1 Затрубіть трубою на Сіоні, сповістіть на Моїй святій горі, і хай будуть у замішанні всі, що живуть на землі! Тому що надходить Господній день, бо він близько, — 2 день темряви і чорноти, день хмари і туману. Наче ранок, розіллється по горах численний і сильний народ. Подібного до нього не було від віку і після нього не повториться аж до років у роди родів. 3 Перед ним — вогонь, що нищить, і позаду нього — запалене полум’я. Земля перед його обличчям, як рай насолоди, а позаду нього — рівнина знищення! І не буде поміж нього того, що спасається. 4 Їхній вигляд, як видіння коней, і переслідуватимуть, як вершники. 5 Вискочать, немов голос колісниць на верхів’ях гір і як голос полум’я вогню, що пожирає тростину, і як численний і сильний народ, що стає в лави до війни. 6 Від його обличчя народи будуть розбиті, будь-яке обличчя — як сажа на котлі. 7 Побіжать, як вояки, і як військові мужі вийдуть на стіни, і кожний піде своєю дорогою, і не звернуть з їхніх стежок, 8 і кожний не віддалиться від свого брата. Обтяжені підуть у їхній зброї і від їхніх стріл упадуть, та не скінчаться. 9 Захоплять місто і побіжать на стіни, вийдуть на доми і ввійдуть через вікна, наче злодії. 10 Перед їхнім обличчям замішається земля і зрушиться небо, сонце і місяць затемняться, і зірки згасять їхнє світло.
11 І Господь подасть Свій голос перед обличчям Своєї сили , бо дуже численним є Його табір, адже сильні діла Його слів. Бо великий Господній день, великий і дуже славний, і хто буде достатнім для Нього? 12 І тепер говорить наш Господь Бог: Поверніться до Мене всім вашим серцем, у пості, у плачі та в риданні. 13 І розірвіть ваші серця, а не ваш одяг, і поверніться до вашого Господа Бога, бо Він милосердний і щедрий, довготерпеливий і дуже милосердний, і Той, що кається за зло. 14 Хто знає, може повернеться і покається, і залишить за собою благословення, жертву і жертву виливання вашому Господу Богові? 15 Затрубіть трубою на Сіоні, святіть піст, сповістіть лікування, 16 зберіть народ, освятіть церкву , прийміть старців, зберіть немовлят, що ссуть груди, нехай вийде жених зі своєї кімнати і невіста з її покою. 17 Поміж основою і жертовником заплачуть священики, що служать Господу, і скажуть: Пощади, Господи, Твій народ і не дай Твого спадку на зневагу, аби ними заволоділи народи, щоб не сказали в народах: Де їхній Бог?
18 І Господь ревнував за Своєю землею, і пощадив Свій народ. 19 І Господь відповів Своєму народові, і сказав: Ось Я вам посилаю зерно, вино і олію, і насититеся ними, і більше не дам вас на зневагу в народах. 20 І того, що з півночі, прожену від вас і вижену його до безводної землі та знищу його обличчя до першого моря і те, що позаду нього, до останнього моря, і підніметься його гноїння, і піднесеться його сморід, бо він звеличив свої діла. 21 Мужньою будь, земле, радій і веселися, бо Господь звеличив, щоби зробити. 22 Мужніми будьте, худобо рівнини, бо зійшла рівнина пустелі, тому що дерево принесло свій плід, виноград і смоківниця дали їхню силу. 23 І діти Сіону, радійте і веселіться у вашому Господі Богові, тому що Він дав вам їжу на праведність і дасть вам ранній і пізній дощ, як і раніше, 24 і токи наповняться зерном, і чавила переливатимуться від вина та олії. 25 І віддам вам за роки, в яких пожерла сарана і личинка сарани, іржа та гусениця, — Моя велика сила, яку Я послав проти вас. 26 Ви їстимете досхочу , і будете насичуватися, і славитимете Ім’я вашого Господа Бога за те, що зробив з вами на подив, і Мій народ не буде засоромленим навіки. 27 І пізнаєте, що Я є посеред Ізраїля, і Я — ваш Господь Бог, і більше немає нікого, за винятком Мене, і більше вони не будуть засоромлені навіки, — весь Мій народ.
1 Затрубіть трубою на Сіоні , оголосіть тривогу на Моїй святій горі! Нехай затремтять усі мешканці землі, тому що надходить Господній День, – він уже близько!
2 Це день темряви і мороку, день хмари і туману! Наче досвітня зірниця, що рухається по горах, так іде в наступ численний і сильний народ. Подібного до нього не було споконвіку, й після нього більше не буде протягом прийдешніх поколінь.
3 Перед ним нищівний вогонь, а за ним – палахкотливе полум’я. Перед ним земля, як Едемський сад, а позаду нього – спустошена пустеля! І вже нікому не буде порятунку.
4 На вигляд вони подібні до коней, і женуться, як кіннота з вершниками.
5 Скачуть по верхів’ях з гуркотом колісниць, – із тріскотом палаючого вогню, що пожирає солому, – і як потужне військо, що шикується до бою.
6 Від одного його вигляду тремтять народи з побліднілими обличчями.
7 Вони (вояки ) мчать, як лицарі, вдираються на стіни, – кожен з них тримається своєї дороги, і не звертає з обраної стежки.
8 Вони не штовхають один одного, а тримаються свого напрямку, – прориваються крізь списи і стріли , але їм нічого не шкодить.
9 Кидаються на місто і вдираються на стіни, – піднімаються на будинки і пролазять через вікна, наче злодії.
10 Перед ними здригається земля й тремтять небеса, – тьмяніє сонце і місяць, втрачають свій блиск зорі.
11 І ось подає Свій голос Господь, Котрий очолює Своє численне воїнство. Не підлягають обліку ті, котрі виконують Його веління. О, який же великий Господній День! Він дуже страшний, і хто зможе його витримати?
Господь закликає Свій народ навернутися до Нього
12 І все ж, – говорить Господь, – хоч тепер наверніться до Мене всім вашим серцем у пості, плачі та в риданні.
13 Роздирайте свої серця, а не ваш одяг, – поверніться до Господа, вашого Бога, адже Він щедрий і сповнений любові, довготерпеливий та вельми милостивий, і співчуває людському горю.
14 Хто знає, може Він обернеться і знову зглянеться, залишивши з нами Свої благословення, – жертви та жертви возливання Господу, нашому Богові?!
15 Тож затрубіть трубою на Сіоні, – призначте піст, скличте зібрання;
16 зберіть людей, освятіть громаду, покличте старших за віком людей, зберіть дітей і навіть грудних немовлят, – нехай вийде наречений зі своєї кімнати і наречена зі своєї світлиці.
17 Поміж притвором і жертовником нехай плачуть Господні служителі-священики, волаючи: Пожалій, Господи, Твій народ і не віддавай на поталу Твоєї спадщини, аби над нею не глумились народи. Для чого мають говорити між людьми: Де їхній Бог?
Господь пожаліє Свій народ
18 Тоді Господь обов’язково запалає ревністю за Свій край, і пожаліє Свій народ.
19 Відповідаючи, Господь так скаже Своєму народові: Ось Я вам посилаю хліб, вино і олію, – у вас буде всього досхочу, і більше не віддам вас на посміховисько народам.
20 Того, що з Півночі, прожену від вас і відішлю його до сухого та спустошеного краю, так що його передні загони скину в Східне (Мертве ) море, а останній його край – у Західне (Середземне ) море, – так що від нього розповсюджуватиметься нестерпний запах гниття, і цей сморід підійматиметься вгору, оскільки він чинив великі злочини.
21 Не бійся, земле, радій і веселися, адже Господь зробив велику справу!
22 Не бійтеся і ви, польові звірі, тому що зазеленіють пасовиська в степу, знову плодоноситимуть дерева, а смоківниця і виноград даватимуть добрі врожаї.
23 Також і ви, діти Сіону, радійте і веселіться у Господі, Богові вашому, тому що Він посилатиме вам ранній дощ у міру, – Він даватиме вам дощі, – дощ ранній і пізній, як і раніше.
24 Ваші токи наповняться зерном, а чавильні будуть переливатись вином та олією.
25 Я відшкодую завдані вам збитки в роки, коли пожирала сарана та личинка сарани, черва та гусінь, – Моє велике військо, яке Я посилав на вас.
26 Ви будете їсти досхочу, а наситившись, прославлятимете Ім’я Господа, вашого Бога, Котрий учинив серед вас дивовижні речі. Мій народ вже ніколи не буде засоромлений.
27 Ви зрозумієте, що Я завжди з Ізраїлем, – що Я, Господь, ваш Бог, і немає іншого. Мій народ ніколи не буде знеславлений.