1 Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2 Промов до ізраїльських синів та скажи їм:
Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу, 3 то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою; 4 відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм. 5 А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм. 6 А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми. 7 Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм. 8 Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.
9 А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим. 10 Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.
11 Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком, 12 і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде. 13 А якщо власник буде викупляти її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.
14 Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде. 15 Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.
16 Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла. 17 Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості. 18 Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято. 19 Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його. 20 Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його; 21 а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика. 22 Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості, 23 то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу. 24 А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.
25 Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.
26 А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні. 27 Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його , то нехай воно буде продане за його вартістю.
28 Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа. 29 І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий .
30 Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа. 31 Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його. 32 І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом , буде святим для Господа. 33 Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.
34 Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.
Обітниці для Господа
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Коли якась людина складатиме Господу обітницю за твоєю оцінкою вартості душ,
3 то твоя оцінка буде така: мужчина віком від двадцяти до шістдесяти років п’ятдесят шеклів срібла, за шеклем святині.
4 Коли це жінка, то твоя оцінка буде тридцять шеклів.
5 А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то твоя оцінка хлопця буде двадцять шеклів, а дівчини – десять шеклів.
6 Якщо ж вони віком від одного місяця до п’яти років, то твоя оцінка хлопця буде п’ять шеклів срібла, а твоя оцінка дівчини – три шеклі.
7 А коли вони віком від шістдесяти років і вище, то якщо це мужчина, то твоя оцінка буде п’ятнадцять шеклів, а для жінки – десять шеклів.
8 Якщо ж він виявиться бідним щодо твоєї оцінки, то він постане перед священиком, і священик його оцінить згідно з тим, на що буде спроможна рука того, хто складає обітницю, – священик здійснить оцінку відносно нього.
9 А коли посвячується щось з худоби, яку можна приносити в жертву Господу, то все, що людина жертвує з того Господу, стає святим.
10 Нехай він не міняє його і не підмінює його, ні доброго – поганим, ані поганого – добрим. Якщо ж він таки замінить тварину іншою твариною, то і вона, і її заміна стають святими.
11 Якщо ж це буде якась нечиста тварина, яку не приносять у жертву Господу, то потрібно поставити тварину перед священиком.
12 Священик оцінить її, наскільки вона добра чи погана, – і як священик її оцінить, то так і буде.
13 А якщо власник захоче її викупити, то він має додати до встановленої вартості п’яту частину.
14 Якщо якийсь чоловік посвятить свій дім як святиню для Господа, то священик має оцінити його, наскільки він добрий, чи поганий. Як священик його оцінить, так і буде.
15 Коли ж той, хто посвятив, захоче викупити свій дім, то він повинен додати до встановленої вартості ще п’яту частину суми, і він знову належатиме йому.
16 Якщо якась людина посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то твоя оцінка буде відповідно до його посіву: хомер ячменю по п’ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо посвятить своє поле від початку ювілейного року, то його вартість буде за твоєю оцінкою повною.
18 Коли ж він посвятить своє поле після ювілею, то священик встановить його вартість відповідно до кількості років, що залишаються до ювілейного року. Таким чином певна сума буде віднята від повної оцінки.
19 Якщо ж той, хто посвятив поле, справді захоче викупити його, то він має додати п’яту частину до суми твоєї оцінки, і воно знову буде його.
20 Якщо ж він не викупить поля, або продасть те поле іншій людині, то його більше не можна буде викуповувати.
21 У ювілейний рік те поле буде посвячене Господу як обітована земля. Воно стане власністю священика.
22 Якщо хтось посвятить Господу поле, яке він купив і яке не належало до його посілості,
23 то священик обрахує йому вартість твоєї оцінки до ювілейного року, і він (власник) того ж дня передасть суму за твоєю оцінкою священику як посвячене Господу.
24 А в ювілейний рік те поле має повернутися тому, в кого воно було куплене і кому належала посілість землі.
25 Усяка оцінка має відбуватися за шеклем Святині, тобто: один шекель складатиметься з двадцяти гер.
26 А кожне первородне з худоби , що фактично, як первородне, вже належить Господу, ніхто не повинен посвячувати його. Будь це теля, чи вівця, вони вже Господні.
27 Якщо ж посвячується щось з нечистих тварин, то потрібно викупити його за твоєю оцінкою і додати до того п’яту частину. Якщо ж воно не буде викуплене, то воно має бути продане за твоєю оцінкою.
28 Проте все, що знаходиться під закляттям, тобто те, що людина шляхом закляття посвятить Господу, що б то не було, – буде це людина чи тварина, або успадковане поле, – не може ані продаватися, ані викуповуватися. Все, що закляте, є святим святих. Воно Господнє.
29 Ніхто з людей, хто буде посвячений з закляттям, не може бути викупленим, але неодмінно повинен умерти.
30 Кожна десятина з землі, – з врожаю поля чи з плоду дерев, – належатиме Господу. Це святе для Господа.
31 А якщо якась людина захоче викупити свою десятину, то до неї повинна додати її п’яту частину.
32 Так само кожна десятина з великої чи дрібної худоби, тобто кожне, що пройде під палицею десятим числом, буде святим для Господа.
33 Не перебирайте між гарним і поганим, і не замінюйте його. Якщо ж хтось таки замінить його, то сама тварина та її заміна стають святими, і не можуть бути викупленими.
34 Це Заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для Ізраїльських нащадків на горі Сінай.