1 І вдруге було слово Господнє до Єремії, а він був ще зв’язаний у дворі сторожі, яке говорило: 2 Так сказав Господь, що творить землю і її формує, щоб її виправити, Господь Йому Ім’я! 3 Закричи до Мене, і Я тобі відповім, і сповіщу тобі велике та сильне, те, чого ти не знав. 4 Бо так сказав Господь про доми цього міста і про доми царя Юди, які розібрані на оборонні вали й укріплення, 5 щоб воювати проти халдеїв і наповнити його мертвими людьми, яких Я побив у Моєму обуренні та в Моєму гніві: Я відвернув від них Моє обличчя через усе їхнє зло. 6 Ось Я наводжу на нього оздоровлення і лікування, і об’явлю їм, вилікую його і зроблю їм мир та вірність. 7 І Я поверну відселення Юди і відселення Ізраїля і збудую їх, як і раніше. 8 І очищу їх від усіх їхніх неправедностей, якими вони згрішили проти Мене, і не згадаю їхніх гріхів, якими вони згрішили проти Мене і відступили від Мене. 9 І буде на радість, на похвалу і на величність усьому народові землі, які почують усе добро, яке Я зроблю, злякаються і будуть засмучені за всі блага і за весь мир, який Я їм зроблю.
10 Так сказав Господь: Ще почується в цьому місці, про яке ви кажете: Залишеним буде людьми і худобою в містах Юди і спустошеним поза Єрусалимом, щоб не було людини і худоби, 11 голос радості та голос веселості, голос молодого і голос молодої, голос тих, що кажуть: Посвячуйтеся Господу Вседержителеві, бо Господь добрий, бо навіки Його милосердя! І внесуть дари до Господнього дому. Бо поверну відселення тієї землі, як і раніше, — сказав Господь. 12 Так сказав Господь: Ще буде в цьому пустинному місці та в усіх його містах місце пастирів, що дають спочити вівцям. 13 У гірських містах і в містах Сефили, у містах Наґева, у землі Веніаміна, у довколишніх містах Єрусалима і в містах Юди ще спочинуть вівці під рукою того, хто числить, — сказав Господь.
1 Слово, яке було від Господа до Єремії, після того як Невузарадан, начальник охорони, відпустив його з Рами, де знайшов його закованим у кайдани поміж іншими полоненими з Єрусалима та Юдеї, яких провадили до Вавилону .
2 Начальник охорони покликав Єремію і сказав йому: Господь, твій Бог провістив це нещастя щодо цього місця.
3 І що Господь сказав, те й учинив, оскільки ви згрішили проти Господа і не прислухались до Його застережень, тому усе це з вами й сталось.
4 Сьогодні я звільняю тебе від кайданів, що на твоїх руках. Якщо вважаєш за краще йти зі мною до Вавилону, йди, а я потурбуюсь про тебе; якщо ж не хочеш іти зі мною до Вавилону, залишайся. Дивись, увесь край перед тобою, – куди вважаєш за краще й правильне, туди і йди!
Ґедалія стає намісником Юдеї
5 Якщо все-таки вирішиш залишитись, то звернись до Ґедалії, сина Ахікама, Шафанового онука, якого вавилонський цар поставив своїм намісником над Юдейськими містами, й живи при ньому серед свого народу. Втім вирішуй сам, куди тобі йти! Тож дав йому начальник охорони запас їжі та подарунок і відпустив його.
6 Єремія пішов до Ґедалії, Ахікамового сина, в Міцпу , і замешкав біля нього серед свого народу, що залишився в країні.
7 Коли всі провідники окремих військових підрозділів, які разом зі своїми людьми переховувались у полях, почули, що вавилонський цар призначив Ґедалію, сина Ахікама, намісником краю, підпорядкувавши йому чоловіків, жінок і дітей, а також найбідніших людей краю, які не були переселені до Вавилону,
8 то прибули до Ґедалії в Міцпу, зокрема: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан та Йонатан, сини Кареаха, і Серая, син Танхумета, сини Ефая з Нетофати, та Єзанія, син Маакатія, – всі вони прибули зі своїми людьми.
9 Ґедалія, син Ахікама, внук Шафана, присягнувся їм і їхнім людям, кажучи: Не бійтеся служити халдеям. Залишайтесь у краю, служіть вавилонському цареві і все у вас буде добре.
10 Що ж до мене, то я залишатимусь у Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, коли вони приходитимуть до нас. Ви ж запасайтесь вином, літніми плодами та олією, наповнюйте усім цим ваші посудини, і живіть у ваших містах, якими ви заволоділи.
11 Так само всі Юдеї, котрі втекли в Моав та до аммонійців, як і ті, котрі виявились у Едомі, або які оселились у всіх інших краях, почули, що вавилонський цар залишив частину юдеїв, поставивши над ними Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового онука.
12 Ці юдеї повернулись з усіх місцевостей, куди повтікали, прийшли в Юдейський край до Ґедалії, в Міцпу, й збирали багаті врожаї вина та інших плодів.
13 І ось Йоханан, син Кареаха, та інші провідники військових груп, які переховувались у полі, прийшли до Ґедалії в Міцпу
14 і сказали йому: Чи тобі відомо, що Бааліс, цар аммонійців, послав Ізмаїла, сина Нетанії, щоб убити тебе? Однак Ґедалія, син Ахікама, не повірив їм.
15 Але Йоханан, син Кареаха, звернувся до Ґедалії наодинці в Міцпі, запропонувавши: Дозволь, аби я пішов і стратив Ізмаїла, сина Нетанії, так, щоб ніхто не знав. Адже якщо він вб’є тебе, то розпорошаться всі Юдеї, що згуртувались навколо тебе, і загине залишок Юдейського народу.
16 А Ґедалія, син Ахікама, сказав до Йоханана, сина Кареаха: Не роби цього, мені здається що ти обмовляєш Ізмаїла.