1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи: 2 Устань і спустися до дому гончаря, і там послухай Мої слова. 3 І я спустився до дому гончаря, і ось він робить діло на каменях. 4 І впала посудина, яку він робив своїми руками, та він знову зробив другий такий самий посуд, — так, як до вподоби йому зробити. 5 І було до мене Господнє слово, кажучи: 6 Хіба Я не зможу з вами зробити так, як цей гончар, доме Ізраїля? Ось ви є, як глина гончаря в Моїх руках.
7 Коли Я виголошу рішення на народ чи на царство, щоб їх вигубити і знищити, 8 а той народ відвернеться від свого зла, то Я розкаюся за зло, яке Я задумав їм зробити. 9 І коли Я викажу рішення на народ і на царство, щоб збудувати і щоб насадити, 10 і вчинять зло переді Мною, щоб не послухатися Мого голосу, то Я розкаюся за добро, яке Я вирішив їм зробити. 11 І тепер скажи мужам Юди і тим, що живуть в Єрусалимі: Ось Я приготовляю на вас зло і задумую на вас задум. Нехай же кожний відвернеться від своєї поганої дороги і зробіть ваші задуми добрими. 12 А вони сказали: Станьмо, як мужі, бо підемо за нашими відступами, і кожний робитиме те, що миле його поганому серцю! 13 Через це так говорить Господь: Запитайте в народах: Хто таке чув? Дуже страшним є те, що зробила дівиця-Ізраїль. 14 Чи забракне виступів на камені, чи снігу на Лівані? Хіба вода, несена сильним вітром, зверне вбік ? 15 Однак Мене забув Мій народ, намарно вони курили ладан. І ослабнуть на своїх дорогах, вічних стежках, щоб піти стежками, що не мають дороги, якою ходити, 16 щоб поставити їхню землю на знищення і вічне сичання. Усі, що проходять через неї, жахнуться і киватимуть своєю головою. 17 Я розсію їх перед обличчям їхніх ворогів, як вітер палючий, покажу їм день їхнього знищення.
18 І вони сказали: Давайте, зробимо задум проти Єремії, бо не загине закон священика і рада розумного, і слово пророка. Давайте поб’ємо його язиком і почуємо всі його слова.
19 Вислухай мене, Господи, і вислухай голос мого оправдання. 20 Чи віддається злом за добро? Адже вони сказали слова до моєї душі та сховали переді мною їхню кару. Згадай, як я стояв перед Твоїм обличчям, щоб сказати про них добро, щоб відвернути від них Твій гнів. 21 Через це видай їхніх синів на голод і збери їх до рук меча. Хай їхні жінки будуть бездітними і вдовами, а їхні мужі хай будуть знищені смертю, а їхні молоді хай упадуть на війні від меча. 22 Хай буде крик у їхніх домах! Ти раптово наведеш на них розбійників, бо вони приготували слово, щоб мене схопити, і приховали напроти мене пастки. 23 А Ти, Господи, пізнав усяку їхню раду проти мене на смерть. Не зроби безвинними їхні неправедності перед Твоїм обличчям і не зітри їхніх гріхів. Нехай їхня слабкість буде перед Тобою, у час Твого гніву вчини з ними.
Єремія у домі гончаря
1 Надійшло до Єремії від Господа слово такого змісту:
2 Встань і йди в дім гончаря, і там ти почуєш Мої слова.
3 Тож я пішов у майстерню гончаря, й застав його за роботою на гончарному кружалі.
4 І коли посудина, яку він робив з глини, в руках гончаря не вдавалася, як буває з глиною , то він робив із неї інший посуд, який він вважав за доцільне зробити.
5 І було до мене Господнє слово такого змісту:
6 Хіба Я не можу з вами, роде Ізраїлів, зробити так, як оцей гончар? – говорить Господь. Адже ви, роде Ізраїлів, у Моїх руках, як глина в руках гончаря.
7 Буває, що Я пригрожу якомусь народові, або царству, що його викоріню, спустошу і знищу,
8 але якщо той народ відвернеться від свого зла, про яке Я попереджував його, то Я пожалію його і не спроваджу на нього лиха, яке Я мав намір учинити.
9 Іншим разом Я провіщу щодо народу, або царства, що відбудую і що вкореню його,
10 але вони почнуть чинити те, що є злом переді Мною, й не слухатимуть Мого голосу, то Я відміню те добро, яке Я обіцяв їм зробити.
11 Отже, тепер скажи мужам Юдеї та мешканцям Єрусалима слова, які говорить Господь: Ось Я готую на вас лихо й обмірковую проти вас певний задум. Тож нехай кожен із вас зійде зі свого злого шляху і покращить свою дорогу життя та свої вчинки.
12 Але вони скажуть: Даремна розмова! Ми будемо діяти так, як вважаємо за потрібне, і кожен з нас чинитиме за впертістю (велінням ) свого лихого серця!
13 Тому так говорить Господь: Запитайте між народами, – чи хтось чув щось подібне? Жахливі речі творить діва Ізраїлева.
14 Хіба зникає сніг на ліванських скелястих схилах? Хіба висихають холодні води, що течуть з далеких гір?
15 Але Мій народ Мене забув, продовжуючи кадити нікчемним ідолам, які довели до того, що вони (люди ) збились зі своєї дороги, – з давніх шляхів, аби блукати по бездоріжжю невторованих стежок,
16 перетворивши таким чином свій край на страхіття, – вічне посміховисько. Усі, котрі проходитимуть повз нього, будуть вражені і похитуватимуть головою.
17 Наче східним вітром, Я розпорошу їх перед їхніми ворогами, а в лиху їхню годину повернусь до них плечима, а не обличчям.
Молитва Єремії щодо змови проти нього
18 А вони (вороги ) сказали: Нумо, учинімо проти Єремії змову, бо й без нього не загине ні закон у священика, ні рада мудрого, ані слово пророка. Давайте вдаримо його за його ж провіщенням і не будемо зважати на всі його слова.
19 Зглянься на мене, Господи, і зверни увагу на те, що кажуть мої вороги.
20 Хіба віддають злом за добро? Адже вони викопали для мене яму. Згадай, як я стояв перед Тобою, благаючи про їхній добробут, аби відвернути від них Твій гнів.
21 Тому віддай їхніх дітей на голоднечу, а їх самих приречи під меч. Нехай їхні жінки стануть бездітними та вдовами, чоловіки яких загинуть від пошесті, а їхні юнаки нехай поляжуть від меча на війні.
22 Нехай з їхніх домівок доноситься лемент, коли Ти несподівано наведеш на них зграю розбишак, адже вони викопали яму, щоб мене упіймати, розставили для моїх ніг таємну пастку.
23 Адже Ти, Господи, знаєш про всі їхні злочинні задуми, щоб мене знищити. Не прощай їм їхніх провин і не зітри їхніх гріхів перед Тобою. Нехай вони попадають перед Тобою, – в час Твого гніву відплати їм.