1 Єроваал (він є Ґедеон) устав рано, і весь народ, який був з ним, і вони отаборилися в землі Ароеда, а табір Мадіяма і Амалика був йому з півночі від гори Авора в долині. 2 І промовив Господь до Ґедеона: Численний той народ, що з тобою, так що не передам Я Мадіяма в їхню руку, щоби часом Ізраїль не хвалився переді Мною, кажучи: Моя рука мене спасла! 3 Отже, — сказав йому Господь, — скажи до вух народу, промовляючи: Хто боязливий і жахається, нехай відійде! І такі покинули гору Ґалаад, тож відійшло від народу двадцять дві тисячі, а десять тисяч залишилося. 4 Ще забагато народу, — промовив Господь до Ґедеона, — поведи їх до води, і там Я тобі їх випробую. І буде, той, про кого Я тобі скажу «цей піде з тобою», — він з тобою і піде. А той, про кого тобі скажу, що не піде з тобою, — він з тобою не піде. 5 Коли він привів народ до води, Господь сказав Ґедеонові: Кожний, хто хлебтатиме воду своїм язиком, так, як п’є собака, поставиш його окремо, і кожного, хто схилиться на свої коліна, щоби пити, відділиш окремо. 6 І кількість усіх тих, які хлебтали своїм язиком, була триста чоловік, а всі решта з народу схилилися на свої коліна, щоби пити воду.
7 Тоді Господь сказав Ґедеонові: Трьома сотнями чоловік, які хлебтали воду , спасу вас і передам Мадіяма у твою руку, а весь народ нехай відійде — кожний до його місцевості. 8 І вони взяли їжу народу у свою руку і свої роги. Він усіх ізраїльських мужів відіслав — кожного до свого житла, і тільки трьохсот мужів затримав. А табір Мадіяма був під ним у долині.
9 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Устань, швидко спустися звідси до табору, бо Я його передав у твою руку! 10 Якщо ж ти боїшся сходити вниз, то спустися ти і твій раб Фара до табору 11 і послухай, що вони говорять. І після цього зміцняться твої руки, і зійдеш вниз у табір. І спустився він та його раб Фара в частину табору начальників над п’ятдесятьма воїнами . 12 А Мадіям, Амалик і всі сини сходу отаборилися в долині, численністю як саранча, і їхнім верблюдам не було рахунку, але кількістю були, наче пісок, що на березі моря.
13 Тож Ґедеон увійшову табір , і ось муж розповідав сон своєму ближньому і сказав: Ось сон, який мені приснився: Бачу буханка ячмінного хліба котиться по табору Мадіяма, і налетіла на намет Мадіяма, і вдарила його, і перевернула його, і намет упав! 14 А його ближній у відповідь сказав: Це — не що інше, як меч Ґедеона, сина Йоаса, ізраїльського мужа! Господь передав в його руки Мадіяма і весь табір!
15 І сталося, коли Ґедеон почув розповідь сну та його пояснення, то поклонився Господу й повернувся до ізраїльського табору, закликаючи: Вставайте, бо Господь передав у ваші руки табір Мадіяма! 16 І він розділив триста мужів на три частини, і дав роги в руки всіх, порожні глечики, а всередині глечиків — смолоскипи. 17 І він сказав їм: На моєму прикладі побачите, і так само ви будете робити! Ось я входжу всередину табору, і буде, що тільки зроблю я, так само зробите і ви. 18 Затрублю в ріг я, то й усі ви, які зі мною, затрубите в роги довкола табору і вигукнете: Господу і Ґедеонові!
19 Тож Ґедеон і з ним сто мужів увійшли на територію табору, коли починалася північна сторожа. Вони таки дійсно сполохали вартових, затрубили в роги і скинули глечики, що в їхніх руках. 20 І затрубили три частини в роги, скинули глечики і взяли у свої ліві руки смолоскипи, а у свої праві руки — роги, щоби трубити, і закричали: Меч Господу і Ґедеонові! 21 І кожний стояв сам по собі довкола табору, а весь табір побіг; вони подали знак і втекли. 22 І затрубили триста рогів, а Господь в цілому таборі налаштував меч кожного на свого ближнього, і табір утік аж до Ветасетти, і зібралися разом аж біля берега Авелмеула, поблизу Тавата. 23 І закричали мужі ізраїльські з племені Нефталима, з Асира і з усього Манасії, і погналися за Мадіямом.
24 А Ґедеон послав послів до всіх околиць Єфрема, кажучи: Спустіться назустріч Мадіямові й захопіть собі воду аж до Ветвира і Йордану! І закричав кожний чоловік Єфрема, і вони першими захопили воду аж до Ветвира і Йордан. 25 І взяли двох вождів Мадіяма: Орива і Зива. Орива вони вбили в Суріні, а Зива вбили в Якефзиві, і погналися за Мадіямом. Голову Орива і Зива з протилежного боку Йордану принесли до Ґедеона.
Триста воїнів Гедеона
1 Вранці Єрувваал, тобто Гедеон, виступив з усім народом, що був з ним; вони отаборились біля джерела Харод. Табір мідіянців був розташований у долині з північного боку пагорба Море.
2 Тоді Господь сказав Гедеону: Надто численне в тебе військо; Я не зможу віддати мідіянців у ваші руки, аби пізніше Ізраїль не вихвалявся переді Мною, кажучи: Ми самі себе врятували!
3 Тому оголоси, щоб почув кожен у війську, й скажи: Хто боязливий й тремтить від страху, нехай повертається додому, негайно залишивши Гілеадське узгір’я. Таким чином зразу відійшло двадцять дві тисячі чоловіків , а десять тисяч залишилося.
4 Але Господь промовив до Гедеона: Ще надто багато людей залишилось. Тож веди їх до води, і там, замість тебе, Я їх випробую. Буде так: той, на кого Я тобі вкажу, що він піде з тобою, – той і піде з тобою. Проте жоден з тих, про кого тобі скажу, що він не піде з тобою, – такий не повинен залишатись.
5 Отже, Гедеон привів народ до води. Там Господь сказав йому: Кожного, хто хлебтатиме воду язиком, як хлебче собака, постав такого окремо; так само постав окремо кожного, хто буде пити, стаючи навколішки.
6 В результаті кількість тих, котрі зачерпували воду рукою й, підносячи до рота, хлебтали, виявилось триста чоловік, а решта всіх людей, щоб напитись води, ставали навколішки.
7 І Господь сказав Гедеонові: Отими трьома сотнями мужів, які хлебтали воду, Я вас врятую і віддам мідіянців у твої руки, а решта всіх мужів народу нехай повертаються, – кожен у свою місцевість.
8 Тож вони взяли запаси їжі для військового загону та їхні сурми, а решту всіх Ізраїльських воїнів Гедеон відіслав до своїх наметів, затримавши біля себе лише триста мужів. А в цей час табір мідіянців стояв нижче від них, у долині.
9 І от тієї ночі Господь звелів Гедеону: Вставай, і можеш нападати на ворожий табір, оскільки Я його віддав у твої руки!
10 Якщо ж боїшся негайно вирушати, то спустися зі своїм слугою Пурою до табору сам
11 і послухай, що там говорять. Після того ти наберешся сміливості й нападеш на табір. Отже, Гедеон разом зі своїм слугою Пурою спустились до крайнього намету озброєних охоронців табору.
12 У той час мідіянці, амалекітянці та інші племена сходу, які розташувались у долині, були настільки численні, наче сарана, – навіть їхніх верблюдів було без ліку, – їх було так багато, як піску, що на березі моря.
13 Коли Гедеон підійшов до крайнього намету , то почув, як один воїн розповідав своєму товаришу сон. Він говорив, що йому наснилось: Дивлюсь, – каже він, – аж котиться по табору мідіянців буханець ячмінного хліба; він вдарив у намет так, що намет впав, перевернувся й зруйнувався.
14 Відповідаючи, його товариш сказав: Це ніщо інше, як тільки меч Ізраїльтянина Гедеона, Йоашового сина! Бог видав у його руки мідіянців і весь цей табір!
15 Почувши розповідь про сон та його тлумачення, Гедеон віддав славу Богу, повернувся до Ізраїльського табору і сказав: Вставайте, бо Господь віддав у ваші руки табір мідіянців!
16 Розділивши триста чоловіків на три загони, він сказав, аби кожен воїн взяв у руки сурму та порожній глечик; всередині глечиків мають бути смолоскипи.
17 Гедеон сказав їм: Дивіться на мене й робіть те, що робитиму я! Ось я йду на самий край табору, й що там робитиму я, те робіть і ви.
18 Щойно засурмлю я разом з усіма тими, що зі мною, то сурміть тоді й ви довкола всього табору, голосно вигукуючи: За Господа та Гедеона!
19 Отже, Гедеон і ті сто воїнів, що були з ним, прийшли до краю мідіянського табору, на початку середньої нічної сторожі, зразу після зміни вартових; вони засурмили й розбили глечики, що були в їхніх руках.
20 У ту мить засурмили також усі три загони й розбили свої глечики; тепер кожен з них тримав у своїй лівій руці смолоскип, а в своїй правій руці – сурму, щоб сурмити, вигукуючи: Меч Господа та Гедеона!
21 Кожен з них стояв на своєму місці довкола табору, в той час як у самому таборі мідіянців метушились, бігали, кричали й кинулись утікати.
22 Тоді, коли триста сурем сурмили, Господь у мідіянському таборі обернув їхні мечі один проти одного, і весь табір почав бігти до Бет-Шітти, в напрямку Церери та кордону Авел-Мехоли, що неподалік Таббати.
23 Терміново були скликані Ізраїльські мужі з племені Нефталима та Асира, а також усе плем’я Манассії, – всі кинулись у погоню за мідіянцями.
24 Крім того, Гедеон направив гінців на Єфремове узгір’я з наказом: Спускайтесь назустріч мідіянцям й відітніть їм переправу через води Йордану неподалік Бет-Бари. Тож відгукнулись на заклик усі чоловіки племені Єфрема, котрі захопили всі водні переправи вздовж Йордану аж до Бет-Бари.
25 Упіймали також двох мідіянських князів: Орева та Зеева. Орева вони стратили біля скелі Орева, а Зеева вбили коло зеевської чавильні, після чого переслідували мідіянців. Голови Орева і Зеева принесли до Гедеона на протилежний бік Йордану.