1 Горе мені, бо я став таким, як той, хто збирає очерет у жнива, і залишки зі збору винограду, коли немає грон, щоб їсти первоплоди. Горе мені, душе, 2 бо побожний загинув із землі, і немає серед людей того, хто йде прямо. Усі судяться до крові, кожний гнітить свого ближнього гнітом. 3 На зло приготовляють свої руки. Володар просить, і суддя сказав мирні слова, це бажане його душі. І Я заберу 4 їхні блага, поїдаючи як міль і йдучи за правилами в дні твоїх відвідин. Горе, горе, прийшли твої помсти, тепер будуть їхні плачі. 5 Не надійтеся на друзів і не надійтеся на володарів, бережися твоєї спільної наложниці, щоб їй чогось не поставити. 6 Тому що син безчестить батька, дочка повстане проти своєї матері, невістка проти своєї свекрухи, вороги чоловіка — усі мужі, що в його домі.
7 Я ж зверну погляд на Господа, терпеливо очікуватиму мого Бога-спасителя, мене вислухає мій Бог. 8 Не потішайся наді мною, моя ворожнеча, оскільки я впав. Та я встану, тому що, коли перебуватиму в темряві, Господь мене освітить! 9 Я перенесу Господній гнів, бо я згрішив проти Нього, аж доки Він не виправдає мій суд. І Він здійснить мій суд, і виведе мене на світло, я побачу Його праведність. 10 І моя ворожнеча побачить, і одягнеться в сором та, що говорить до мене: Де твій Господь Бог? Мої очі поглянуть на неї. Тепер вона буде на потоптання, як болото на дорогах 11 у дні виготовлення цегли. Той день — твоє вигублення, і той день знищить закони. 12 І твої міста будуть вирівняні й для розподілу між ассирійцями, і твої сильні міста для розподілу від Тиру аж до ріки, день води і замішання. 13 І земля буде на знищення разом з тими, що на ній живуть, — за плодами їхніх задумів.
14 Паси Мій народ твоїм посохом, овець твого спадку, що самі заселили ліс посеред Кармилу. Вони пастимуться у Васані та Ґалааді, як і за вічних днів. 15 І так, як у дні твого виходу з Єгипту побачите гідне подиву. 16 Народи побачать і засоромляться всією їхньою силою, покладуть руки на їхні уста, їхні вуха оглухнуть. 17 Лизатимуть порох, як змія, плазуючи по землі, будуть стривожені в їхніх затворах. Жахнуться нашого Господа Бога — Тебе побояться. 18 Хто такий Бог, як Ти? Що забирає неправедності й переступає безбожності для тих, що залишилися з Твого спадку, і Він не затримав Свого гніву на свідчення, бо Він — Той, Хто бажає милосердя. 19 Він повернеться і помилує нас, усуне наші неправедності та кине в глибину моря всі наші гріхи. 20 Ти даси праведність Якову, милосердя Авраамові, — як Ти і обіцяв нашим батькам у попередні дні.
Горе пророка через гріхи народу
1 Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.
2 Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові, – кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.
3 Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити, – про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.
4 Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе страхіття.
5 Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.
6 Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи, – так що вороги людини – її домашні.
Надія Міхея на Божу справедливість та відновлення Ізраїлю
7 Я ж спрямую свій погляд на Господа, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!
8 Не радій з мого горя, мій вороже! Хоч я і падаю, проте я встаю, – хоча іноді трапляється темрява, Господь – моє світло!
9 Я витерплю Господній гнів, оскільки я згрішив проти Нього, – аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.
10 Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той Господь, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть, наче болото на дорозі.
11 Настане такий день, коли твої мури будуть відбудовані, – хоча той день віддалений.
12 Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, – від самого Єгипту і до Євфрату, від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.
13 Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.
Молитва Міхея
14 Паси Свій народ, – молиться пророк, – Своїм посохом, провадь отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю . Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.
15 Господь відповів : Як було за днів твого виходу з єгипетського краю, Я знову покажу Ізраїлю чудеса, гідні здивування.
16 Побачать це інші народи й засоромляться, – незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.
17 Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед Господом, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.
18 Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи ) провини залишка Своєї спадщини? Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.
19 Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.
20 Тож вияви свою вірність Якову, і Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.