1 Це повчання Соломона, які переписали друзі юдейського царя Єзекії.
2 Слава Божа скриває слово, а слава царя вшановує діла.
3 Небо високе, земля глибока, а серце царя — недослідиме.
4 Куй неочищене срібло, — і стане зовсім чисте.
5 Вигуби безбожних з оточення царя, — і його трон стоятиме непохитно в праведності.
6 Не хвалися перед царем, не стій на місцях можновладців.
7 Бо для тебе краще, коли скажуть: Піднімися до мене! — ніж щоб ти був принижений в присутності сильного. Говори про те, що бачили твої очі.
8 Не встрявай швидко в бійку, щоб врешті-решт ти не каявся, коли тобі докорить друг.
9 Відійди вбік, не погордуй,
10 щоб друг тобі не дорікав. І твоя ворожнеча та ненависть не вляжуться, а будуть для тебе рівноцінними смерті;
10a доброзичливість і люб’язність несуть свободу — бережи їх у собі, щоб ти не набрався сорому, але смиренно оберігав свої дороги.
11 Як золоте яблучко, у намисті з каменя сердоліка, — так і говорити розумне слово.
12 Як цінний сардонікс, уставлений у золоту сережку, так і мудре слово для чуйного вуха.
13 Як випадання снігу в жнива допомагає від жари, так і вірний вісник для тих, хто його послав. Бо приносить користь душам тих, хто ним послуговується.
14 Як вітри, хмари і зливи очевидні, так і ті, які хваляться оманливими подарунками.
15 У довготерпінні щаслива дорога царя, а м’який язик ламає і кості.
16 Знайшовши мед, їж у міру, аби, переситившись, ти не виблював його .
17 Не часто спрямовуй свою ногу до свого друга, аби, переситившись тобою, він не зненавидів тебе.
18 Булава, меч і загострена стріла, — така ж і людина, яка неправдиво свідчить проти свого друга.
19 Зіпсутий зуб і нога беззаконного згинуть у день лихоліття.
20 Як оцет шкідливий для рани, так і пристрасть, що охопила тіло, — вона засмучує серце.
20a Як міль для одягу і личинка для дерева, так і журба для людини, — вона шкідлива для серця.
21 Якщо твій ворог голодний, — нагодуй його; якщо спрагнений, — дай йому пити.
22 Роблячи це, ти нагортаєш йому на голову палаюче вугілля, а Господь віддасть тобі добром.
23 Північний вітер наганяє хмари, а безсоромне обличчя дратує язика.
24 Краще жити в кутку на горищі, ніж у просторому домі зі сварливою жінкою.
25 Як холодна вода приємна для спраглої душі, — така ж і добра звістка з далекого краю.
26 Подібно до того, як забити джерело і припинити потік води, — так само не личить праведному впасти перед безбожним.
27 Не корисно їсти багато меду, та потрібно цінувати шляхетні слова.
28 Як місто зі зруйнованими стінами та без муру, така і людина, яка діє без поради.
Притчі Соломона
1 І це також притчі Соломона, зібрані й записані мужами юдейського царя Єзекії.
2 Слава Божа – утаємничити слово, а слава царів – досліджувати слово.
3 Висота небес, глибини землі, й серця царів недослідимі.
4 Якщо від срібла відділити жужелицю, то ювелір з нього виготовить посуд, –
5 так само, якщо усунути з оточення царя нечестивців, то його трон зміцниться справедливістю.
6 Не величайся перед царем, і не ставай на місці можновладців,
7 тому що краще, коли тобі скажуть: Підіймись вище! – ніж мали би тебе принизити в присутності вельможі, якого ти знаєш.
8 Не спіши судитись, бо що робитимеш, коли наприкінці твій ближній осоромить тебе?
9 Залагодь свою справу з ближнім твоїм, і чужої таємниці не відкривай,
10 аби той, хто почує, не докорив тобі, бо після того твоя ганьба не відступить від тебе.
11 Слово, сказане у відповідний час, – як золоте яблучко в срібній оправі.
12 Мудрий викривач для уважного вуха, – як золота сережка та прикраса з чистого золота.
13 Гідний довіри вісник для того, хто його посилає, – як снігова прохолода в час жнив, оскільки він підкріплює душу свого пана.
14 Що хмари і вітер без дощу, те й людина, яка обіцяє подарунки, яких не дає.
15 Терпінням і лагідністю можна переконати навіть правителя, бо м’який язик ламає навіть кістку.
16 Ти знайшов мед? Їж його в міру, аби, переситившись, ти не виригнув його.
17 Не заходь часто у дім свого друга, аби ти йому не набрид, і щоб він не зненавидів тебе.
18 Що молот, меч і гостра стріла, те саме й людина, яка фальшиво свідчить проти свого ближнього.
19 Що гнилий зуб, або вивихнута нога, те – надія на зрадливого в день лихоліття.
20 Як роздягнутись у морозний день, чи капнути оцтом на рану, так співати пісні засмученому серцю.
21 Якщо твій ворог голодний, нагодуй його хлібом, якщо він спрагнений, дай йому води,
22 адже так ти сиплеш йому на голову жаристе вугілля, і Господь винагородить тебе.
23 Північний вітер приносить дощ, а потаємна мова – сердите обличчя.
24 Краще жити в кутку на горищі, ніж зі сварливою жінкою в просторому домі.
25 Що холодна вода для спрагненої людини, те добра звістка з далекого краю.
26 Що скаламучена криниця чи зіпсуте джерело, те – праведний, який відступає перед нечестивим.
27 Як не корисно їсти багато меду, так домагання для себе слави – не є славою.
28 Людина, яка не володіє собою, подібна до зруйнованого міста без муру.