1 коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі, 2 щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям. 3 В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів. 4 Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне. 5 У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями. 6 Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню. 7 Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
8 Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається. 9 Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав. 10 І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому. 11 І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців. 12 Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу. 13 Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду. 14 І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені, 15 і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло. 16 Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.
1 Як тільки Я починаю лікувати Ізраїль, так зразу виявляється беззаконня Єфрема й злочин Самарії, оскільки вони звикли до шахрайства. Злодії вдираються в будинки, а на вулицях орудують розбійники.
2 Ніхто з них не хоче й думати, що Я знаю про всі їхні злочини. Адже вони обгорнуті своїми злими вчинками, які постійно переді Мною.
3 Своїми лиходійствами вони веселять царя, – своїм шахрайством – можновладців.
4 Усі вони палають перелюбством – як піч пекаря, вогонь якої вже не потрібно підтримувати, поки зійде замішане ним тісто.
5 У святковий день нашого царя його можновладці до знесилення впиваються міцним вином, а разом з ними й він (цар ) приєднується до глузування.
6 Всі вони наближаються до нього розгарячені, наче піч, – нишком, як тліючий у печі вогонь, замишляють протягом ночі підступ, а вранці спалахують, як потужне полум’я.
7 Усі вони розпечені, як піч, й у злості пожирають своїх суддів. Один за другим падають їхні царі, але жоден з них не кликав до Мене по допомогу .
Ізраїль звертається за допомогою не до Бога, а до інших народів
8 Єфрем змішався з народами, – Єфрем став недопеченим коржем, якого вчасно не перевернули.
9 Чужі пожирають його силу, а він про це не відає. Його вже припорошила сивина, а він і не усвідомлює цього.
10 Хоча зарозумілість Ізраїлю свідчить проти нього, вони (Ізраїльтяни ) не навертаються до Господа, свого Бога, – не шукають Його, щоби з ними не відбувалось.
11 Єфрем став, як наївний і нерозумний голуб, – то кличе Єгипет, то йде в Ассирію.
12 Тому, коли вони (єфремляни ) йдуть, Я накидаю на них Мою сітку. Притягаю їх до дому , як птахів небесних, й караю всю громаду, згідно зі злом, яке приносять їхні угоди.
13 Горе їм, оскільки вони відвернулись від Мене! Їм загрожує загибель, оскільки вони збунтувались супроти Мене. Я їх рятував, а вони говорили щодо Мене неправду.
14 Вони не волають до Мене щирим серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Караються через пшеницю та вино і відступають від Мене.
15 Я їх навчав, зміцнював їхні руки, в той час як вони замишляли проти Мене зло.
16 Навертаються, але не до Всевишнього, стали, наче зрадливий лук. Їхні можновладці поляжуть від меча, – через свої зухвалі промови перетворяться на посміховисько в єгипетському краї.