2 І сказав: Так говорить Господь! Я згадав милість твоєї юності та любов твоєї зрілості, коли ти йшла за Святим Ізраїля, — говорить Господь. 3 Ізраїль — святий Господу, початок Його плодів. Усі, хто його їсть, чинитимуть переступи, на них прийде зло, — говорить Господь.
4 Послухайте Господнє слово, доме Якова і всі родинні лінії Ізраїлю! 5 Так говорить Господь: Які провини знайшли в Мені ваші батьки, котрі відступили далеко від Мене, пішли за марними речами і стали безумними? 6 Вони не запитали: Де є Господь, Який нас вивів із Єгипетської землі, Котрий супроводжував нас у пустелі, у невідомій і непрохідній землі, у безводній і безплідній землі, у землі, якою не проходив ніхто, і там людина не проживала? 7 І Я вас привів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і користувалися його благами. А ви прийшли і опоганили Мою землю, і виставили Мій спадок як гидоту!
8 Священики не запитали: Де є Господь? І ті, хто тримається закону, Мене не знали, і пастирі Мене не вшановували, а пророки пророкували Ваалом і пішли за нікчемним! 9 Через це Я ще судитимуся з вами, — говорить Господь, — і судитимуся з синами ваших синів. 10 Тому перейдіть острови хеттійців і погляньте, і пошліть до Кидара, і докладно розгляньте, і придивіться, чи з ними таке сталося! 11 Хіба народи міняють своїх богів? І вони — зовсім не боги! А Мій народ змінив свою славу на те , із чого не матимуть користі. 12 Небо цим жахнулося і дуже, дуже затремтіло, — говорить Господь.
13 Адже дві погані речі зробив Мій народ. Вони залишили Мене, джерело живої води, і видовбали собі стави з розщілинами, які не будуть здатні утримувати воду. 14 Хіба Ізраїль є рабом, хіба він народжений у домі слуга ? Чому він став здобиччю? 15 На нього ричали леви і подавали свій голос, вони зробили його землю пустелею, і знищили його міста, щоб там ніхто не поселявся.
16 І сини Мемфея та Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе. 17 Хіба не через те, що ти Мене покинула, з тобою це сталося? — говорить Господь, Бог твій. 18 А нині, що тобі до єгипетської дороги, — аби пити воду Ґіона? І що тобі до дороги ассирійців, — щоб пити воду рік?
19 Напоумить тебе твоє відступлення, і твоє зло тебе звинуватить. Тож пізнай і зрозумій, що тобі гірко, коли ти Мене покидаєш, — говорить Господь, Бог твій. І ти Мені не мила, — говорить Господь, Бог твій, — 20 бо від віку ти розбила твоє ярмо, ти розтрощила твої кайдани, і ти сказала: Не служитиму, але піду на всякий високий пагорб, і під усяким крислатим деревом, там розкинуся в моїй розпусті! 21 Я ж тебе насадив, весь правдивий плодовитий виноградник. Яким чином ти обернулася в гіркоту, у чужу виноградну лозу! 22 Хоч помиєшся в соді й помножиш собі зілля, будеш заплямленою твоїми неправедностями переді Мною, — говорить Господь. 23 Як скажеш: Я не опоганилася, і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай, що ти зробила. Ввечері закричав її голос, свої дороги 24 вона поширила на води пустелі, була несена вітром у бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Ніхто з тих, хто її шукає, не трудитиметься, її знайдуть у її приниженні. 25 Поверни твою ногу з нерівної дороги і твоє горло від спраги! А вона сказала: Я триматимуся мужньо! Адже я полюбила чужих і пішла за ними! 26 Як злодієві соромно, коли буде схоплений, так засоромляться сини Ізраїля, — вони, їхні царі, їхні володарі, їхні священики і їхні пророки. 27 Вони сказали дереву: Ти — мій Батько! — і каменю: Ти мене породив! — і до Мене повернули спини, а не свої обличчя. А в час їхнього зла скажуть: Устань і спаси нас! 28 Тож де є твої боги, яких ти собі зробила? Може встануть і тебе врятують у час твого лиха? Адже твої боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалима приносили жертви Ваалові. 29 Навіщо звертаєтеся до Мене? Ви всі не віддавали пошани, і ви всі чинили проти Мене беззаконня, — говорить Господь. 30 Даремно Я бив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків, наче лев, який нищить, та ви не побоялися.
31 Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь! Хіба Я був пустелею для Ізраїля чи засушеною землею? Навіщо Мій народ сказав: Не володітимуть нами, і ми більше не прийдемо до Тебе? 32 Хіба наречена забуде свої прикраси і дівчина свої стрічки? А Мій народ Мене забув упродовж днів, яким немає рахунку. 33 Що ще доброго вчиниш на твоїх дорогах, щоби знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб осквернити твої дороги. 34 І на твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом. 35 А ти сказала: Невинна я, тому нехай відвернеться Його гнів від мене! Ось Я суджуся з тобою, коли ти говориш: Я не згрішила. 36 Як це, що ти настільки знехтувала Мною , щоб повторювати твої дороги? І ти соромишся Єгипту, так, як ти застидалася Ассура. 37 Бо й звідти вийдеш, схопившись руками за свою голову. Адже Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.
Відступництво Ізраїльского народу
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Іди і проголоси в Єрусалимі такі слова: Так говорить Господь! Я пам’ятаю ласки твоєї юності й любов твоїх заручин, коли ти (дочко Сіону ) ходила за Мною в пустелі, в незасіяній землі.
3 Ізраїль – Святиня Господня, як Його первоплід . Усі, хто посмів би на них зазіхнути, вважалися б злочинцями, і їх спіткало би нещастя, – говорить Господь.
4 Тому послухай же Господнього слова, рід Якова та всі родини нащадків Ізраїля!
5 Так говорить Господь: Яку кривду знайшли в Мені ваші батьки, котрі так далеко відійшли від Мене, потягнувшись за марнотою настільки , що самі стали марнотою?
6 Вони навіть не питають: Де Господь, Котрий вивів нас із єгипетського краю; Котрий провадив нас по пустелі, – через голі рівнини та гірські ущелини, через безводну землю і морок смертних тіней , – землею, якою ніхто ніколи не ходив, і яку не заселяли люди?
7 Я вас впровадив до плодючого краю, аби ви споживали його плоди і користувалися його благами. Ви ж, прийшовши туди , опоганили Мою землю, – Мою спадщину перетворили на гидоту!
8 Священики не питають: Де Господь? Навіть ті, котрі на варті дотримання Закону, Мене не знають; ваші пастирі збунтувались проти Мене, а пророки віщують в ім’я Ваала й дотримуються того, що не приносить жодної користі!
9 Тому Я буду судитися з вами, – говорить Господь, – судитимусь і з вашими онуками.
10 Підіть хоча б на Кіттімські острови і подивіться; пошліть до Кедару, й докладно придивіться та довідайтесь, чи траплялось у них щось подібне!
11 Чи поміняв якийсь з народів своїх богів, хоч вони – зовсім не боги?! Мій же народ поміняв свою славу на те , від чого немає жодної користі.
12 Жахніться від цього, небеса, і здригніться від приголомшуючої вістки, – говорить Господь.
13 Адже два злочини Мій народ учинив: вони Мене, Джерело живої води, відкинули, і видовбали свої водойми, – водоймища діряві, які не здатні утримувати воду.
14 Хіба Ізраїль став рабом, або він у рабстві народився? Чому ж він став здобиччю?
15 На нього ричать левчуки, посилюючи свій голос, – вони перетворюють його землю в пустелю, а його спалені міста залишились без мешканців.
16 Навіть мешканці Нофа (Мемфіса ) та Тахпанхеса пасуться на тімені твоєї голови.
17 Хіба не ти сам навів усе це на себе через те, що ти залишив Господа, твого Бога, коли Він провадив тебе вірною дорогою?
18 От і тепер, для чого тобі дорога в Єгипет? Може напитись води з Шіхору (Нілу )? А чому ти йдеш в Ассирію? Щоб попити води з Ріки (Євфрату )?
19 Тебе покарає власний злочин, і твоє відступництво стане тобі докором. Тож пізнай і усвідом, як це для тебе погано й гірко залишити свого Господа, твого Бога! На жаль , у тебе немає страху переді Мною, – говорить мій Владика Господь Саваот.
20 Адже в давнину Я розбив твоє ярмо, розтрощив твої кайдани, і ти (дочко Сіону ) обіцяла: Не служитиму ідолам ! Але ти знову на кожному високому пагорбі й під усяким крислатим деревом, розлігшись, віддаєшся розпусті!
21 Ти забуваєш , що це Я тебе посадив, як добірну виноградну лозу з вишуканого насіння. Як же ти в Мене перетворилась на звироднілий кущ чужої виноградної лози?
22 Тому, хоч би ти вмивалась лужною водою та вживала багато мила, проте брудна пляма твого беззаконня переді Мною залишиться, – говорить Мій Владика Господь.
23 Ти можеш заперечувати, мовляв: Я не опоганилась, і не ходила за Ваалами? Подивись на свої вчинки в долині, й усвідом, що ти натворила, вертлява верблюдице, кривуляючи своїми дорогами!
24 Ти, як дика ослиця, яка звикла до пустелі і яка в своїй невгамовній пристрасті втягує ніздрями вітер. Хто її зможе втримати в час збудження? Проте кожен, хто її забажає, без труда знайде у місяці її пожадання .
25 Отож, зупинись, щоб не залишитись босою, і не пересохло від спраги твоє горло! Але ти заперечуєш: Це, мовляв, даремна річ! Адже я покохала чужих богів і за ними піду!
26 Як буває соромно злодієві, коли його схоплять на місці злочину , так соромно буде домові Ізраїля, – всім: їхнім царям, їхнім можновладцям, їхнім священикам і їхнім пророкам.
27 Адже всі вони кажуть дерев’яному ідолу: Ти – мій отець! – як і кам’яному: Ти нас породив! До Мене ж вони повернулись спиною, а не обличчям, хоча в час своєї недолі кликатимуть до Мене: Устань і спаси нас!
28 А де ж твої боги, яких ти собі наробила, дочко Сіону ? Нехай встануть і, якщо зможуть, нехай тебе врятують, коли трапиться лихо! Адже, скільки в тебе міст, Юдеє, стільки в тебе і богів!?
29 Навіщо сперечаєтесь зі Мною? Ви всі повстали проти Мене, – говорить Господь.
30 Надаремно Я карав ваших дітей, адже вони так і не сприйняли Моєї науки. Ваші мечі знищували ваших пророків, наче хижі леви.
31 О ви, нинішнє покоління, послухайте Господнє слово: Хіба Я був для Ізраїлю пустелею або землею глибокої темряви? Чому Мої люди кажуть: Ми вільні йти, куди захочемо, і до Тебе вже не повернемось?!
32 Хіба може дівчина забути свої прикраси, чи наречена – своє вбрання? Але Мій народ Мене забув уже дуже давно.
33 Як же вправно ти вибираєш дорогу, шукаючи кохання!? У цій справі ти можеш навчити навіть і злочинців.
34 Адже на по́лах твоєї одежі можна знайти кров убогих невинних людей, якої Я не знайшов навіть у зломників , але, незважаючи на це,
35 ти кажеш: Невинна я, і Його (Божий ) гнів мене мине! Але Я свідчитиму проти тебе на суді, хоча б тому, що ти говориш: Я не згрішила.
36 Яка ж ти необачна у виборі своєї дороги! Завдасть тобі сорому Єгипет, не менше ніж осоромила тебе Ассирія.
37 Ти вийдеш звідти, вхопивши руками свою голову, оскільки Господь відкинув тих, на кого ти покладала надію, і тобі з ними не пощастить.