1 У країні Авсітіди був один чоловік на ім’я Йов, і той чоловік був праведний, непорочний, справедливий, побожний, який віддалявся від усякого злого діла. 2 Було ж у нього сім синів і три дочки. 3 І в нього була худоба — сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць, які пасуться, і дуже велике господарство, і він звершував великі справи на землі. І чоловік той був із найбільш знатних жителів сходу сонця. 4 Коли його сини сходилися до нього, то відзначали торжество кожного дня, беручи разом із собою трьох своїх сестер, щоб їсти і пити з ними. 5 І як тільки закінчувалися дні торжества, Йов, уставши вранці, посилав і очищував їх, і приносив за них жертву за їхнім числом, і одне теля за гріхи, за їхні душі. Бо Йов казав: Щоб часом мої сини у своїй думці не вчинили зло проти Бога. І так Йов чинив усі дні.
6 Коли настав певний день, і ось Божі ангели прийшли, щоб постати перед Господом, то диявол прийшов з ними. 7 І Господь запитав диявола: Звідки ти прийшов? А диявол у відповідь сказав Господу: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну. 8 А Господь йому сказав: Чи звернув ти свою увагу на Мого раба Йова? Адже немає між тими, хто на землі, такого чоловіка, як він: непорочного, праведного, побожного, який віддаляється від усякого поганого діла! 9 А диявол у відповідь в присутності Господа сказав: Хіба не даром Йов вшановує Бога? 10 Чи не Ти поставив його зовнішню огорожу — і в середині його дому, і ззовні всього, що є довкола нього? Ти поблагословив діла його рук, і Ти зробив його худобу численною на землі. 11 Але простягни Твою руку і доторкнися до всього, що він має. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя? 12 Тоді Господь сказав дияволові: Ось Я даю у твою руку все, що в нього є, та його самого не торкайся! І диявол відійшов від Господа.
13 І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата. 14 І ось вісник прийшов до Йова, і доповів йому: Пари волів орали, і ослиці паслися, тримаючись поблизу них. 15 Та розбійники, напавши, захопили їх у полон, а рабів вони повбивали мечами! Я ж сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити! 16 Ще коли цей говорив, прийшов інший вісник і сказав Йовові: Вогонь упав із неба і спалив овець, і так само пожер пастухів! А я сам-один, врятувавшись, прийшов тобі сповістити! 17 Ще як цей говорив, прийшов інший посланець і сказав Йовові: Кіннотники зробили проти нас три загони і оточили верблюдів, полонили їх, а рабів убили мечами! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити! 18 Ще як цей говорив, приходить інший вісник, звіщаючи Йовові: Коли твої сини і твої дочки їли та пили в їхнього старшого брата, 19 раптово здійнявся з пустелі сильний вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім завалився на твоїх дітей, і вони загинули! Я ж сам-один врятувався і прийшов тобі сповістити!
20 Тож Йов, уставши, роздер свій одяг і обстриг волосся голови, і, упавши на землю, поклонився і сказав: 21 Я сам нагим вийшов з лона моєї матері і нагим туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як було до вподоби Господу. Нехай Ім’я Господнє буде благословенне!
22 У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов у нічому не згрішив перед Господом і не виявив безумності перед Богом.
Йов та його сім’я у країні Уц
1 Колись у країні Уц жив чоловік на ім’я Йов; той чоловік був бездоганним, справедливим, богобоязливим і уникав усякого зла.
2 У нього було сім синів і три дочки.
3 У його маєтку налічувалось: сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів, п’ятсот ослиць і дуже багато слуг. Він вважався найзаможнішою людиною з усіх мешканців Сходу.
4 Його сини, зазвичай , зустрічались і влаштовували бенкети, – кожен у своєму домі й у визначений для нього день. Вони також посилали й запрошували трьох своїх сестер, аби й вони з ними пригощались.
5 Так було заведено, що коли закінчувалось коло урочистих бенкетів, Йов збирав усіх дітей і освячував їх, – піднявшись рано-вранці, він приносив жертви всепалення за кожного з них. Йов вважав так: Може мої сини згрішили й ненароком зганьбили у своєму серці Бога. Йов так робив завжди…
Сатана говорить проти Йова
6 Одного дня, коли прибули Божі сини, щоб з’явитись перед Господом, то з ними прийшов і сатана.
7 Господь запитав сатану: Звідки ти прийшов? Відповідаючи, сатана сказав Господу: Я подорожував по землі й обійшов її.
8 Тоді Господь запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого слугу Йова? Адже немає на землі рівного йому чоловіка, – він бездоганний, справедливий, богобійний і уникає всякого зла!
9 У відповідь Господу сатана сказав: Хіба даремно Йов такий богобійний?
10 Хіба не Ти обгородив його звідусіль, – його дім, і все, чим він володіє? Ти поблагословив працю його рук, а його отари худоби заполонили землю.
11 Але простягни лишень Твою руку та доторкнися до того, що він має, – чи не почне він лихословити Тебе у вічі?!
12 Тоді Господь сказав сатані: Гаразд ! Ось усе, що він має, у твоїх руках, тільки його самого не доторкайся! Після цього сатана пішов геть від Господа.
Йов втрачає своє майно та своїх дітей
13 Через якийсь час, коли сини Йова разом з його дочками бенкетували в домі свого найстаршого брата,
14 прибув до Йова вісник і сказав: Волами орали, а ослиці неподалік паслися.
15 У той час напали шевейці , захопили скотину, а твоїх слуг вони повбивали мечами! Врятувався лише я один, щоб повідомити тебе, що сталось.
16 Ще цей не закінчив, як прийшов інший і сказав: Страшенний вогонь упав з неба й спалив овець; поглинув і пастухів. Врятувався я один, щоб розповісти тобі!
17 Ще цей говорив, як прийшов інший і сказав Йову: Халдеї напали трьома загонами, захопили верблюдів і погнали їх, а слуг повбивали мечем! Врятувався я один, щоб про це сповістити тобі!
18 Не встиг цей закінчити, як прийшов ще один вісник і сказав: Твої сини і твої дочки їли й пили вино в домі старшого з братів,
19 як зненацька з пустелі налетів сильний вітер й наліг на всі чотири стіни дому; дім завалився на молодих людей, і вони загинули! Я один врятувався, щоб повідомити тобі!
20 Вислухавши , Йов устав, роздер на собі одежу, й обстриг волосся на своїй голові, впав долілиць на землю і поклонився,
21 після чого сказав: Нагим я вийшов з материнського лона і нагим туди повернусь. Господь дав, Господь і забрав, – нехай Господнє Ім’я буде благословенним!
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.