1 Якось прийшли дочки Салпаада, сина Офера, сина Ґалаада, сина Махіра, з роду Манасії, з Йосифових синів. Ось їхні імена: Маала, Нуа, Еґла, Мелха і Терса. 2 Вони стали перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром, і перед князями, і перед усією громадою біля входу в намет свідчення й кажуть: 3 Наш батько помер у пустелі, та він не був серед натовпу, який збунтувався перед Господом у громаді Коре, але помер за свій власний гріх, а синів він не мав. 4 Щоб не було викреслене ім’я нашого батька з його роду, оскільки він не має сина, то дайте нам спадок серед братів нашого батька! 5 І Мойсей виклав їхню справу перед Господом. 6 А Господь промовив до Мойсея, кажучи: 7 Правильно сказали дочки Салпаада. Даси їм дар — володіння в спадщину поміж синами їхнього батька, і передаси їм частку їхнього батька. 8 Тож скажеш ізраїльським синам, промовляючи: Якщо людина помре і не матиме сина, то передасте його спадщину його дочці. 9 Якщо ж він не матиме і дочки, то дасте спадщину його братові. 10 Якщо ж він не матиме і братів, то дасте спадщину братові його батька. 11 Якщо ж не буде й братів у його батька, то дасте спадщину його найближчому родичеві з його племені, — хай він успадкує те, що його. І це стане для ізраїльських синів судовим рішенням, згідно із заповіддю Господа Мойсеєві. 12 І сказав Господь Мойсеєві: Зійди на гору, що на тому боці, — це гора Навав, — і поглянь на Ханаанську землю, яку Я даю ізраїльським синам у власність. 13 Ти побачиш її і приєднаєшся до свого народу, — як твій брат Аарон приєднався на горі Ор, — так само і ти. 14 Адже ви порушили Моє слово в пустелі Сін, коли громада противилася, щоб святити Мене. Ви Мене не святили перед ними біля води. (Це — Вода Сперечання, Кадиса, у пустелі Сін). 15 Тоді Мойсей сказав Господу: 16 Хай Господь, Бог духів і всякого тіла, вибере чоловіка для цієї громади, 17 який виходитиме перед ними і який входитиме перед ними, який виводитиме їх і який вводитиме їх; і Господня громада не буде, як отара, що не має пастуха. 18 А Господь промовив до Мойсея, кажучи: Візьми до себе Ісуса, сина Навина, чоловіка, який має в собі Духа, і поклади на нього свої руки. 19 Ти поставиш його перед священиком Елеазаром і заповіси йому перед усією громадою, і заповіси про нього перед ними, 20 і наділиш його частиною своєї слави, щоб його слухалися ізраїльські сини. 21 І він стане перед священиком Елеазаром, і запитають про нього перед Господом рішення Об’явлення. За його вказівкою виходитимуть і за його вказівкою входитимуть — він та ізраїльські сини, уся громада одностайно. 22 І Мойсей зробив так, як заповів йому Господь. Він узяв Ісуса, поставив його перед священиком Елеазаром і перед усією громадою, 23 поклав свої руки на нього і наділив його повноваженнями, як Господь і заповів Мойсеєві.
Закон про спадщину
1 Якось прийшли дочки Целофехада, сина Хефера, онука Гілеада, правнука Махіра, з роду Манассії, сина Йосифа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хоґла, Мілка і Тірца.
2 Вони стали перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром, а також перед князями та перед усією громадою біля входу в Намет Свідчення й кажуть:
3 Наш батько помер у пустелі, проте він не був серед натовпу, який збунтувався проти Господа в угрупованні Корея. Він помер за свій власний гріх, але не мав синів.
4 Чому ім’я нашого батька, який не мав синів, має зникнути з його роду? Дайте нам власність між братами нашого батька!
5 І Мойсей виклав їхню справу перед Господом.
6 Господь же промовив до Мойсея такі слова:
7 Слушно кажуть дочки Целофехада. Обов’язково дай їм спадщину між братами їхнього батька, і переведи на них спадщину їхнього батька.
8 Тому скажи Ізраїльтянам такі слова: Якщо людина помре, не маючи сина, то переведіть його спадщину на його дочку.
9 А якщо в нього немає й дочки, то передайте його спадщину його братам.
10 Коли ж у нього немає братів, то дайте його спадщину братам його батька.
11 А якщо не буде у його батька братів, то дайте його спадщину його найближчому родичеві з його родини, аби він успадкував її. І буде це для Ізраїльських нащадків законною постановою, згідно з заповіддю Господа Мойсеєві.
Ісус – наступник Мойсея
12 Тоді сказав Господь Мойсеєві: Зійди на оцю гору Аварім і подивись на край, який Я даю Ізраїльським нащадкам.
13 Після того, як ти побачиш його, то приєднаєшся до свого народу, як приєднався і твій брат Аарон.
14 Адже, замість того, щоб явити Мою святість перед людьми у зв’язку з водою в пустелі Сін, коли громада збунтувалася, ви порушили Мій наказ. Це – вода Меріви в Кадеші, в пустелі Сін.
15 Тому Мойсей промовив до Господа такі слова:
16 Нехай Господь, Бог дихання всякого тіла, назначить для громади чоловіка,
17 який виходив би перед ними, і який входив би перед ними, який виводив би їх і який приводив їх; і щоб Господня громада не залишалася, як отара, в якої немає пастуха.
18 Тоді Господь промовив до Мойсея: Візьми собі Ісуса, сина Навина, мужа, обдарованого Духом, і поклади на нього свою руку.
19 Постав його перед священиком Елеазаром і дай йому наказ перед усією громадою. У їхній присутності дай йому настанови.
20 Наділи його частиною своєї гідності, щоб його слухалася вся громада Ізраїльських нащадків.
21 Він буде приходити до священика Елеазара, який питатиме в Господа про Його рішення через Урім. За його словом виходитимуть і за його словом входитимуть – він, а з ним усі Ізраїльтяни та вся громада.
22 Мойсей зробив так, як заповів йому Господь. Він узяв Ісуса, поставив його перед священиком Елеазаром і перед усією громадою,
23 поклав на нього свої руки і дав йому настанови, як заповідав Господь через Мойсея.