1 Господь звернувся до Мойсея на заході Моава, біля Йордану, поблизу Єрихона, промовляючи: 2 Накажи ізраїльським синам, хай дадуть левітам зі спадщини їхньої власності міста для проживання, і прилеглі околиці міст, що довкола них, вони також дадуть левітам. 3 Міста будуть їм для проживання, а відділена земля буде їм, їхній худобі та всім їхнім чотириногим. 4 Околиці міст, які дасте левітам, простягатимуться від стін міста й далі, — на дві тисячі ліктів довкола. 5 Тож відміряєш ззовні міста сторону, що до сходу, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря, — дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, — дві тисячі ліктів. А місто для вас буде посередині цього, — і прилеглі території міста. 6 З міст, які дасте левітам, шість міст будуть як сховища, щоб утікали туди вбивці, а крім них, — ще сорок два міста. 7 Усіх міст, які дасте левітам, буде сорок вісім — їх і їхніх прилеглих околиць. 8 Щодо міст, які передасте з володіння ізраїльських синів, то від численних виділите більше, а від нечисленних — менше, — кожний, у залежності від свого спадку, який отримав, передасть міста левітам. 9 І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: 10 Скажи ізраїльським синам і звели їм: Ви переходите через Йордан у Ханаанську землю. 11 Ви відділите самі собі міста: міста-сховища будуть у вас, щоб утікали туди вбивці, — ті, хто вбив душу не навмисно. 12 І будуть вам ці міста за сховища від кровних месників; і не помре той, хто вбив, перш ніж стане на суд перед громадою. 13 І міста, котрі дасте, — це шість міст, які будуть для вас сховищами. 14 Три міста дасте по інший бік Йордану і три міста дасте в Ханаанській землі. 15 Вони будуть сховищами для ізраїльських синів, для приходьків і тих, які живуть між вами; ці міста будуть сховищами, щоб утекти туди кожному, хто вбив душу ненавмисне. 16 Але той, хто вб’є його залізним знаряддям, і він загине, то це — убивство; убивця неодмінно має померти ! 17 Якщо ж ударить його каменем з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; убивця неодмінно має померти ! 18 Якщо ж ударить його дерев’яним знаряддям з руки, від якого можна померти, і той помре, то він — убивця; вбивця неодмінно має померти ! 19 Кровний месник, — він уб’є вбивцю; коли він його зустріне, — він його вб’є. 20 Якщо ж штовхне його з ворожості або кине на нього будь-яку річ із засідки і той помре, 21 або в гніві вдарить його рукою і той помре, то той, хто вдарив, неодмінно має померти ; він — убивця. Убивця неодмінно має померти . Кровний месник хай уб’є вбивцю, коли його зустріне. 22 Коли ж штовхне його випадково, не через ворожнечу, чи кине на нього будь-яку річ не з ненависті, 23 якимось каменем, від якого він помре, не знаючи, що він упаде на нього і вб’є, а він не був його ворогом і не шукав йому зла, 24 то хай розсудить громада між тим, хто вдарив, і між кровним месником. 25 І громада визволить убивцю від кровного месника, і громада поверне його до його міста-сховища, куди утік; і житиме там до смерті великого священика, якого помазали святою олією. 26 Якщо ж убивця часом вийшов би поза межі міста, до якого він утік, 27 і знайде його кровний месник поза межами міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то не буде він винний; 28 тож нехай живе в місті-сховищі, доки не помре великий священик. А після смерті великого священика нехай повернеться вбивця в землю свого володіння. 29 І це буде вам за правило суду у ваші роди, у всіх ваших поселеннях. 30 Кожен, хто вб’є душу, — при свідках буде покараний як убивця, але не один свідок свідчитиме на душу, щоб їй заподіяти смерть. 31 І не візьмете викупу за душу від убивці, на якому вина і який повинен бути вбитим; він неодмінно має померти . 32 Не візьмете викупу, щоб утік до міста-сховища і далі жив на землі, доки не помре великий священик. 33 І не оскверните вбивством землю, на якій ви живете. Бо та кров — вона оскверняє вбивством землю. Земля не буде очищена через пролиту на ній кров, хіба кров’ю того, хто пролив. 34 І не оскверните землю, на якій живете, на якій Я поселюся між вами. Бо Я Господь, Котрий живе між ізраїльськими синами.
Міста для левитів
1 Господь звернувся до Мойсея на рівнинах Моаву, біля Йордану, навпроти Єрихона з такими словами:
2 Накажи Ізраїльтянам, аби зі спадщини своїх володінь вони дали левітам міста для проживання. Нехай також дадуть левітам прилеглі околиці довкола тих міст.
3 Міста будуть їм для проживання, а виділена їм земля для пасовиськ їхній худобі, для їх власних потреб , та їхнім отарам.
4 Околиці міст, які дасте левітам, простягатимуться від стін міста й далі на тисячу ліктів довкола.
5 Тож відміряєте ззовні міста зі східної сторони – дві тисячі ліктів, з південної сторони – дві тисячі ліктів, із західної сторони, що з боку моря, дві тисячі ліктів, і зі сторони півночі також дві тисячі ліктів. Саме місто буде посередині, а навколо – прилеглі території міста.
Міста-сховища
6 З усіх міст, які дасте левітам, шість міст будуть як сховища, в які дозволите утікати вбивцям. Крім цих дасте ще сорок два міста.
7 Усіх міст, які дасте левітам, має бути сорок вісім міст з їхніми прилеглими околицями.
8 Щодо міст, які передасте з посілості Ізраїльтян, то численніші племена дадуть більше, а менш численні менше. У залежності від своєї спадщини, яку кожне плем’я отримало, воно передасть зі своїх міст левітам.
9 Далі промовив Господь до Мойсея такі слова:
10 Звернись до Ізраїльських нащадків і скажи їм: Коли перейдете через Йордан у ханаанський край,
11 то виберіть собі деякі міста, які були б у вас містами-сховищами, у яких міг би сховатись убивця, котрий вбив людину ненавмисно.
12 І будуть у вас ці міста за сховища від кровних месників, щоб убивця не помер, перш ніж він стане перед судом громади.
13 З міст, котрі дасте, шість будуть у вас містами-сховищами.
14 Три міста дасте за Йорданом, і три міста виділите в ханаанській землі. Вони будуть містами-сховищами.
15 Ці шість міст будуть сховищами, як для Ізраїльтян, так і для приходців, котрі живуть між ними, аби міг туди утекти кожний, хто вбив людину ненавмисне.
Настанови щодо убивць
16 Однак, якщо хтось вдарить іншого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця, а убивця неодмінно повинен померти!
17 Якщо ударить когось каменем, що був у руці, від якого можна померти, і той помер, то він – убивця. Убивця неодмінно має померти!
18 Або якщо ударить когось дерев’яним предметом, від удару якого можна померти, і той помер, то він – убивця. Убивця неодмінно має померти!
19 Кровний месник сам може вбити убивцю. Де б він його не зустрів, він може його вбити.
20 Якщо ж він з ненависті штовхне його або кине щось на нього із засідки, так що той помре,
21 або в гніві вдарить його своєю рукою так, що той помре, то той, хто вдарив, неодмінно має померти, бо він є убивцею. Кровний месник може вбити вбивцю, щойно його зустріне.
22 Але якщо хтось штовхне когось випадково, без ворожого наміру, або кине на нього будь-яким предметом без злого наміру,
23 чи не зауваживши когось, кине навіть каменем, який впаде на нього, і він помре, хоч не був його ворогом і не бажав йому зла,
24 то нехай громада розсудить між тим хто вдарив, і між кровним месником за цими постановами.
25 Громада має захистити такого вбивцю від руки кровного месника. Громада поверне його до міста його сховища, куди він утік. Тож він житиме там до смерті великого священика, помазаного святим миром.
26 Однак, коли вбивця вийде поза межі свого міста-сховища, куди він утік,
27 а його кровний месник зустріне його поза межами його міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то він не буде винуватий.
28 Тож убивця має жити в своєму місті-сховищі аж до смерті великого священика. Лише після смерті великого священика вбивцяможе повернутися до місця свого проживання.
29 Таким має бути для вас правило, щодо правосуддя для ваших поколінь, у всіх ваших поселеннях.
30 Якщо хтось вб’є людину, то вбивцю можна покарати смертю лише на підставі свідчення свідків. Проте недостатньо свідчення одного свідка, щоб винести комусь смертний вирок.
31 Не будете приймати викупу за життя вбивці, якого визнано винуватим у смерті. Він неодмінно має померти.
32 Не беріть також викупу за того, хто утік до міста-сховища, але хоче повернутись і далі жити на своїй землі, поки помре великий священик.
33 І не оскверняйте землі, на якій ви мешкаєте . Адже кров оскверняє землю, а землі не можна очистити від пролитої на ній крові, хіба що лише кров’ю того, хто її проливає.
34 Тож не оскверняйте землі, на якій проживаєте й на якій Я поселюся також, оскільки Я Господь, Котрий живе серед ізраїльських синів.