1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
2 Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу?
3 Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас!
4 Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм,
5 щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною.
6 Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду.
7 Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря.
8 Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу.
9 Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю;
10 спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога.
11 Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося.
12 Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу.
13 Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов.
14 І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі .
15 І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам.
16 У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого.
17 І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона.
18 В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників.
19 І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові .
20 Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву.
21 Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті,
22 дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі.
23 І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив.
24 Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову.
25 Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу.
26 І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, —
27 повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах.
28 І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих.
29 І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть.
30 Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть.
31 Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки.
32 Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав,
33 бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами.
34 Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь,
35 а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки.
36 І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою.
37 Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, —
38 проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю,
39 опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях.
40 Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку
41 і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів.
42 Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку.
43 Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня.
44 Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними , коли почув їхні благання.
45 І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, —
46 розбудив милосердя в усіх тих, хто їх тримав у полоні.
47 Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми прославляли Твоє святе Ім’я, хвалилися Твоєю похвалою.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку й до віку! І весь народ скаже: Нехай буде так , хай так буде!
Псалом 105
1 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його діла.
2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі Його дивовижні діяння.
3 Хваліться Його святим Іменем, – нехай радіють серця тих, котрі шукають Господа.
4 Шукайте Господа і силу Його, завжди шукайте Його обличчя.
5 Пам’ятайте про Його дивовижні діла, які Він учинив, – Його ознаки і присуди Його уст.
6 Його слуги – нащадки Авраама, діти Якова – Його обранці!
7 Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони.
8 Він вічно пам’ятає Свій Заповіт, – слова, які Він заповів тисячам поколінь, –
9 Заповіт, який уклав з Авраамом, і Свою клятву, яку дав Ісаакові.
10 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїля,
11 кажучи: Тобі дам ханаанську землю, як визначену для твоїх нащадків спадщину.
12 Тоді вони були невеличкою горсткою людей, – захожими були вони в тій землі і нечисленними.
13 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства й до іншої народності.
14 Він не дозволяв жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи :
15 Не торкайтесь Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
16 Він навів на країну голод, позбавивши їх усіх запасів хліба.
17 А попереду них послав людину – Йосифа, проданого в рабство.
18 У кайдани закували його ноги, залізне кільце наділи на шию.
19 Доки не збулося Його провіщення, – слово Господнє випробовувало його вірність .
20 Цар послав, щоб зняти з нього кайдани, – володар народів звільнив його.
21 Він зробив його господарем над своїм домом, – управителем усього свого володіння,
22 щоб напоумляв його князів за власним розсудом і навчав царських вельмож мудрості.
23 Прибув у той час у Єгипет Ізраїль, – Яків став приходцем у краю Хама.
24 Господь дуже розмножив Свій народ, зробивши його сильнішим від його ворогів,
25 в серцях яких Він викликав ненависть до Свого народу, так що ті поводилися підступно щодо Його слуг.
26 Тоді Він послав Свого слугу Мойсея, а також Аарона, обранця Свого,
27 аби вони виявили там, в краю Хама, великі ознаки й чудеса.
28 Наслав темряву, і стемніло, проте вони не зважали на Його слова.
29 Він перетворив їхні води в кров і вигубив їхню рибу.
30 Їхня земля закишіла жабами, які з’явились навіть у царських покоях.
31 Він сказав, і налетіли рої мух, – комарі вкрили всі їхні околиці.
32 Замість дощу Він послав на них град, – нищівний вогонь на їхню землю.
33 Погубив їхні виноградники та їхні смоківниці, понищив у їхній землі дерева.
34 Він звелів, і заполонила край сарана, а також безліч гусені.
35 Вони пожерли всю зелень у їхній землі, з’їли їхній врожай.
36 Він вигубив усіх первістків у їхньому краї, – всі первоплоди їхньої чоловічої сили.
37 А їх (ізраїльтян ) вивів із золотом та сріблом; серед їхніх племен не було жодного недужого.
38 Єгипет радів з приводу їхнього відходу, оскільки ним оволодів страх перед Ізраїлем .
39 Він (Господь ) розпростер над ними хмару, як пелену, і вогонь для освітлення вночі.
40 Вони просили і наслав перепелиць, – Він наситив їх небесним хлібом.
41 Він розколов скелю і ринули води, – потекли потоки безводною землею.
42 Адже Він дотримувався Свого незмінного слова, даного Своєму слузі Авраамові,
43 тому виводив Свій народ у радості, – обранців Своїх – з веселощами.
44 Він дав їм землі народів, – вони успадкували плоди праці чужоземців,
45 аби вони виконували Його Заповіді, дотримуючись Його законів. Алілуя.