1 Підхопивши, Йов промовив: 2 Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха! 3 Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене. 4 Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися? 5 Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста. 6 Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло. 7 Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві? 8 Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима. 9 Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно , і бича від Господа на них немає. 10 Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба , яка була тільна — не втратила. 11 Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються, 12 взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики. 13 Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду. 14 А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг! 15 Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо? 16 Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає. 17 Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі. 18 Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря. 19 Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає. 20 Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує. 21 Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована. 22 Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць. 23 Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий. 24 І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається. 25 А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго. 26 Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила. 27 Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте. 28 Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних? 29 Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки. 30 Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений. 31 Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть? 32 Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні. 33 Солодкими для нього були каміння потоку… а за ним відійде кожний чоловік, і незчисленні — перед ним. 34 Як же мене пустим потішаєте? Тож від вас я не маю жодного заспокоєння.
Йов: Чому нечестиві живуть і багатіють?
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 Тепер послухайте ви, прислухайтесь до моїх слів, – нехай би хоч це стало для мене розрадою!
3 Виявіть терпіння до мене, поки я говоритиму, а вже після того, як скінчу, можете глузувати наді мною.
4 Хіба я скаржусь на людей? І хіба я можу в такому стані залишатись спокійним?
5 Просто уважно придивіться до мене, і ви жахнетесь, поклавши руку на свої уста.
6 Адже навіть коли я сам про це подумаю, то здригаюсь, і жах охоплює моє тіло.
7 Чому оті нечестиві живуть і багатіють, досягаючи глибокої старості?
8 Їхні діти господарюють перед ними в добробуті, як і онуки, – зростають перед їхніми очима.
9 Їхні домівки безпечні, вони живуть без страху, і Божа палиця їх не торкається.
10 Їхні бики запліднюють постійно; їхні корови теляться, і не буває викиднів.
11 Вони випускають своїх дітей, як отари овець, і їхня малеча забавляється;
12 голосно виспівують у супроводі бубнів і цитри, веселяться під звуки сопілок.
13 Увесь свій вік проводять у добробуті, і без страждань сходять до шеолу.
14 А щодо Бога, то вони кажуть: Відступи від нас, – ми не хочемо знати Твоїх шляхів!
15 Адже хто такий Всемогутній, щоб нам Йому служити? І яка з того користь, щоб до Нього молитись?
16 Хіба ж їхнє щастя не в їхніх руках? Нехай же такі міркування нечестивих будуть далекі від мене!‥
17 Як же часто, насправді , світильник у нечестивих гасне, і їх наздоганяє власне нещастя! Бог у Своєму гніві прирікає їх на лихо,
18 так що вони уподібнюються до соломи на вітрі, – до полови, яку підіймає вихор.
19 Кажуть, що Бог переносить Своє покарання на дітей злочинця. Але нехай би Він йому самому відплатив, аби він на собі відчув горе!
20 Нехай би своїми очима побачив наслідки скоєного лиха, і сам випив чашу гніву Всемогутнього.
21 Адже хіба він не турбується про свою родину після себе, коли кількість днів його життя закінчиться?!
22 Але хіба це нам вчити Бога мудрості, коли Він судить навіть тих, що перебувають на висоті?!
23 Хтось помирає в розквіті своїх сил після життя, що проминуло в безпеці та спокої.
24 Його тіло сповнене ситості, як і його мозок костей завжди здоровий.
25 Інший вмирає з гіркотою душі, бо ніколи не скуштував щастя.
26 Однак вони лежать разом у земному поросі, і їхні тіла вкриті черв’яками.
27 Я добре знаю ваші думки та підступи, які замислюєте проти мене.
28 Адже ви кажете: Де є дім можновладця? І де намети, в яких мешкають нечестиві?
29 Хіба ви не питали тих, що багато подорожують, і не знаєте їхніх переконливих свідчень,
30 що в час нещастя злочинець буває врятований і в день гніву залишається неушкодженим?!
31 Але хто йому відверто скаже про його нікчемну поведінку і хто йому відплатить за злочин?
32 Навіть коли його відпровадять на кладовище, то подбають і про пристойну могилу.
33 Солодкими для нього бувають навіть брили могильної землі, адже його супроводжувала численна кількість людей, як чимало було й тих, котрі йшли перед ним .
34 Як же ви хочете мене потішити порожніми словами? Адже у ваших відповідях одна лише фальш…