1 У синів Рувима та в синів Ґада було дуже багато худоби. Вони побачили околиці Язера та околиці Ґалаада, а було те місце місцем для худоби. 2 Тож сини Рувима й сини Ґада прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові й князям громади, говорячи: 3 Атарот, Девон, Язер, Намвра, Есевон, Елеалі, Севама, Навав і Веан — 4 це землі, які Господь передав ізраїльським синам; це землі — для пасовиськ, а у твоїх рабів є худоба. 5 Якщо ми знайшли ласку в тебе, — говорили вони, — то нехай буде дана ця земля твоїм слугам у спадок, і не переводь нас через Йордан. 6 А Мойсей запитав синів Ґада та синів Рувима: Ваші брати підуть у бій, а ви тут осядете? 7 Навіщо відвертаєте розум ізраїльських синів не переходити в землю, яку їм дає Господь? 8 Хіба не так учинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадиса-Варни обстежити землю? 9 Вони пішли в Долину виноградного грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб ті не йшли в землю, яку Господь їм дав. 10 І в той день Господь запалав гнівом, і поклявся, кажучи: 11 Люди, які вийшли з Єгипту, від двадцятилітніх і старші, які вміли розпізнати зло і добро, не побачать землі, яку Я пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не пішли за Мною! 12 За винятком Халева, сина Єфонії, який відділився, та Ісуса, сина Навина, бо і він пішов слідом за Господом! 13 І запалав Господь гнівом на Ізраїля, і Він водив їх по пустелі сорок років, доки повністю не загинув увесь рід тих, хто чинив зло перед Господом. 14 Замість ваших батьків ось постали ви, натовп грішних людей, щоб ще продовжити гнів Господнього обурення на Ізраїля. 15 Адже ви відвернетеся від нього, щоб він і надалі залишив його в пустелі, — ви вчините беззаконно проти всієї цієї громади. 16 Та вони прийшли до нього і сказали: Ми тут збудуємо загони для овець, для нашої худоби і міста для наших господарств. 17 А самі, озброївшись, будемо першою лавою серед ізраїльських синів, доки не заведемо їх до їхнього місця. Наші ж господарства оселяться в містах, обнесених мурами від тих, хто живе на цій землі. 18 Ми ж не повернемось до наших осель, доки ізраїльські сини не поділять своєї спадщини. 19 І ми не отримаємо спадку з ними по той бік Йордану і далі, адже ми одержали спадщину за Йорданом, на сході! 20 Тоді Мойсей сказав їм: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну, 21 і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений з-перед Його обличчя, 22 і доки земля не буде повністю опанована перед Господом і лише після цього повернетесь, то будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам у володіння перед Господом. 23 Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і пізнаєте свій гріх, коли захопить вас зло. 24 Тож збудуєте самі собі міста для ваших господарств, і загони для вашої худоби — зробите те, що вийшло з ваших уст. 25 І сини Рувима та сини Ґада сказали Мойсеєві, запевняючи: Твої раби вчинять так, як Господь наш наказує! 26 Наші господарства, наші жінки і вся наша худоба будуть у містах Ґалааду, 27 а твої раби, усі озброєні й у бойовій готовності, виступлять перед Господом на війну — так, як каже Господь. 28 Тоді Мойсей поставив перед ними священика Елеазара та Ісуса, сина Навина, а також голів родів по батьківській лінії з ізраїльських племен. 29 І Мойсей сказав їм: Якщо сини Рувима та сини Ґада перейдуть з вами Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і ви заволодієте землею, яка перед вами, то дасте їм Ґалаадську землю у володіння. 30 Якщо ж вони не перейдуть озброєні з вами на війну перед Господом, то переправите їхні господарства, їхніх жінок і їхню худобу попереду вас у Ханаанську землю, і вони одержать спадщину між вами в Ханаанській землі. 31 А сини Рувима та сини Ґада у відповідь сказали: Що тільки Господь говорить своїм слугам, так ми і чинитимемо. 32 Ми, озброєні перед Господом, перейдемо через ріку в Ханаанську землю, а спадщину дасте нам за Йорданом. 33 І Мойсей дав їм (синам Ґада, синам Рувима і половині племені Манасії, із синів Йосифа) царство Сеона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Васана, — землю і міста з їхніми околицями, з містами довколишньої землі. 34 І сини Ґада збудували Девон, Атарот, Ароір, 35 Софар і Язир, і укріпили їх; 36 і Намвру та Ветаран — укріплені міста із загонами для овець. 37 А сини Рувима збудували Есевон, Елеалі, Каріятем 38 і Веелмеон, оточивши їх мурами , і Севаму; міста, які збудували, вони назвали власними іменами. 39 Якось син Махіра, сина Манасії, пішов на Ґалаад — і захопив його, а аморейців, які жили в ньому, він вигубив. 40 Тож Мойсей віддав Ґалаад Махірові, синові Манасії, і він оселився там. 41 А Яір, син Манасії, пішов та захопив їхні села, і назвав їх селами Яіра. 42 І Навав пішов та захопив Канат і його села; і назвав їх Навот — своїм ім’ям.
Поділ землі на сході від Йордану
1 Сини Рувима та сини Ґада мали дуже багато худоби. Коли вони побачили землю Язера та Гілеадський край, як придатну місцевість для випасання худоби,
2 то сини Ґада й сини Рувима прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові та князям громади такі слова:
3 Атарот, Дібон, Язер, Німра, Хешбон, Елеале, Себам, Нево і Беон –
4 земля, яку Господь завоював перед Ізраїльською громадою. Ця земля придатна як пасовисько для худоби, а в твоїх рабів багато худоби.
5 Якщо ми знайшли ласку в твоїх очах, – говорили вони, – то нехай ця земля буде дана твоїм слугам у спадок. Не переводь нас через Йордан.
6 Тоді Мойсей сказав синам Ґада та синам Рувима: Ваші брати підуть воювати, а ви хочете осісти тут?
7 Навіщо ви відвертаєте серця Ізраїльтян, аби вони не йшли в край, який їм дав Господь?
8 Так учинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадеш-Барнеа обстежити землю.
9 Вони дійшли до Долини Ешкол і обстежили землю, але потім відвернули серця Ізраїльських нащадків, аби ті не йшли в край, який Господь їм дав.
10 Тоді Господь запалав гнівом і, заприсягнувшись, сказав:
11 Люди, котрі вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище, не побачать землі, про яку Я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, оскільки вони не були цілковито слухняні Мені,
12 за винятком Халева, сина Єфунея, кенезейця, та Ісуса, сина Навина, котрі завжди слідували за Господом.
13 Тому запалав Господь гнівом на Ізраїль, і Він зробив так, що вони блукали пустелею сорок років, доки повністю не вимерло все покоління тих, хто в очах Господа чинив зло.
14 Тепер, наслідуючи ваших батьків, повстаєте ви, нащадки грішних людей, аби ще більше посилити гнів Господа на Ізраїль.
15 Адже якщо ви відступите від Нього, то Він і надалі залишатиме вас блукати пустелею, й ви погубите весь цей народ.
16 Але вони підійшли до Мойсея і сказали: Ми лише тут побудуємо кошари для нашої худоби і оселі для наших родин,
17 а самі ми озброїмось і, навіть випереджуючи Ізраїльських нащадків, підемо аж доки не запровадимо їх до їхніх поселень. Наші ж діти житимуть в містах, обнесених мурами, захищені від тих, хто живе на цій землі.
18 Ми не повернемось до наших осель, доки кожен з Ізраїльських нащадків не заволодіє своєю спадщиною.
19 До того ж ми не претендуємо на наділ разом з ними по той бік Йордану і далі, бо ми одержали спадщину по цей бік Йордану, тобто на сході!
20 Мойсей відповів їм: Якщо ви зробите так, як говорите і, озброївшись, підете перед Господом на війну;
21 якщо кожен з вас озброєним перейде Йордан перед Господом, доки Він не прожене Своїх ворогів з-перед Свого обличчя,
22 і доки весь край не буде здобутий перед Господом, і лише після цього ви повернетесь сюди , то ви будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, а ця земля стане вашою власністю перед Господом.
23 Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом, – і усвідомите свій гріх, коли ви понесете покарання.
24 Тож побудуйте собі міста для ваших дітей, і кошари для своїх отар, але зробіть і те, що вийшло з ваших уст.
25 Тоді сини Ґада та сини Рувима, запевняючи Мойсея, сказали: Ми – твої слуги, і вчинимо так, як наказує наш владика!
26 Наші діти, наші жінки, наші отари і вся наша худоба залишаються тут, у містах Гілеаду,
27 а ми, твої слуги, кожен озброєний і готовий до бою, вирушимо перед Господом на війну, як наказує наш володар.
28 Тоді Мойсей щодо цієї справи віддав спеціальний наказ священику Елеазарові та Ісусові, синові Навина, а також главам родів Ізраїльтян по батьківській лінії.
29 Мойсей наказав їм: Якщо нащадки Ґада та нащадки Рувима, озброївшись, вирушать з вами через Йордан на війну перед Господом, і той край буде вами підкорений, то дасте їм у володіння Гілеадський край.
30 Якщо ж вони озброєними не вирушать разом з вами, то вони одержать спадщину між вами в ханаанському краю.
31 Після цього нащадки Ґада та нащадки Рувима у відповідь сказали: Що Господь скаже твоїм слугам, те ми і зробимо.
32 Озброївшись перед Господом, ми підемо в ханаанську землю, але наша спадщина нехай буде по цей бік Йордану.
33 Тож Мойсей дав їм, тобто нащадкам Ґада, нащадкам Рувима і половині племені Манассії, сина Йосифа, царство Сіхона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Башану, – всю ту землю з її містами і належними до них околицями краю.
34 Таким чином нащадки Ґада відбудували Дібон, Атарот, Ароер,
35 Атрот-Шофан, Язер, Йоґбегу,
36 Бет-Німру та Бет-Гаран – укріплені міста із кошарами для отар.
37 Сини Рувима відбудували Хешбон, Елеале, Кір’ятаїм,
38 Нево і Баал-Меон, змінивши їх назви, а також Сібему. Вони дали нові назви містам, які відбудували.
39 Нащадки Махіра, сина Манассії, пішли на Гілеад і захопили його, аморейців же, які жили в ньому, вони прогнали.
40 Тому Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він там оселився.
41 Так само Яір, син Манассії, пішов і заволодів поселеннями цієї місцевості і назвав їх поселеннями Яіра.
42 Нобаг пішов та захопив Кенат і назвав їх своїм ім’ям, Нобаг.