1 І від цього затріпотіло моє серце і зіскочило зі свого місця. 2 Почуй вістку в гніві Господнього обурення, — повчання вийде з Його уст! 3 Під усім небом Його панування, і Його світло — до країв землі. 4 За Ним гучно лунає голос, загримить голосом своєї зверхності, і ніхто не змінить їх, бо почує Його голос. 5 Загримить Сильний своїм дивовижним голосом. Адже Він звершив великі речі, які ми не бачили, 6 наказуючи снігові: Будь на землі! — і сильна злива Його влади! 7 На руці кожної людини Він ставить печать, щоб кожна людина пізнала свою неміч. 8 Звірі ввійшли під накриття, замовкли в лігвищах. 9 Зі сховищ виходять смерчі, а зі скель — мороз. 10 І від дихання Сильного Він дасть мороз, скеровує воду, куди тільки бажає. 11 І дорогоцінні речі покриває хмара, Його світло розжене хмару. 12 І Він довколишні хмари розжене велінням на їхні діла. Усе, що тільки їм заповість, це Ним покладене на землі, 13 чи на настанови, чи на Його землю, чи знайде Його на милосердя. 14 Послухай це, Йове! Стань, сприйми Господню силу. 15 Знаємо, що Бог визначив Свої діла, зробивши світло з темряви. 16 Він знає розподіл хмар, а падіння злих — надзвичайні. 17 Твій одяг теплий, і на землі панує тиша. 18 Чи скріпиш з Ним стародавні основи , — вони міцні, на вигляд як злиток. 19 Тому повчи мене, що Йому скажемо! І ми перестанемо багато говорити. 20 Чи при мені є книга, чи став книжник, щоб піднявшись, я привів чоловіка до мовчання? 21 А світло невидиме всім, світліє на стародавньому небозводі , наче від нього на хмарах. 22 З півночі — хмари золотисті, а на них — велика слава і честь Вседержителя. 23 І не знаходимо іншого, подібного до Нього могутністю. Він судить праведно, чи не думаєш, що Він слухає? 24 Тому Його боятимуться люди, злякаються Його і мудрі серцем.
1 Від цього затремтіло моє серце й зрушилось зі свого місця.
2 Слухайте уважно, слухайте рокотіння Його голосу, – він, наче грім, лунає з Його уст!
3 Він розлягається попід усім небом, а Його блискавки сягають країв землі.
4 І навіть за ними (краями землі ) лунає їхній відгомін, – Він гримить голосом своєї величі, й ніхто не в змозі затримати або змінити Його голос і сяйво блискавиць.
5 Своїм дивовижним голосом, схожим на грім, Бог звершує чудеса, яких ми не можемо збагнути.
6 Він наказує снігові: Покрий землю! Дощі й зливи також у Його владі!
7 Його печатка на руці кожної людини, аби всі люди усвідомлювали Його діяльність.
8 Звірі шукають лігвища, або засинають у своїх барлогах.
9 Зі сховищ півдня надходять буревії, а північні вітри приносять холоднечу.
10 Від Божого подиху утворюється мороз, і широчінь вод вкривається льодом.
11 Він вологою навантажує хмару, а грозові хмари утворюють Його блискавки.
12 Хмари пливуть і кружляють, виконуючи Його волю, і творять усе, що Він їм наказує, по всьому кругу землі,
13 приносячи на землю чи то Його кару, чи благословення.
14 Усвідом це, Йове! Зупинись і подумай про дивовижні Божі діла.
15 Чи знаєш ти, які завдання визначив для них Бог, та як Він із хмари блискавицю викликає?
16 Чи відаєш ти, як підвішені хмари, адже це чудеса Того, Хто Досконалий в усякій мудрості?!
17 Ти, кому душно від спеки в своєму одязі, коли відпочиває земля під південним вітром, –
18 чи потрапиш, як Він, розпростерти небесне склепіння, міцне, немов лите дзеркало .
19 Навчи нас, що мали би сказати Богу, бо через нашу необізнаність ми не можемо підібрати належні слова.
20 Хіба можна Йому сказати: Зачекай, я говоритиму? Хіба можна таке сказати і не загинути?
21 Неможливо дивитись на світло сонця після того, як вітер розжене хмари, які його закривали.
22 Так золотисте сяйво Божої вражаючої величі приходить з півночі.
23 Всемогутній, Якого неможливо осягнути, потужний силою та правосуддям, і багатий справедливістю, Він нікого не пригноблює.
24 Тому нехай Його бояться люди, адже Він не звертає уваги і не виявляє прихильності до кожного , котрий мудрий у власних очах…