1 Укріпіться, сини Веніаміна, з-посеред Єрусалима, і в Текуї дайте знак трубою, і над Веттахармою підніміть знак, бо зло заглянуло з півночі, і надходить велике знищення, 2 і твоя велич буде забрана, дочко Сіону. 3 На неї прийдуть пастухи і їхні стада, і поставлять на ній намети довкола, і кожний пастиме своєю рукою. 4 Приготуйтеся проти неї на війну, устаньте і підемо проти неї опівдні! Горе нам, бо схилився день, бо зникають тіні вечора. 5 Устаньте і підемо вночі та знищимо її основи! 6 Адже так говорить Господь: Зрубай її дерево, вилий на Єрусалим силу! О, місто, віроломна дочко , у ній — усяке гноблення! 7 Як став тримає свіжою воду, так і вона тримає свіжим своє зло. Безбожність і терпіння почується посеред неї, це постійно перед нею. Стражданнями і биттям 8 будеш напоумлена, о Єрусалиме, дочко ! Хай не відійде Моя душа від тебе, щоб Я тебе не зробив непрохідною землею, яка не буде заселена!
9 Адже так говорить Господь: Збирайте, збирайте, як виноград, рештки Ізраїля, простягніть руку , як той, хто зриває до свого кошика! 10 До кого заговорю і засвідчу, і він послухає? Ось їхні вуха необрізані, і не можуть чути! Ось Господнє слово було для них на погорду, вони не бажали чути його. 11 Я сповнив Мій гнів, та затримав, і Я не поклав їм край. Виллю його на немовлят ззовні та на збір молодих разом, бо чоловік і жінка будуть захоплені, старший з тим, хто досягнув похилого віку! 12 І їхні доми будуть повернені іншим, разом з полями та їхніми жінками, бо простягну Мою руку на тих, хто живе на цій землі! — говорить Господь. 13 Адже від їхнього малого і аж до великого всі наповнилися беззаконням, — від священика і аж до фальшивого пророка всі чинили неправду! 14 І лікували рани Мого народу, погорджуючи і кажучи: Мир, мир! А де є мир? 15 Бо вони засоромилися і ослабли. Та навіть коли вони зовсім засоромилися , то не зрозуміли свого жалюгідного стану. Через це поляжуть у своєму падінні й загинуть у час відвідин, — сказав Господь.
16 Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах і розгляньте, і запитайте про вічні Господні стежки, і подивіться, яка дорога добра, і йдіть нею, і знайдете очищення для ваших душ. Та вони сказали: Не підемо! 17 Я над вами поставив сторожу, послухайте голос труби. А вони сказали: Не послухаємо! 18 Через це почули народи і пастухи їхніх стад. 19 Послухай, земле! Ось Я наводжу зло на цей народ, плід їхнього відвернення, бо вони не сприйняли Моїх слів і відкинули Мій закон! 20 Навіщо Мені несете ладан із Сави і корицю із землі здалека? Ваші всепалення неприйнятні, і ваші жертви Мені немилі! 21 Тому так говорить Господь: Ось Я насилаю безсилля на цей народ, і через нього ослабнуть батьки і сини разом, — сусід і його ближній загинуть.
22 Так говорить Господь: Ось із півночі приходить народ, і народ підніметься з краю землі. 23 Вони триматимуть лук і спис; він жорстокий і не помилує! Його голос, наче бурхливе море, він вишикується на конях і колісницях, як вогонь, — на війну проти тебе, дочко Сіон! 24 Ми почули чутку про них, ослабіли наші руки, нас охопила скорбота, болі як у тієї, яка народжує. 25 Не виходьте в поле і не ходіть по дорогах, бо довкола живе меч ворогів! 26 Дочко мого народу, підв’яжися мішковиною, потруси на себе попелом, учини собі плач за улюбленим, жалібний плач, бо раптово на нас найде страждання! 27 Випробуванням дав Я тебе серед випробовуваних народів, і пізнаєш Мене, коли випробовуватиму їхню дорогу. 28 Усі неслухняні, які ходять зігнені, мідь і залізо, усі вони — зітлілі. 29 Не стало ковальського міха, від вогню не стало свинцю. Даремно плавильник намагається відлити срібло, — їхнє зло не розтопилося! 30 Назвіть їх невипробуваним сріблом, бо Господь їх відкинув.
Неминучий наступ народу з півночі
1 Утікайте, діти Веніяміна, геть з Єрусалима! Дайте трубою сигнал тривоги в Текої і подайте знак із Бет-Гаккерема, тому що з півночі насувається велике лихо руйнування!
2 Вродливу й випещену дочку Сіону Я спустошу !
3 До неї прийдуть пастухи зі своїми отарами, поставлять на ній довкола намети, й кожен пастиме на своєму наділі.
4 Підіймайтесь проти неї на священну війну! Вставайте, щоб ударити опівдні! Горе нам, адже день закінчується і простягаються вечірні тіні!‥
5 Вставайте й рушимо, – вночі зруйнуймо її палаци!
6 Адже так говорить Господь Саваот: Зрубуйте дерева й насипайте проти Єрусалима вал! Це те місто, яке має бути покаране, бо воно сповнене насильства!
7 Як криниця утримує холодною свою воду, так і воно (місто Єрусалим ) зберігає свіжим своє зло. Звідти доноситься лемент насильства й грабежів. Я постійно бачу там біль і страждання…
8 О, Єрусалиме, схаменись, щоб Я не відвернувся з огидою від тебе і щоб Я не зруйнував тебе, перетворивши тебе в незаселену землю!
9 Адже так говорить Господь Саваот: Позбирайте уважно рештки Ізраїлю, як визбирують останні ягідки винограду; ще раз протягни рукою по його галуззю, щоб у цьому впевнитись.
10 До кого Мені заговорити й засвідчити, щоб звернули увагу? Їхні вуха закриті , і не здатні почути! Адже Господнє слово стало для них предметом глузування, – вони не відчувають у ньому задоволення.
11 Я сповнений Господнього гніву, й мені важко стриматись. Він (гнів ) виллється на дітей, що на вулиці, як і на зібраних разом юнаків, тому що всі будуть захоплені в неволю разом з людьми середнього віку, – чоловіки з жінками, – навіть ті, що досягли похилого віку!
12 Їхні оселі належатимуть іншим, разом з їхніми полями та жінками. Адже Я простягаю Свою руку на мешканців цього краю! – говорить Господь, –
13 оскільки всі, починаючи з їхнього найменшого і до найбільшого, прагнуть незаконної наживи; так само всі, від пророка й до священика, – ошуканці!
14 Вони лікують рани Мого народу недбало, говорячи: Мир, мир! – Тоді як миру немає!
15 Невже вони не засоромляться, творячи гидоту? Але ж вони зовсім не знають, що таке сором, і навіть не червоніють. Тому вони впадуть між полеглими, – спіткнуться, коли надійде година Мого покарання, – говорить Господь.
16 Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам. Але вони відповіли: Не підемо!
17 Тоді Я поставив над ними вартових, котрі б волали : Прислухайтесь до голосу труби! Але вони заявили: Не будемо слухати!
18 Тому послухайте народи й дізнайся, громадо, що їх чекає!
19 Слухай, уся земля! Ось Я спроваджую на цей народ лихо, як результат їхніх задумів, оскільки вони не зважали на Мої слова і Законом Моїм знехтували!
20 Навіщо Мені принесений з Шеви ладан, та запашна тростина із далеких земель? Ваші всепалення Мені не подобаються, – ваші жертви неприємні Мені!
21 Тому так говорить Господь: Оце Я кладу перед цим народом перешкоду, об яку спіткнуться батьки разом з дітьми, – сусід загине вкупі зі своїм ближнім.
22 Так говорить Господь: Ось надходить з північного краю народ, – великий народ вирушає з країв землі.
23 Вони міцно тримають луки й списи, – жорстокі вони й безжалісні! Їхні крики, як ревуче море; вони мчать на конях й готові, як один, ринутись у бій з тобою, дочко Сіону!
24 Коли ми почули вістку про них, то ослабли наші руки, – нас охопили тривога й болі, наче в породіллі.
25 Не виходьте в поле і не йдіть на дорогу, тому що скрізь вороги з мечами, – всі люди охоплені страхом.
26 Дочко мого народу, огорни себе веретищем і валяйся у попелі. Учини жалобу й плач, як за єдиною дитиною , – гірко ридай, адже впаде на нас нещастя зненацька!
27 Я призначив тебе випробувачем серед мого народу, аби ти (пророку ) пізнавав і випробовував дорогу життя, якою вони ходять.
28 Усі вони вперті бунтівники, постійні наклепники, – тверді, як мідь і залізо, – усі вони зіпсуті.
29 Ковальський міх перестав дмухати, – від вогню згорів свинець. Надаремно плавильник пробував очищувати, – погане так і не відокремилось…
30 Їх називатимуть негодящим сріблом, тому що Господь їх відкинув.