йосиф відвів їх від його колін і долілиць поклонився батькові .
13 Після того Йосиф узяв їх обох: Єфрема правою рукою з лівого боку Ізраїля, а Манассію лівою рукою з правого боку Ізраїля, і підвів їх до нього.
14 Проте Ізраїль, простягнувши свою правицю, поклав її на голову Єфрема, хоча він був молодшим, а свою лівицю на голову Манассії, хоча Манассія був первістком, схрестивши таким чином руки.
15 І поблагословив він Йосифа такими словами: Бог, перед Яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, – Той Бог, Який мене годує, є моїм пастирем з дитинства і аж до цього дня;
16 Ангел, який мене рятував від усякого зла, нехай благословить цих дітей, і хай кличеться в них моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама та Ісаака, і нехай вони намножаться в дуже велике число на землі.
17 Йосиф, побачивши, що батько поклав свою правицю на голову Єфрема, що, на його думку, було помилкою, взяв праву руку свого батька, аби перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії;
18 при цьому Йосиф сказав своєму батькові: Не так, мій батьку, адже первісток цей; поклади свою правицю на його голову.
19 Але його батько заперечив, сказавши: Знаю, мій сину, знаю; від цього також вийде народ, і він буде великим, але його молодший брат буде більшим за нього, а його потомство стане повнотою народностей.
20 Благословляючи їх того дня, Яків промовив: Через тебе буде благословенний Ізраїль, бо говоритимуть: Нехай учинить тебе Бог, як Єфрема і Манассію. Таким чином, Єфрем був поставлений перед Манассією.
21 А Йосифові Ізраїль сказав: Ось, я помираю, але Бог буде з вами і поверне вас у країну ваших батьків.
22 Я ж даю тобі понад твоїх братів ту частку землі , яку я забрав з рук аморейців своїм мечем і своїм луком.