1 Слово проти Дамаску. Ось Дамаск буде забраний з-поміж міст, і буде на падіння, 2 залишений навіки, як загін для стад і на спочинок, і не буде переслідувача. 3 І більше не буде неприступним, щоб туди втік Єфрем, і більше не буде царства в Дамаску, і ті, хто залишився із сирійців, загинуть. Адже ти не кращий за синів Ізраїля і їхньої слави. Так говорить Господь Саваот: 4 І зникне в той день слава Якова, і велич його слави захитається. 5 І буде так, начебто хтось зібрав жнива, що стоять, і пожав насіння колосся, і буде так, наче хтось зібрав колосся в плідній долині, 6 і на ній залишилася лише стерня; чи наче плоди оливкового дерева: два чи три на шпилястому вершку, чотири чи п’ять, залишені на його галузках, — так говорить Господь, Бог Ізраїля.
7 У той день людина надіятиметься на Того, Хто її створив, а її очі поглянуть на Святого Ізраїля, 8 і не будуть надіятися на вівтарі та на витвори їхніх рук, що зробили їхні пальці, і не дивитимуться на їхні священні дерева та на їхні гидоти. 9 У той день твої міста будуть покинуті, як покинули аморейці та евейці від обличчя синів Ізраїля, і будуть вони спустошені, 10 тому що ти покинув Бога, твого спасителя, і не згадав за Господа, твого помічника. Через це насадиш невірного саджанця і невірне насіння. 11 А в день, в який насадиш, заблукаєш. А що вранці посієш, зацвіте на жнива, у день, коли успадкуєш, — так, як батько людини, даси спадок своїм синам.
12 Горе безлічі численних народів. Як море, що хвилюється, так будете стривожені, і спини численних народів зашумлять, як вода. 13 Багато народів, наче велика вода, наче багато води, що несеться із силою. І прокляне його, і прожене його далеко, як порох полови тих, які віють проти вітру, і як порох коліс, несений бурею. 14 На вечір буде плач, а перш ніж настане ранок, його не стане. Це частка тих, які вас полонили, і спадок тих, які замість вас успадкували.
Пророцтво щодо Дамаска та Єфрема
1 Пророцтво щодо Дамаска. Дамаск буде вилучений з-поміж міст, і стане купою руїн.
2 Залишені будуть міста Ароера, – вони служитимуть для відпочинку отар, яких ніхто не лякатиме.
3 Не стане фортеці Єфрема і царства Дамаск, а з залишками Араму (Сирії ) буде те ж саме, що й зі славою нащадків Ізраїля, – говорить Господь Саваот.
4 Настане такий день, коли слава Якова буде зменшуватись, і його сите тіло схудне.
5 Буде так, як під час жнив, коли зрізають спіле збіжжя, а за женцями хтось визбирує колоски в Рефаїмській Долині,
6 а після них залишається лише стерня; або як буває після оббивання плодів оливкового дерева: дві-три ягідки на самому вершечку, чотири-п’ять, залишаються на його рясних галузках, – це слова Господа, Бога Ізраїлю.
7 У той день людина зверне свій погляд на Того, Хто її створив, – її очі дивитимуться на Святого Ізраїлевого,
8 й перестане покладатись на вівтарі та власні витвори, зроблені своїми руками, – не дивитиметься також на свої священні гаї (Ашери ) та на жертовники ідолів.
9 Того дня його (Ізраїлю ) укріплені міста будуть, наче опустілі ліса та верхів’я гір, що їх колись залишили перед синами Ізраїля втікачі. Вони будуть спустошені,
10 оскільки ти забув Бога, твого Спасителя, і не згадав про Скелю твоєї сили. Тому ти садиш розкішні саджанці, прищеплюючи їх з чужою галузкою.
11 Того дня як посадив, ти впевнився, що посаджене росте, і посприяв, щоб воно рано зацвіло, проте в час врожаю ти отримаєш купу галуззя – смуток і невтішний біль.
12 О, горе! Шумлять численні народи! Подібно до моря, що розбурхалось, вони бурлять, і галас багатьох племен лунає, як ревіння великих вод.
13 І хоч народи клекочуть, як гуркіт могутніх хвиль, Він їм погрозить, і вони побіжать дуже далеко, – понесуться, як полова від гірського вітру, або трава перекотиполе від буревію.
14 Під вечір наводять вони жах, але перш ніж настане ранок, їх уже немає! Таке майбутнє всіх, котрі нас грабують, і доля тих, котрі нас оббирають.