1 Я стану на моїй сторожі, вийду на камінь і погляну, щоб побачити, що говоритиме в мені й що відповім на моє картання. 2 Господь відповів і сказав мені: Напиши видіння ясно і на дошці, щоб за ним гнався той, хто читає. 3 Тому що видіння ще на час і прийде до кінця, і не намарно. Якщо забариться, почекай його, бо воно неодмінно прийде і не затримається. 4 Якщо відступиться, Моя душа не матиме вподобання в ньому. А праведний житиме з Моєї віри.
5 Образливий і зневажливий же муж — хвалько, ніщо не закінчить той, хто, наче ад, поширив свою душу, і цей ненаситний, як смерть, і збере до себе всі народи, і прийме до себе всіх людей. 6 Хіба не візьмуть це все, як притчу проти нього і загадки, щоб розповідати про нього? І скажуть: Горе тому, хто множить собі те, що не є його. Аж доки? І тому, хто дуже обтяжує своє ярмо. 7 Бо раптово повстануть ті, що його кусають, і збудяться ті, що змовляються проти тебе, і будеш їм на пограбування. 8 Тому що ти пограбував численні народи, тебе пограбують усі народи, що залишилися, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
9 О, хто збирає поганий збір для свого дому, щоб поставити на висоту своє гніздо, аби вирватися з руки злих. 10 Ти порадив сором для твого дому, ти поклав край численним народам, і твоя душа згрішила. 11 Тому що камінь зі стіни закричить, і жук з дерева це скаже. 12 Горе тому, хто будує місто кров’ю й готує місто неправедністю.
13 Чи не це в Господа Вседержителя? І численні народи пропали у вогні, і численні народи знемоглися. 14 Адже земля наповниться пізнання Господньої слави, вона покриє їх, наче вода. 15 О, хто напоює свого ближнього мутним напоєм і споює, щоб поглянути на їхні печери. 16 Повноту безчестя замість слави пий, і ти і зрушся, і затрусися. Тебе обійшла чаша Господньої правиці, і зібрано безчестя на твою славу. 17 Тому що безбожність Лівану тебе покриє, і страждання від звірів тебе налякає, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
18 Яка користь різьбленого, що його вирізьбили? Він виготовив його литтям, оманливу фантазію, бо той, хто зліпив, повірив у своє ліплення, щоби зробити глухого ідола. 19 Горе тому, хто каже до дерева: Отверезься, піднімися! — і до каменя: Піднесися вгору! І це є вигадка, бо це — литво із золота і срібла, і жодного духу в ньому немає! 20 А Господь у Своєму святому храмі! Нехай Його обличчя вшановує вся земля.
1 Я стану на свою варту, підіймусь на фортифікаційний вал і подивлюсь, – почекаю, що Він скаже мені у відповідь на мою скаргу.
Божа відповідь
2 Відповідаючи, Господь сказав мені: Напиши видіння і вирізьби зрозуміло на дошках, щоб легко міг прочитати той, хто вміє читати.
3 Адже видіння стосується визначеного часу, – воно провіщає, що станеться в кінці, і не обмане. Якщо навіть забариться, продовжуй чекати, бо воно збудеться неодмінно і не запізниться.
4 Подивись на зухвалу людину , – немає в її душі правди, тоді як праведний житиме своєю вірою.
5 Зарозуміла людина насправді подібна до зрадливого вина й не матиме спокою. Вона розкриває свою пащу, наче шеол, – ненаситна, як смерть. Вона підминає під себе всі народи, й поневолює собі всі племена.
6 Але хіба вони з часом не складуть про неї приповідку і не почнуть глузливо насміхатись, говорячи: Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить! Доки можна привласнювати собі взяте під заставу?
7 Хіба раптом несподівано не встануть твої позикодавці, не пробудяться, щоб тебе потрусити? Тоді ти станеш їх здобиччю!
8 Оскільки ти пограбував численні народи, то і сам станеш здобиччю залишку всіх тих народів за пролиту кров людей, за спустошені країни й міста, а також за всіх їхніх мешканців.
9 Горе тому, хто здирством наживає добро для свого дому, аби звити на висоті своє гніздо, й тим убезпечити себе від лиха.
10 Адже ти зганьбив власний дім, винищуючи численні народи, чим згрішив і втратив право на життя.
11 Через те каміння в стінах волає, і йому вторують дерев’яні балки.
12 Горе тому, хто будує місто на крові й засновує фортеці на злочинах!
13 Хіба це не від Господа Саваота походить , що народи працюють для вогню, і люди знесилюються заради марноти?
14 Адже земля сповниться пізнанням Господньої слави, як море, наповнене водою.
15 Горе тому, хто напоює свого ближнього з чаші своєї ненависті, доки той (ближній ) не уп’ється, щоб побачити його сором.
16 Через те ти наситишся ганьбою замість слави. Тож пий сам і показуй свій сором. І до тебе також дійде чаша з Господньої правиці, – ти наситишся ганьбою замість слави.
17 Адже насильство, яке ти учинив знищенням тварин на Лівані, тебе вкриє соромом, сповнить тебе жахом , – а найбільше за людське кровопролиття, за наруги над країнами й над містами та над тими, котрі в них мешкали.
18 Яка користь з ідола, якого вирізьбив ремісник, чи з литого кумира, що вчить неправди? Адже той, хто його створив, вірить у своє твориво, й продовжує виготовляти німих ідолів.
19 Горе тому, хто каже до дерева: Прокинься, або до бездушного каменя: Вставай! – Хіба може камінь чомусь навчити? Хоч він обкладений золотом і сріблом, але він бездиханний…
20 А Господь – у Своєму святому Храмі! – Тому нехай мовчить перед Ним уся земля!