1 На закінчення. Про маелет. Повчання Давида.
2 Сказав безумний у своєму серці: Нема Бога. Вони піддалися розтлінню і зробилися огидними в беззаконнях, нема нікого, хто чинить добро.
3 Бог поглянув з неба на людських синів, щоби побачити, чи є розумний, чи є такий, хто шукає Бога.
4 Усі відвернулися, враз стали непридатними, нема такого, хто чинить добро, немає ні одного.
5 Невже не зрозуміють усі, які чинять беззаконня? Ті, хто поїдає мій народ, — наче хліб їдять, — Бога вони не прикликали.
6 Вони будуть охоплені страхом там, де страху нема, адже Бог розсіяв кості тих, які догоджають людям. Вони засоромлені, оскільки Бог погордував ними.
7 Хто пошле Ізраїлеві спасіння із Сіону? Радітиме Яків і втішатиметься Ізраїль, коли Господь поверне з полону Свій народ.
Псалом 52
1 Диригентові. Повчання Давида,
2 коли ідумеєць Доік прийшов і сповістив Саулові, сказавши йому: Давид приходив у дім Ахімелеха .
3 Хоробрий, чому ти вихваляєшся злобою? Адже Боже милосердя постійне.
4 Твій язик сплітає згубні речі. Він, наче гостра бритва, чинить зраду.
5 Ти любиш зло більше, ніж добро, а брехню – більше, ніж правду.
Музична пауза .
6 Тобі, підступницький язику , любі лише наклепницькі слова.
7 Через те Бог знищить тебе назавжди. Він вирве тебе і позбавить тебе житла, – викоренить тебе з землі живих.
Музична пауза .
8 Побачать це праведні й злякаються; вони сміятимуться з нього:
9 Ось чоловік, який не Бога обрав своїм захисником, а понадіявся на своє велике багатство й був сильний своїм лиходійством.
10 Я ж – наче зелене оливкове дерево в домі Божому. Я покладаюсь на Боже милосердя по віки вічні.
11 Я славитиму Тебе повіки за все, що Ти зробив; Твоє Ім’я звіщатиму серед святих Твоїх, бо воно чудове.