1 Повчання Давида, коли він перебував у печері. Молитва.
2 Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я звернувся в молитві до Господа.
3 Виливатиму перед Ним своє благання, сповіщу Йому свою журбу.
4 Коли знемагав у мені мій дух, Ти знав мої стежки. На дорозі, якою я йшов, наставили на мене пастку.
5 Дивився я праворуч і оглядався, бо не було нікого, хто знав би мене. Нема куди мені втікати, і нема того, хто би шукав моєї душі.
6 Я закликав до Тебе, Господи, і сказав: Ти — моя надія, моя доля на землі живих.
7 Зверни увагу на мою молитву, бо я надто принижений. Визволи мене від тих, хто переслідує мене, бо вони стали сильніші за мене.
8 Господи, виведи мою душу з в’язниці, щоб я прославляв Твоє Ім’я. Мене з нетерпінням очікуватимуть праведні, доки Ти не винагородиш мене.
Псалом 141
1 Псалом Давида.
Господи, я волаю до Тебе, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли кличу до Тебе.
2 Нехай підійметься до Тебе молитва моя, як пахощі кадила, а мої піднесені руки, як вечірня жертва.
3 Господи, постав охорону біля моїх уст, охороняй двері моїх губ.
4 Не допусти, щоб моє серце було схильне до якогось зла, аби я не брав участі в поганих справах людей, які чинять злочин, й не споживав їхніх ласощів.
5 Коли мене картає праведник у своїй доброті, то його докір для мене – те саме, що добірна олія для моєї голови, тому молитва моя проти злочинності нечестивих.
6 Коли зі скелі будуть скинуті їхні судді, тоді зрозуміють, що мої слова були вірні.
7 Як орють і розпушують землю, так будуть розкидані їхні кості при вході до шеолу.
8 Але до Тебе, Господи Владико, звернені очі мої! У Тобі я знайшов притулок, не залишай мене без захисту.
9 Стережи мене від пастки, яку на мене розставили, та від сильця злочинців!
10 Нехай всі нечестиві попадуться у власні пастки, тоді як я їх уникну.