2 Усі вчинки покірного відкриті перед Богом, — безбожні ж у день лиха пропадуть.
5 Кожний гордий серцем — нечистий перед Богом; хто неправедно ручається — такому не уникнути кари.
7 Діяти за правдою — початок доброї дороги, адже це приємніше для Бога, ніж принесення жертв.
8 Хто шукає Господа, знайде пізнання з праведністю, а ті, хто щиро Його шукає, знайдуть мир.
9 Усі Господні діла — зі справедливістю, а безбожний зберігається на день лиха.
10 На устах царя — священний вирок, — на суді його уста не схиблять.
11 Рівновага терезів — праведність перед Господом; Його діла — важки точні.
12 Чинити зло — огида для царя, адже престол влади облаштовується праведністю.
13 Приємні цареві праведні уста, — він любить слова правди.
14 Гнів царя — вісник смерті, та мудра людина його вмилостивить.
15 Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.
16 Коли мудрість будує гнізда — це краще за золото, і гнізда розуму — кращі за срібло.
17 Дороги життя оминають зло, і шляхи праведності продовжують життя. Хто приймає повчання, той перебуватиме в добрі; хто дотримується застережень, осягне мудрість. Хто слідкує за своїми дорогами, той і душу свою береже. Хто любить своє життя, той стримуватиме свої вуста.
18 Гордість передує погибелі, а падінню — безумність.
19 Кращий сумирний, який у приниженні, ніж той, хто ділить здобич із гордими.
20 Хто розумно провадить діла, той знаходить добро, а хто покладається на Бога, той блаженний.
21 Мудрих і розсудливих називають поганими, а радше слухають солодких у слові.
22 Розум для тих, хто його придбав, є джерелом життя, а настанови нерозумних — зло.
23 Серце мудрого думає про те, що виходить з його уст; його уста зодягнуться в розважливість.
24 Приємні слова — як вощина з медом, її солодкий смак — оздоровлення для душі.
25 Є дороги, які видаються людині правильними, однак їхній кінець дивиться на дно аду.
26 Людина важко на себе працює і проганяє свою погибель, однак крутій носить погибель на своїх устах.
27 Безглузда людина риється в злі й на своїх губах, наче скарб, збирає вогонь.
28 Лукава людина поширює зло і смолоскип обману запалює лиходійствами, і сіє розділення серед друзів.
29 Беззаконна людина спокушає друзів і веде їх на недобрі дороги.
30 Хто втупив свої очі, той задумує підступне, окреслює своїми устами всяке зло; такий — піч злоби.
31 Сивина — це вінець честі; її знаходять на шляхах правди.
32 Терпелива людина краща за сильну, а хто панує над гнівом, кращий від того, хто здобуває місто.
33 Безбожним за пазуху падає всяке зло , а все праведне походить від Господа.
1 Наміри серця належать людині, але від Господа – відповідь язика.
2 Усі дороги людини видаються їй чистими, та Господь зважає на дух.
3 В усіх своїх справах довірся Господеві й твої задуми здійсняться.
4 Все учинив Господь з певною метою, – і навіть нечестивого на день лиха.
5 Огидний для Господа кожен зарозумілий серцем, – можна ручатися, що такий не уникне покарання.
6 Милосердям і правдою здійснюється викуплення від гріха, і страх Господній допоможе оминути зло.
7 Коли стежки людини Господеві до вподоби, то Він і її ворогів мирить з нею.
8 Краще небагато з правдою, аніж великі прибутки, здобуті несправедливістю.
9 Серце людини обмірковує свою дорогу, але Господь керує її ходою.
10 В царських устах вирішальне слово, тому в суді його уста не повинні помилятись.
11 Точна вага і шальки – від Господа; від Нього і правильні гирі в торбині.
12 Огидно для царів чинити злочин, адже справедливістю зміцнюється трон.
13 Цареві подобаються правдиві уста, – йому любий той, хто говорить правду.
14 Гнів царя – це вісник смерті, але мудра людина може його залагодити.
15 У світлому погляді царя – життя, а його милість, наче хмара перед весняним дощиком.
16 Набуття мудрості значно краще, ніж золота, і набуття розуму цінніше за срібло.
17 Дорога праведних – це уникнення зла; хто пильнує за своїми шляхами, той береже свою душу.
18 Загибелі передує гордість, і падінню – зарозумілість.
19 Краще бути покірним духом зі смиренними, ніж ділити здобич із зарозумілими.
20 Хто провадить діло розумно, той знаходить задоволення, і хто покладається на Господа, той щасливий.
21 Мудрого серцем вважатимуть розсудливим, і красномовність підсилює науку.
22 Хто має розум, той володіє джерелом життя, а навчання нерозумних – безумство.
23 Серце мудрого робить розумним його язик, і тому його уста здатні переконувати.
24 Приємні слова подібні до стільникового меду, – вони солодкі для душі й цілющі для кісток.
25 Є дороги, які здаються людині правильними, але їх кінець виявляється стежкою до смерті.
26 Робітник важко працює на себе, бо до цього спонукає його рот.
27 Підступна людина розкопує зло, а його уста, наче спопеляючий вогонь.
28 Лукава людина спричиняє сварки, – пліткар сіє ворожнечу між друзями.
29 Підступна людина підмовляє свого ближнього, зваблюючи його на лиху дорогу.
30 Примружуючи свої очі, він прикриває злий намір, і, зціпивши свої губи, він здійснює злочин.
31 Сивина – це корона честі, знаходять її на шляху істини.
32 Стримана людина краща за хоробру, і хто володіє собою, сильніший від того, хто завойовує міста.
33 У полу кидають жереб , проте всі його рішення від Господа.