1 І сталося в рік, коли помер цар Озія, я побачив Господа, Який сидів на високому і піднесеному престолі, і дім, сповнений Його слави. 2 І серафими стояли довкола Нього, шість крил в одного і шість крил у другого: двома вони покривали обличчя, двома покривали ноги і двома літали. 3 І вони вигукували один до другого, і казали: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля наповнена Твоєю славою! 4 І від голосу, яким вони гукали, піднялися одвірки, і дім наповнився димом. 5 І я сказав: О, я нещасний, бо я уражений, адже, будучи людиною і маючи нечисті уста, і я живу посеред народу, який має нечисті уста, та я на власні очі побачив Господа, царя Саваота.
6 І до мене був посланий один із серафимів, і він мав у руці вугілля, яке взяв щипцями з жертовника, 7 і доторкнувся до моїх уст, кажучи: Ось це доторкнулося до твоїх губ і забере твої беззаконня, і очистить твої гріхи! 8 І я почув голос Господа, Який промовляв: Кого пошлю, і хто піде до цього народу? І я сказав: Ось я! Пошли мене! 9 А Він промовив: Піди і скажи цьому народові: Ви будете слухати й слухати , та не зрозумієте, будете дивитися й дивитися , та не побачите! 10 Адже розтовстіло серце цього народу, і своїми вухами тяжко чують, і прижмурили свої очі, щоби часом не побачили очима, не почули вухами, не зрозуміли серцем і не навернулися, — щоб я їх не оздоровив.
11 І я запитав: Аж доки, Господи? А Він сказав: Аж доки не будуть спустошені міста, щоб не були заселені, і доми, щоб не було людей, і земля залишиться пусткою. 12 І після цього Бог відішле далеко людей, а ті, хто залишився на тій землі, розмножаться. 13 І ще є на ній десята частина, і знову буде на пограбування, як модрина і як жолудь, коли відпаде від своєї шляпки.
Господь прикликує Ісаю до пророчого служіння
1 У рік смерті царя Уззії я побачив мого Владику, Який сидів на високому і піднесеному престолі, а краї Його шат наповнювали Храм.
2 Над Ним стояли серафими. У кожного з них було по шість крил: двома він закривав своє обличчя, двома покривав свої ноги і двома літав.
3 І волали вони один до другого, повторюючи: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля сповнена Його славою!
4 Від голосу волаючих захиталися підвалини й пороги брам , і Храм наповнився димом.
5 І я сказав: Горе мені! Я пропащий! Адже я людина з нечистими устами, і живу серед народу також з нечистими устами, в той час як мої очі побачили Царя, Господа Саваота.
6 Тоді до мене підлетів один із серафимів, тримаючи в руці жаріюче вугілля, яке взяв щипцями з жертовника,
7 і, доторкнувшись до моїх уст, сказав: Тепер, коли це доторкнулося до твоїх уст, твоя провина усунута, і твій гріх викуплений!
8 І ось я почув голос мого Владики, Який говорив: Кого Мені послати, і хто піде для Нас? І я відповів: Ось я, пошли мене!
9 А Він промовив: Йди і говори цьому народові: Ви слухаєте уважно, але не розумієте; ви очима дивитеся, але не пізнаєте!
10 Учини затверділим серце цього народу, а його вуха зроби тугими, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, і не чув своїми вухами, не розумів своїм серцем, не навернувся і не зцілився .
11 І я запитав: До яких пір, мій Владико? А Він відповів: Аж доки не будуть спустошені міста і залишаться без мешканців, а будинки без людей, доки країна не перетвориться на суцільні руїни.
12 Господь відпровадить людей далеко , а залишена земля цілковито опустіє.
13 І хоча б на ній залишилась, або повернулась десята частина, то вона буде знову знищена, але, як теребінт і як дуб, після того як їх зрубають, залишається корінь, так залишиться його пень, який стане святим насінням.