1 Через певний час сталося, що Самсон в дні жнив пшениці відвідав свою жінку, несучи козеня з кіз. Він сказав: Увійду до моєї жінки в кімнату! Та її батько не дав йому ввійти до неї. 2 Її батько сказав: Я дійсно сказав собі , що ти таки не злюбив її, — тож я дав її твоєму другові. Ось, хіба її молодша сестра не гарніша за неї? Нехай вона буде тобі замість неї. 3 Та Самсон сказав йому: Цього разу я є невинний перед филистимцями, за те, що чиню я між вами зло!
4 І Самсон пішов, узяв триста лисиць, взяв смолоскипи, прив’язав хвіст однієї лисиці до хвоста іншої і приладнав по одному смолоскипу посередині між двома хвостами. 5 Він запалив вогонь у смолоскипах, скерував лисиць на посіви филистимців і спалив колосся та пожате — від копиць до стоячого, до виноградників і оливкових садів .
6 А филистимці запитали: Хто зробив це? І відповіли: Самсон, зять Тамнатея, оскільки той взяв його жінку і дав її його другові! Тож филистимці прийшли, спалили вогнем хату її батька, її саму та її батька. 7 А Самсон сказав їм: Хоч ви так учинили, не помилую, але мою помсту на одному і кожному з вас учиню! 8 І він побив їх стегном великою поразкою. Він пішов і поселився біля потоку в печері Ітама.
9 Тоді филистимці виступили й отаборилися проти Юди, і розійшлися в Лехі . 10 І сказали їм усі мужі Юди: Навіщо виступили ви проти нас? А филистимці сказали: Зв’язати Самсона і зробити з ним так, як він зробив нам! 11 І три тисячі мужів з Юди спустилися до отвору в скалі Ітама. — Хіба ти не знаєш, що над нами панують филистимці, — сказали вони Самсонові, — тож чому це ти нам учинив? А Самсон сказав їм: Так, як зробили нам, так і я зробив їм! 12 Прийшли ми зв’язати тебе, — сказали вони йому, — і передати тебе в руки филистимців. А Самсон сказав їм: Покляніться мені, що ви не вб’єте мене, а передасте мене їм, щоби часом ви не напали на мене! 13 І ті поклялися йому, кажучи: Ні! Ми дійсно лиш зв’яжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, та в жодному разі не вбиватимемо тебе. І вони зв’язали його двома новими шнурами, і вивели його зі скелі.
14 І він пішов аж до Щелепи. А филистимці заголосили йому назустріч і вибігли йому назустріч. І зійшов на нього Господній Дух, і стали шнури, які були на його руках, наче прядиво, коли воно відчує вогонь, і шнури поспадали з його рук. 15 Він знайшов ослячу щелепу, кинену в дорозі, простягнув свою руку, взяв її і побив нею тисячу мужів. 16 І сказав Самсон: Ослячою щелепою я зовсім вигубив їх, бо ослячою щелепою побив я тисячу мужів. 17 І сталося, коли він закінчив говорити, то кинув щелепу зі своєї руки і назвав те місце: Побиття щелепою.
18 І він мав сильну спрагу. І заволав до Господа, кажучи: Ти дав у руки Твого раба це велике спасіння, а тепер я помру від спраги і попаду в руки необрізаних! 19 Тоді Бог відкрив розщілину в щелепі, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він ожив. Через це дано їй назву, яка є аж до цього дня: Джерело Прикликаного, що в Щелепі. 20 І двадцять років він судив Ізраїля в дні филистимців.
Самсон перемагає филистимців
1 Через якийсь час, – а це якраз була пора жнив пшениці, – Самсон, взявши з собою козеня, відвідав свою дружину. Прибувши, він сказав: Я хочу зайти в кімнату до своєї дружини! Але її батько не дозволив йому ввійти.
2 Батько дружини пояснив: Я думав, що ти й справді її зненавидів, тому віддав її твоєму весільному дружбі. Хіба її молодша сестра не краща за неї? Нехай вона й стане тобі замість неї!
3 Але Самсон відповів їм: На цей раз я не буду винуватий перед филистимцями, якщо заподію їм лихо!
4 Тож Самсон пішов й упіймав триста лисиць. Він приготував смолоскипи, пов’язав хвости лисиць парами, – хвіст до хвоста, – а всередині між двома хвостами приладнав по одному смолоскипу.
5 Запаливши вогонь у смолоскипах, він випустив лисиць на доспілі лани филистимців й попідпалював як копиці, так і ще непожаті поля, виноградники та оливкові сади.
6 Коли филистимці питали: хто це зробив, то інші відповідали: Самсон, зять того чоловіка з Тімни, який віддав його дружину власному дружбі на весіллі ! Тому филистимці пішли й спалили ту жінку разом з її батьком.
7 Тоді Самсон сказав їм: Раз ви так чините, я не заспокоюсь, поки до кінця вам не відімщу.
8 Він влаштував посеред них велике побоїще, під час якого багато з них загинуло ; потім пішов і поселився в ущелині Етамської скелі.
9 Після цього филистимці зворохобились і отаборились проти Юдиного племені, влаштувавши свій табір аж до Лехі.
10 Юдейські мужі спитали їх: Чому ви проти нас виступаєте? А вони відповіли: Хочемо зв’язати Самсона і відплатити йому тим самим, що він учинив нам!
11 Тому три тисячі мужів з Юдиного племені підійшли до ущелини в скелі Етама й сказали Самсонові: Хіба ти не знаєш, що над нами владарюють филистимці? Навіщо ти нам таке робиш? А він їм відповів: Як вони обійшлись зі мною, так і я зробив їм!
12 Тоді вони йому сказали: Ми прийшли тебе зв’язати, й передати тебе в руки филистимців. А Самсон їм відповів: Присягніться мені, що ви мене не вб’єте!
13 Ті його запевнили, сказавши: Ні! Ми й справді лише зв’яжемо тебе й віддамо тебе в їхні руки, але в жодному разі не вб’ємо тебе! Отже, вони його зв’язали двома новими мотузками, й вивели його зі скельної печери.
14 Так він прибув до Лехі. Филистимці з переможним криком вийшли йому назустріч. Тоді зійшов на нього Господній Дух, після чого мотузки, якими були зв’язані його руки, стали, наче лляне прядиво, що побувало у вогні, – вони просто поспадали з його рук.
15 Знайшовши свіжу ослячу щелепу, він простягнув свою руку, вхопив її й знищив нею тисячу мужів.
16 Після цього Самсон сказав: Ослячою щелепою я клав їх купу за купою, – ослячою щелепою я вразив тисячу мужів.
17 Нарешті він замовчав, викинув зі своєї руки щелепу і назвав те місце: Рамат-Лехі (Викинута Щелепа ).
18 Відчувши сильну спрагу, Самсон заволав до Господа й промовив: Ти здійснив рукою Твого слуги це велике спасіння, але зараз я вмираю від спраги й можу потрапити до рук необрізаних!
19 Тоді Бог зробив ущелину в скелі , що в Лехі, і з неї потекла вода; Самсон напився, ожив, відчувши приплив сил і енергії. Через це він назвав те місце Ен-Гаккоре (Джерело Волаючого ), яке існує в Лехі аж до сьогодні.
20 Протягом двадцяти років, за часів филистимців, він був суддею Ізраїлю.