1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
2 Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога.
3 Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня.
4 Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста;
5 були голодні й спраглі, і умлівала в них душа.
6 І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід,
7 і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати.
8 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
9 Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу
10 тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом;
11 оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього.
12 Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти.
13 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот:
14 вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав.
15 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
16 Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви!
17 Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження.
18 Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті.
19 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот.
20 Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі.
21 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!
22 Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю!
23 Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах ,
24 бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині!
25 Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, —
26 вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді.
27 Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала.
28 Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань.
29 Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі.
30 Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані.
31 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів!
32 Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють!
33 Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю:
34 плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки.
35 А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела.
36 Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання.
37 Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай.
38 І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало.
39 Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю.
40 Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі.
41 Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару.
42 Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста.
43 Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.
Псалом 106
1 Алілуя!
Прославляйте Господа, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!
2 Хто здатний описати величні Господні діла, хто може розповісти про всю Його славу?
3 Щасливі ті, котрі дотримуються правосуддя і завжди чинять справедливо!
4 Згадай і про мене, Господи, – у доброзичливості до Свого народу, відвідай мене спасінням Своїм, –
5 аби я міг бачити добробут Твоїх обранців, радів щастям Твого народу, хвалився з Твоєю спадщиною.
6 Ми грішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.
7 Наші батьки не усвідомлювали Твоїх чудес у Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, – біля моря Червоного.
8 Але Він їх рятував задля Свого Імені, виявляючи Свою всемогутність.
9 Він звелів Червоному морю – і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче через пустелю.
10 Спас їх від рук ненависників, – врятував їх з рук ворога.
11 Води покрили їхніх гнобителів, – жодного з них не залишилося.
12 Лише тоді повірили Його словам, заспівавши Йому пісню слави.
13 Проте дуже швидко забули Його діяння і не дотримувались Його настанов.
14 Вони дали волю своїй жадібності в пустелі, випробовували Бога в безлюдних місцях.
15 Він задовольнив їхні пожадання, але наслав на них виснажливу хворобу.
16 Коли ж у таборі вони запалали заздрістю проти Мойсея та Аарона, посвяченого Господу,
17 то розступилася земля й поглинула Датана; вона зімкнулась і над зборищем Авірона.
18 У їхньому натовпі спалахнув вогонь, і в полум’ї нечестиві загинули.
19 Вони зробили тельця під Хоривом, – стали поклонятися литому ідолові .
20 Проміняли свою Славу на подобу теляти, що їсть траву.
21 Забули Бога, свого Спасителя, Котрий велике вчинив у Єгипті, –
22 дивовижне в країні Хама, страшні речі над Червоним морем.
23 Вже сказав був про те, що їх знищить… якби не Його обранець, Мойсей, який став перед Ним у проломі, аби відвернути Його гнів і щоб Він їх не знищив.
24 Та недооцінили вони бажаний край, не повірили Його слову.
25 Нарікали в своїх наметах, не прислухались до Господнього голосу.
26 Тоді Він підняв на них Свою руку, щоб уразити їх у пустелі, –
27 розкидати їхніх нащадків серед народів, розпорошити їх по країнах.
28 Вони приєднались до Баал-Пеора, – їли жертви, що приносили для неживих.
29 Викликали своїми вчинками Божий гнів, через що серед них почала ширитися смертельна пошесть.
30 Тоді піднявся Фінеес, учинив суд, і покарання пошестю зупинилось.
31 Йому це було зараховано в праведність з покоління в покоління, навіки.
32 Вони прогнівили Бога біля вод Меріви. Тут через них постраждав і Мойсей,
33 оскільки люди так засмутили його духа , що вирвалось з його уст необачне слово.
34 Вони не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
35 а змішалися з язичниками, перейнявши їхні звичаї.
36 Вони служили їхнім ідолам, які стали для них пасткою.
37 Вони приносили в жертву демонам своїх синів і своїх дочок,
38 проливаючи невинну кров, – кров власних синів і дочок, яких вони приносили в жертву божищам Ханаану. Таким чином земля була осквернена кров’ю…
39 Вони опоганились своїми вчинками, загрузли в своєму блудстві.
40 Тому запалав Господній гнів на Його народ, – Він відчув огиду до Свого спадку,
41 і передав їх у руки інших народів. Над ними запанували ті, котрі їх ненавиділи.
42 Їхні вороги гнобили їх, впокорюючи під свою владу.
43 Багато разів Він визволяв їх, однак вони й далі виявляли впертість у своїх намірах, а тому зазнавали приниження через свої беззаконня.
44 Дивлячись на їхні страждання і слухаючи їхнє волання, Він співчував їм, –
45 адже Він пам’ятав про Свій Заповіт – змилосерджувався у Своїй безмежній любові;
46 Він викликав співчуття в усіх тих, котрі їх тримали в полоні…
47 Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми могли прославляти Твоє святе Ім’я, хвалитися, що можемо славити Тебе.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!