1 І ти не візьмеш жінки, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — 2 і тобі не народиться ні син, ні дочка на цьому місці. 3 Бо так говорить Господь про синів і про дочок, що народилися в цьому місці, і про їхніх матерів, що їх народили, і про їхніх батьків, що їх породили в цій землі: 4 Хворобливою смертю помруть, не будуть оплакані й не будуть поховані. За приклад будуть на поверхні землі — для звірів землі та для птахів неба. Від меча впадуть і від голоду скінчаться. 5 Так говорить Господь: Не ввійдеш до їхніх бенкетів і не підеш плакати, і не голоситимеш за ними, бо Я відставив Мій мир від цього народу. 6 Їх не оплакуватимуть, ані не робитимуть нарізи і не острижуться, 7 і хліб розломиться в їхньому плачі на потіху над мертвим, не напоять його чашею на потіху по батькові чи по його матері. 8 Не ввійдеш до хати напоїв, щоб сісти з ними, щоб їсти і пити. 9 Тому що так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось Я усуваю із цього місця перед вашими очима і у ваші дні голос радості й голос веселості, голос жениха і голос молодої.
10 І буде, що коли сповістиш цьому народові всі ці слова, то тобі скажуть: Чому Господь виказав на нас усе це зло? Яка наша неправедність? І який наш гріх, яким ми згрішили перед нашим Господом Богом? 11 А ти скажеш їм: Тому що ваші батьки Мене залишили, — говорить Господь, — і пішли за чужими богами, і їм служили, і їм поклонялися, а Мене залишили і не зберегли Мій закон. 12 А ви чинили зло понад ваших батьків, і ось ви ходите кожний за милим вашому серцю злом, щоб Мене не послухатися! 13 Тож вижену вас із цієї землі в землю, яку ви і ваші батьки не знаєте, і там служитимете іншим богам, які не викажуть вам милосердя.
14 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і не скажуть більше: Живе Господь, що вивів синів Ізраїля з єгипетської землі, 15 але: Живе Господь, Який привів дім Ізраїля з північної землі та з усіх країн, куди вигнані були туди. Та Я їх поверну в їхню землю, яку Я дав їхнім батькам.
16 Ось Я посилаю багато рибалок, — говорить Господь, — і ловитимуть їх. І після цього пошлю багатьох ловців, і полюватимуть на них на всякій горі, на всякому пагорбі та в кам’яній печері. 17 Адже Мої очі на всіх їхніх дорогах, і їхні неправедності не сховані перед Моїми очима. 18 І подвійно віддам за їхні неправедності та їхні гріхи, якими опоганили Мою землю мертвечинами їхніх гидот і їхніми беззаконнями, в яких провинилися проти Мого спадку.
19 Господи, моя сило і моя поміч, і моє сховище в дні зла, до Тебе прийдуть народи з кінців землі й скажуть: Яким чином наші батьки з оманою набули ідолів? У них же немає користі. 20 Хіба людина зробить собі богів? Та ж вони не є богами! 21 Через це ось Я об’явлю їм у цей час Мою руку і покажу їм Мою силу, і взнають, що Моє Ім’я — Господь.
Божі настанови Єремії
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Не бери собі дружини, і нехай у цій країні в тебе не буде ні синів, ні дочок.
3 Адже так говорить Господь про синів і про дочок, що народились в цій місцевості, а також про матерів, котрі їх народили, та про їхніх батьків, котрі дали їм у цій країні життя:
4 Вони повмирають від жахливих хвороб; не будуть ані оплакані, ані поховані, – гноєм лежатимуть на поверхні землі. Вони також гинутимуть від меча й від голоду, а їхні трупи стануть їжею для птахів небесних та земних звірів.
5 Тому так говорить Господь: Не заходь у дім смутку, не оплакуй небіжчика , і не співчувай близьким, тому що Я відібрав від цього народу Мій спокій, – говорить Господь, – позбавивши його милосердя і співчуття.
6 У цій країні вмиратимуть усі, – від малого до великого, – їх не ховатимуть і не будуть оплакувати, не робитимуть, на знак жалоби, на тілі нарізів і не голитимуться.
7 Для того, хто в жалобі, не ламатимуть хліба , аби його потішити з приводу важкої втрати, і не поїтимуть його чашею втіхи, на спомин про його батька чи про його матір.
8 Не заходь також у дім, де бенкетують, аби з ними сидіти, їсти й пити.
9 Тому що так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Ось Я припиню на цьому місці, на ваших очах й за ваших днів, звуки радості й галас веселощів, голос нареченого й голос нареченої.
10 І коли перекажеш цьому народові всі ці слова, то вони тебе спитають: За що Господь провістив щодо нас таке велике лихо? Яка наша провина, в чому наш гріх? Що такого ми учинили проти Господа, нашого Бога?
11 Тоді ти їм скажеш: За те, що ваші батьки Мене залишили, – говорить Господь, – і пішли вслід чужих богів, – їм вони служили та їм поклонялись, а Мене відкинули, не дотримуючись Мого Закону.
12 Що ж до вас, то ви перевершили ваших батьків у своєму злочинстві. Кожен з вас діє за впертістю свого злого серця, не бажаючи послухатись Мене!
13 Тому Я вижену вас із цього краю в країну, якої не знаєте ні ви, ні ваші батьки. Там будете служити іншим богам і вдень, і вночі, тому що Я не виявлю до вас милосердя.
Обітниця повернути нащадків Ізраїля з полону
14 Недалекий той час, – говорить Господь, – коли перестануть присягатись: Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з єгипетського краю,
15 а говоритимуть : Як живий Господь, Котрий вивів нащадків Ізраїля з північних земель та з усіх інших країн, куди Він їх повиганяв. Адже Я обов’язково поверну їх у їхній край, який Я колись дав їхнім батькам!
16 Ось Я посилаю численних рибалок, – говорить Господь, – котрі їх ловитимуть. Після цього пошлю багато мисливців, котрі полюватимуть на них на кожній горі, на кожному пагорбі та в усіх скелястих ущелинах.
17 Адже Мої очі бачать усі їхні дороги життя , – вони не сховані від Мене, як і їхні провини також не приховані від Моїх очей.
18 Насамперед, подвійною мірою відплачу за їхні злочини та за їхні гріхи, оскільки вони осквернили Мою землю мертвечиною своїх ідолів, – своїми огидними бовванами переповнили Мої володіння.
19 Господь, – сила моя та моя твердиня, – мій захист у лиху годину. До Тебе прийдуть народи від країв землі й скажуть: Дійсно, спадщина поведінки наших батьків – обман і марнота, від якої немає жодної користі.
20 Хіба людина може зробити собі бога? Адже ідол не може бути богом!
21 Тому на цей раз Я відкриюсь цьому народові, – об’явлю їм Свою владу та Свою силу, і вони зрозуміють, що Моє Ім’я – Господь.