1 Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він послав вістку в народи: Встаньте і підведемося проти нього на війну! 2 Ось Я тебе дав дуже малим у народах, ти взагалі без честі. 3 Гордість твого серця підняла тебе, що живеш у кам’яних печерах, котрий піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи у своєму серці: Хто мене стягне вниз на землю?
4 Хоча б ти піднявся вгору, як орел, чи поставив своє гніздо поміж зірками, Я звідти тебе поверну, — говорить Господь. 5 Якби до тебе вночі прийшли злодії чи розбійники, куди б ти був вкинений? Хіба ви не накрали для себе досить? Якби ж до тебе прийшли збирачі винограду, чи не залишили би залишків? 6 Як досліджено Ісава і захоплено сховане ним. 7 Аж до границь послали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе, здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку. У ньому немає розуму!
8 У той день, — говорить Господь, — знищу мудрих з Ідумеї і розуміння з гори Ісава. 9 І злякаються твої вояки, які з Темана, що забрано людину з гори Ісава, 10 через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова. І тебе покриє сором, і будеш забраний навіки. Від того дня, коли ти став напроти, у день, коли чужинці полонили його силу, і чужинці ввійшли до його брам, і кинули жереби на Єрусалим, 11 і ти був, наче один з них.
12 Ти не мав дивитися на день твого брата в день чужинців, і ти не мав радіти над синами Юди в день їхнього знищення, ти не повинен був гордо говорити в день скорботи. 13 І не мав ти ввійти в брами народів у день їхніх болів, і не повинен ти поглянути на їхній збір у день їхньої погибелі, і ти не мав пристати до їхньої сили в день їхнього знищення. 14 І ти не повинен був стати в їхніх виходах, щоб вигубити тих із них, що спасаються, і не мав ти замкнути втікачів з-поміж них у день скорботи. 15 Тому що близько Господній день на всі народи. Як ти вчинив, так і тобі буде! Твоя відплата повернеться на твою голову. 16 Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть усі народи вино. Питимуть і зійдуть, і будуть, як ті, котрих немає.
17 А на горі Сіон буде спасіння, і буде святе. І дім Якова отримає як спадок тих, що їх успадкували. 18 І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа — полум’ям, дім же Ісава — тростиною! Тож запалять їх, і вони будуть пожерті, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, бо Господь так сказав! 19 І гору Ісава успадкують ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і успадкують гору Єфрема, рівнину Самарії та Веніаміна і Ґалаадиту.
20 Ось це — початок переселення. Для синів Ізраїля буде земля ханаанців, аж до Сарепти, і поселення Єрусалима, аж до Сефрати, і успадкують міста Наґева. 21 І підуть мужі, які врятувалися з гори Сіон, щоб помститися на горі Ісава, і буде царство Господу.
Едом буде знищено
1 Видіння Авдія. Так говорить Владика Господь до Едому: Ми почули вістку від Господа, і надіслали її через посланця до народів, – вставайте і вирушимо проти Едому війною!
2 Оце Я тебе зроблю малим серед народів, і тобою понад міру нехтуватимуть.
3 Твоя зарозумілість підвела тебе, що мешкаєш в скелястих ущелинах. Вмостившись на височині, ти міркуєш у своєму серці: Хто мене звідсіля скине на землю?
4 Але хоча б ти піднявся вгору, як орел, – хоч би ти звив своє гніздо серед зірок, Я і звідти скину тебе, – говорить Господь.
5 Якби до тебе прийшли нічні грабіжники чи розбійники, що все спустошують, то хіба вони не взяли б у тебе лише те, що їм потрібно? Або якби до тебе прийшли злодії, щоб обібрати виноград, то хіба не залишилися б після них якісь ягідки?
6 Як же обшукуватимуть Ісава, обшарюючи всі його сховища!‥
7 Аж до самих твоїх кордонів поженуть тебе твої ж союзники, – обманувши, тебе подолають твої ж друзі, котрі були з тобою в миріі навіть їли твій хліб, – вони розставляють перед тобою пастку, вважаючи , що ти несповна розуму!
8 Саме того дня, – застерігає Господь, – Я знищу мудреців Едому і зарозумілих з гори Ісава .
9 Страхом будуть охоплені твої лицарі, Темане , тому що будуть винищені усі люди на горі Ісава, –
10 за тяжкий злочин проти твого брата Якова тебе вкриє сором, і ти будеш знищений назавжди.
11 Адже того дня, коли ти стояв збоку, – в той час, коли чужинці брали в полон його військо і загарбники вламувались у його брами, кидаючи жереб стосовно Єрусалима, – ти був як один з них.
12 Тобі зовсім не личило дивитися на день приниження твого брата і зловтішатись його нещастям, – ти не повинен був радіти загибелі Юдиних дітей у той день. Тобі аж ніяк не личило зухвало розкривати свої уста в день їхньої скорботи.
13 Як ти посмів увійти в брами Мого народу в день їхнього горя? Ти не повинен був у той день навіть дивитися на їхню недолю, – тим більше простягати свою руку до їхнього майна в день їхнього нещастя!
14 Як ти міг стояти на роздоріжжі й винищувати їхніх втікачів? Як посмів у день такого горя видавати тих, котрі чудом врятувались?
15 Пам’ятай, що близько Господній день для всіх народів. Як робив ти, так буде зроблено з тобою, – твої злочини обернуться на твою голову.
16 Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть постійно оточуючі тебе народи. Питимуть і попиватимуть, поки не щезнуть, як такі, котрих ніколи не було.
На Сіоні буде спасіння
17 А на горі Сіон буде спасіння, – вона стане освяченою, і до нащадків Якова повернуться володіння їхньої спадщини.
18 Рід Якова стане вогнем, покоління Йосифа – полум’ям, а рід Ісава – тростиною! Його підпалять, і всі згорять, – з нащадків Ісава не залишиться нікого, бо так сказав Господь!
19 Ті, що на півдні (Неґев ), заволодіють горою Ісава, а ті, що в долині, землею филистимців, – вони посядуть також поля Єфрема та рівнини Самарії, а Веніямін володітиме Гілеадом.
20 Повернуті з полону, Ізраїльські воїни, заволодіють ханаанським краєм, аж до Царефати (Сарепти ), а переселені з Єрусалима, що в Сефараді заволодіють містами Неґева (півдня ).
21 І зійдуть визволителі на гору Сіон, щоб судити (правити ) мешканців гори Ісава. Царство належатиме Господу.