1 Слово, що було до Єремії про весь народ Юди в четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя Юди, 2 яке він сказав усьому народові Юди і тим, що живуть у Єрусалимі, кажучи: 3 У тринадцятому році Йосії, сина Амоса, царя Юди, і аж до цього дня — двадцять три роки — я говорив до вас, устаючи вдосвіта й промовляючи: 4 Я посилав до вас Моїх рабів, пророків, посилаючи вдосвіта, та ви не прислухалися і не сприймали вашими вухами, 5 кажучи: Відверніться кожний від своєї поганої дороги і від ваших злих задумів, і житимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам від віку і до віку. 6 Не йдіть за чужими богами, щоб їм служити і їм поклонятися, щоб ви не викликали в Мене гніву ділами ваших рук, щоб Я вам не вчинив зло! 7 Та ви не послухали Мене. 8 Через це так говорить Господь: Тому що ви не повірили Моїм словам, 9 ось Я посилаю і заберу батьківщину з півночі, і приведу їх у цю землю і на тих, що живуть на ній, і на всі народи, що довкола неї, і спустошу їх, і дам їх на знищення і на сичання, і на вічну погорду. 10 І знищу в них голос радості й голос веселості, голос молодого і голос молодої, запах мира і світло світильника. 11 І вся земля буде на знищення, і вони служитимуть народам сімдесят років. 12 А коли закінчаться сімдесят років, то помщуся на тому народі й поставлю їх на вічне знищення. 13 І наведу на ту землю всі Мої слова, які Я сказав проти неї, — усе, що записане в цій книзі.
49
(25)
14 (14) Те, що пророкував Єремія проти народів Елама. 15 (15) Так говорить Господь: Нехай зломиться лук Елама, вершина їхньої влади. 16 (16) І наведу на Елам чотири вітри із чотирьох кінців неба, і розсію їх усіма цими вітрами, і не буде народу, куди не підуть вигнанці Елама. 17 (17) І налякаю їх перед їхніми ворогами, що шукають їхню душу, і наведу на них зло за гнівом Моєї люті, і нашлю на них Мій меч, аж доки їх не вигублю. 18 (18) І поставлю Мій престол в Еламі, і пошлю звідти царя і вельмож. 19 (19) І буде, що в кінці днів поверну полон Елама, — говорить Господь.
46
(26)
20 На початку, коли царював цар Седекія, було таке слово про Елам.
Пророцтво про сімдесят років полону
1 Слово, яке було до Єремії щодо всього Юдейського народу в четвертому році правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії, – це був перший рік правління вавилонського царя Навуходоносора , –
2 і яке пророк Єремія проголосив усьому юдейському народові та всім мешканцям Єрусалима, говорячи:
3 Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдеї, й до цього дня, – ось уже протягом двадцяти трьох років, – надходить до мене Господнє слово, а я з самого ранку наполегливо звіщав його вам, але ви не слухали.
4 Господь заздалегідь посилав до вас також інших Своїх слуг-пророків, але ви не слухали й не звертали жодної уваги і на їхні слова.
5 Вони говорили: Зверніть кожен зі своєї лихої дороги й залиште ваші злі вчинки, аби й далі жити на землі, яку Господь дав вам і вашим батькам на віки вічні.
6 Не ходіть за іншими богами, щоб їм служити та їм поклонятись, викликаючи Мій гнів ділами ваших рук, аби Я не вчинив вам лиха!
7 Та ви не слухали Мене, – говорить Господь, – спонукаючи Мене до гніву вчинками своїх рук, – собі ж на зло.
8 Тому так говорить Господь Саваот: Оскільки ви не послухались Моїх слів,
9 то Я віддам наказ і зберу всі північні племена, – говорить Господь, – зокрема, і Мого слугу Навуходоносора, вавилонського царя, і спроваджу їх у цей край та на його мешканців, а також на всі навколишні народи, й дощенту вигублю їх, прирікаючи на закляття, – перетворю їх на страхіття та посміховисько й на вічні руїни.
10 Я покладу край їхнім веселощам і радості: замовкне голос нареченого і голос нареченої, а також гуркіт жорен, погасне світло світильників .
11 Уся ця земля перетвориться на руїни й пустелю, а народи служитимуть вавилонському цареві сімдесят років.
12 Коли ж мине сімдесят років, то Я покараю вавилонського царя за злочини його та його народу, – говорить Господь, – а халдейський край перетворю на вічну пустелю.
13 Отже, Я виконаю над цим краєм усі Мої провіщення, які Я проголосив щодо нього, – усі пророцтва Єремії, відносно всіх народів, записані в цьому сувої.
14 Адже халдеї самі будуть поневолені численнішими й сильнішими народами та великими царями, – Я відплачу їм за їхніми вчинками, та діяльністю власних рук.
Чаша Божого гніву для всіх народів
15 Після цього так сказав мені Господь, Бог Ізраїлю: Візьми з Моїх рук цю чашу вина гніву й напій з неї (чаші ) усі народи, до яких Я тебе посилаю,
16 щоб вони пили й заточувались до безумства перед мечем, який Я пошлю на них.
17 Тож я взяв чашу з Господніх рук, і напоїв з неї усі народи, до яких послав мене Господь:
18 Єрусалим, усі міста Юдеї, його царів і його вельмож, прирікаючи їх на спустошення, – на страхіття й посміховисько та на прокляття, як воно і є сьогодні;
19 так само й фараона, царя Єгипту, його слуг, його вельмож і весь його народ.
20 Все розмаїття інших народів, як-от: всіх царів землі Уц, та всіх царів филистимського краю, в тому числі Ашкелон, Газу, Екрон і залишки Ашдода;
21 Едом і Моав та нащадків Аммона;
22 усіх царів Тира, усіх царів Сидона, та всіх царів узбережжя на іншому боці моря;
23 Дедан, Тему, Буз і всіх, хто вистригає у себе скроні ;
24 всіх аравійських царів та всіх царів різних племен, що мешкають у пустелі;
25 всіх зімрійських царів, всіх царів Елама, і всіх царів Мідії;
26 а також всіх царів Півночі, – близьких і далеких, одного за одним, – і царів усіх царств землі, які лише існують на землі, а цар Шешаха питиме останнім.
27 Тому скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Пийте і впивайтесь! Падаючи, виблюйте випите, але ви вже не встанете від удару меча, який Я посилаю на вас.
28 А якщо вони відмовлятимуться взяти чашу з твоїх рук, щоб випити, тоді скажи їм, що говорить Господь Саваот: Вам неодмінно доведеться випити!
29 Адже якщо на місто, в якому прикликається Моє Ім’я, Я починаю насилати лихо, то хіба вас якимось чином омине покарання? Ви не залишитесь непокарані, оскільки Я закликаю меч на всіх мешканців землі, – говорить Господь Саваот.
30 Ти ж, Єреміє, провіщатимеш щодо них усі ці слова, говорячи: Господь загримить з висоти, – Він подасть Свій голос зі Свого святого помешкання. Він потужно загримить на Свою вівчарню, закричить, наче чавильники винограду, і відповість усім мешканцям землі.
31 Цей галас донесеться до країв землі, позаяк у Господа судова справа з народами, – у Нього судовий процес з кожним тілом, і нечестивих Він віддасть під меч, – таке приречення Господа.
32 Так говорить Господь Саваот: Нещастя переходитиме від народу до народу, – грізна буря вже зривається від країв землі.
33 В результаті лежатимуть побиті Господом від одного краю землі й до іншого краю землі. Вони не будуть оплакані, – їх не позбирають і не поховають, – вони будуть як гній на просторах землі.
34 Голосіть, пастирі, та волайте! Валяйтесь у попелі , провідники отари, тому що надійшов час вашого власного заколення (зарізу ), – усі ви будете викинуті, як розбитий, хоча й коштовний, посуд.
35 Не буде для пастирів захисту, – жодного порятунку для провідників отари.
36 Чути голосіння пастирів і волання керівників отари, оскільки Господь знищив їхні пасовиська, –
37 спустошені мирні оселі від палаючого гніву Господа.
38 Він – наче лев, що залишив своє лігвище, і земля перетворюється на пустелю від кари спустошувача та від Його палкого гніву.