1 Це слова сувою, які послав Єремія з Єрусалима до старійшин відселення і до священиків, і до фальшивих пророків, лист до Вавилону для відселення і до всякого народу. 2 Після того, як вийшов цар Єхонія і цариця, і євнухи, і кожний вільний, і полонений, і художник з Єрусалима, 3 рукою Елеаса, сина Сафана і Ґамарія, сина Халкія, якого послав Седекія, цар Юди, до вавилонського царя, у Вавилон, кажучи: 4 Так сказав Господь, Бог Ізраїля, про відселення, яке Я відселив з Єрусалима: 5 Будуйте доми і живіть, насаджуйте сади і їжте їхні плоди, 6 беріть жінок і народжуйте дітей, синів і дочок, і беріть вашим синам жінок, і віддайте ваших дочок мужам, і множтеся, і не зменшуйтеся! 7 Шукайте те, що для миру землі, в яку Я вас туди відселив, і моліться за них до Господа, бо в їхньому мирі буде ваш мир. 8 Адже так сказав Господь: Хай не переконують вас фальшиві пророки, які у вас, і хай не переконують вас ваші ворожбити, і не прислухайтеся до ваших снів, які вам сняться, 9 бо вони вам пророкують неправедне в Моє Ім’я, і Я їх не посилав.
10 Бо так сказав Господь: Коли Вавилонові має сповнитися сімдесят років, Я вас відвідаю і потверджу Мої слова на вас, щоб повернути ваш народ до цього місця. 11 І маю щодо вас мирний задум, а не віддати вам це зло. 12 І помолитеся до Мене, і Я вислухаю вас. 13 І будете шукати Мене, і знайдете Мене, бо шукатимете Мене всім вашим серцем, 14 і Я з’явлюся вам. 15 Адже ви сказали: Господь нам поставив пророків у Вавилоні.
21 Так сказав Господь проти Ахіава і проти Седекії: Ось Я їх даю в руки царя Вавилону, і він їх поб’є перед вашими очима. 22 І візьмуть з них прокляття в усьому відселенні Юди у Вавилоні, кажучи: Нехай зробить з тобою Господь так, як зробив із Седекією і як зробив з Ахіявом, яких засмажив цар Вавилону у вогні, 23 тому що вони чинили беззаконня в Ізраїлі, і чинили перелюб з жінками своїх громадян, і говорили слово в Моє Ім’я, яке Я їм не заповів, і Я свідок, — промовляє Господь.
24 І до Самея, нефталимця, скажеш: 25 Я тебе не посилав Моїм Ім’ям. І Софонії, синові священика Маасея, скажеш: 26 Господь дав тебе за священика замість священика Йодая, щоби бути наставником у Господньому домі для всякого пророкуючого чоловіка і для всякого безумного чоловіка, — і даси такого до в’язниці та в яму. 27 А тепер, чому ви разом зневажили Єремію, що з Анатота, який вам пророкував? 28 Хіба не через це Я послав до вас до Вавилону, кажучи: Далеко є, будуйте доми і живіть, насаджуйте сади і їжте їхній врожай?
29 І Софонія прочитав сувій до вух Єремії. 30 І було Господнє слово до Єремії, кажучи: 31 Пошли до відселення, говорячи: Так сказав Господь про Самея, неламітця: Тому що вам пророкував Самей, а Я його не посилав, він зробив, щоб ви надіялися на неправедне, 32 через це так сказав Господь: Ось я навідаюся до Самея і до його роду, і не буде в нього чоловіка посеред вас, що побачить добро, яке Я вам зроблю.
Барух читає Господні слова з сувою у Храмі
1 Четвертого року правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було слово від Господа до Єремії такого змісту:
2 Візьми книжний сувій і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Ізраїль, про Юдею та про всі народи, з того часу, коли Я вперше звернувся до тебе, в дні правління Юдейського царя Йосії, й до цього дня.
3 Може почує рід Юди про всі ті лиха, на які Я планую їх наразити, й зверне кожен зі своєї лихої дороги. Тоді Я прощу їхні провини та їхні гріхи.
4 Тож Єремія закликав Баруха, сина Нерії, – і Барух записав з уст Єремії всі Господні слова, які були йому сказані, у книжковий сувій.
5 Після цього Єремія звелів Барухові, кажучи: Я ув’язнений, і сам не можу піти в Господній Храм.
6 Тому піди ти й прочитай усе, що в цьому сувої, – все, що ти записав з моїх уст, прочитай так, щоб почув увесь народ слова Господа в Господньому Храмі. В цей день посту поприходять зі своїх міст усі юдеї, тому прочитай, щоб і вони почули .
7 Може вони звернуться з благанням до Господа, і кожен з них зійде зі своєї лихої дороги, тому що дуже великий гнів і Господнє обурення загрожує цьому народові.
8 І Барух, син Нерії, виконав усе так, як йому наказав пророк Єремія: він прочитав у Господньому Храмі з сувою Господні слова.
9 У п’ятому році Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління , всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з Юдейських міст, оголосили перед Господом піст.
10 І знову Барух прочитав із сувою слова, записані з уст Єремії так, щоб чув увесь народ. Це відбулося в Господньому Храмі, в світлиці Ґемарії, сина писаря Шафана, що в горішньому дворі, при вході до Нової Брами Господнього Храму.
Барух читає Господні слова з сувою у царському палаці
11 Коли Міхей, син Ґемарії, внук Шафана, почув усі Господні слова з сувою,
12 то зійшов у царський палац, до кімнати писаря, і побачив засідання всіх можновладців. Там були : писар Елішама та Делая, син Шемаї; були тут і Елнатан, син Ахбора, та Ґемарія, син Шафана, а також Седекія, син Хананії, й інші вельможі.
13 І переказав їм Міхей усі слова, які почув, коли Барух читав із сувою до всього народу.
14 Після цього всі можновладці послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, онука Шелемії й правнука Кушія, аби той сказав: Візьми в руки сувій, з якого ти читав перед усім народом, і прийди до нас. Тож Барух, син Нерії, взяв у руки сувій і прийшов до них.
15 Вони (вельможі ) сказали йому: Сідай і прочитай сувій, щоб почули ми. І Барух прочитав їм сувій.
16 Коли ж вони почули всі слова із сувою, то, подивившись з острахом один на одного, сказали Барухові: Неодмінно потрібно всі ці слова сповістити цареві.
17 Тоді, бажаючи уточнити , вони запитали Баруха, говорячи: Скажи нам, як ти записував усі ці слова з його (Єремії ) уст?
18 Барух їм відповів: Своїми устами він мені диктував усі ці слова, а я записував у книжному сувої чорнилом.
19 Після цього вельможі сказали Барухові: Йдіть і, разом з Єремією, сховайтесь! Нехай ніхто не знає, де ви.
Єгояким спалює сувій із Господніми словами
20 Вони ж пішли у царський палац, залишивши сувій у кімнаті писаря Елішами, і переказали цареві всі ті слова.
21 Тоді цар послав Єгудію принести сувій. Єгудія взяв його з кімнати писаря Елішами, й почав його читати так, щоб чули цар і всі можновладці, котрі стояли біля царя.
22 Цар тоді перебував у зимовому палаці, – це було в дев’ятому місяці, – а перед ним на решітці коминка горів вогонь.
23 Як тільки Єгудій прочитував три або чотири колонки тексту, то цар відрізав їх писарським ножем і кидав у вогонь коминка, аж поки весь сувій не згорів у вогні, що в коминку.
24 При цьому ні цар, ні його слуги, котрі слухали прочитані слова, не виявили жодного страху й не розірвали на собі одягу.
25 І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія просили царя не палити сувою, він їх не послухав.
26 Більше того, цар наказав царському синові Єрахмеїлові та Сераєві, Азріїловому синові, й Шелемієві, синові Авдеїла, схопити писаря Баруха й пророка Єремію. Але Господь їх охороняв.
Єремія пише новий сувій
27 Після того як цар спалив сувій з усіма словами, які Барух записав з уст Єремії, було Господнє слово до Єремії такого змісту:
28 Йди й візьми собі інший сувій і запиши на ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, що спалив Юдейський цар Єгоякім.
29 А щодо Юдейського царя Єгоякіма ти скажи йому, що говорить Господь: Ти спалив той сувій, приговорюючи: І для чого ти, Єреміє, написав такі слова, що неодмінно прийде вавилонський цар і зруйнує цей край, знищуючи людей і скотину?‥
30 Тому так говорить Господь щодо Юдейського царя Єгоякіма: Не будуть його нащадки сидіти на престолі Давида, а його мертве тіло викинуть геть під спеку дня та на холод ночі.
31 І Я відплачу Єгоякіму, його нащадкам та його слугам за їхні злочини, спровадивши на них і на мешканців Єрусалима, а також на Юдейських мужів усі ті лиха, про які Я застерігав їх, але вони не звернули уваги!
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Барухові, синові Нерії, а той знову записав на ньому з уст Єремії всі слова, що були на попередньому сувої, якого спалив Юдейський цар Єгоякім. Крім того, було додано ще багато інших слів подібного змісту.