1 І сталося, що в четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарії, четвертого дня дев’ятого місяця, який є хаселев. 2 І до Ветилю послав Сарасар і цар Арвесеер та його мужі, щоб надолужити Господу, 3 кажучи до священиків, що в домі Господа Вседержителя, і до пророків, промовляючи: Хіба сюди в п’ятому місяці ввійшло освячення, як я і чинив уже досить років? 4 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 5 Скажи всьому народові землі та священикам, мовлячи: Коли постили, чи били себе в груди на п’ятий день, чи на сьомий, і ось сімдесят років, то хіба ви справді постили для Мене? 6 І якщо їсте та якщо п’єте, хіба не ви їсте і ви п’єте? 7 Чи не ці є слова, які сказав Господь рукою попередніх пророків, коли Єрусалим був заселений і мав у достатку, і його міста довкола, гірські околиці та долини були заселені?
8 І було Господнє слово до Захарії, що промовляло: 9 Так говорить Господь Вседержитель, кажучи: Судіть праведний суд і чиніть милосердя та милість кожний своєму братові, 10 не чиніть насилля над вдовою, сиротою, чужинцем та бідним, і хай кожний не пам’ятає зло свого брата у своїх серцях.
11 Та вони не послухалися, аби сприйняти, і дали спини, бувши нерозумними, і зробили свої вуха тяжкими, щоб не почути, 12 і зробили їхнє серце неслухняним, щоб не вислухати мій закон і слова, які послав Господь Вседержитель Своїм духом рукою попередніх пророків. І був великий гнів від Господа Вседержителя. 13 І буде так, як Він сказав, і вони не послухали, таким чином кричатимуть. Та Я не вислухаю, — говорить Господь Вседержитель! 14 І розкидаю їх поміж усі народи, яких вони не знали, і за ними земля запустіє без того, хто проходить чи повертається. І вони поставили вибрану землю на знищення.
Несправжній піст
1 Четвертого року царювання Дарія, четвертого дня дев’ятого місяця, Кіслева, було Господнє слово до Захарії.
2 Мешканці Бетеля послали Шар-Ецера і Реґем-Мелеха, разом зі своїми людьми, щоб отримати благословення від Господа,
3 й спитати у священиків при Храмі Господа Саваота, і в пророків про таке: Чи потрібно в п’ятому місяці плакати та постити, як робили це багато років?
4 І було до мене Господнє слово такого змісту:
5 Скажи всьому народові краю та священикам такі слова: Коли ви постили й голосили в п’ятому чи сьомому місяці протягом останніх сімдесяти років, то хіба ви насправді постили для Мене?
6 А коли ви їсте, та коли п’єте, то хіба ви не для себе їсте, й не для себе ви п’єте?
7 Хіба не пам’ятаєте слів, які говорив Господь через попередніх пророків, коли Єрусалим був ще заселений і спокійний, як і його навколишні міста, адже були також заселені південь і рівнина?
Гнів Божий через непослух народу
8 Далі було Господнє слово до Захарії такого змісту:
9 Знову звертається до народу Господь Саваот з такими словами: Виносьте справедливі вироки й виявляйте один до одного милосердя та доброту.
10 Не утискуйте ні вдів, ні сиріт, ні приходців, ні бідних людей, – взагалі не виношуйте в своєму серці зла щодо свого ближнього.
11 Проте вони відмовлялися прислухатись, – повертаючись до Мене спиною, залишались впертими й затикали свої вуха, щоб не чути.
12 Їхні серця ставали затверділими, як діамант, аби не слухати Закону та слів, які посилав Господь Саваот через Свого Духа за посередництвом колишніх пророків. Тому Господь Саваот дуже на них розгнівався.
13 В результаті сталося так: коли Він застерігав, то вони не слухали, – тепер же волатимуть вони, але не почую Я, – говорить Господь Саваот!
14 Я розпорошив їх поміж усіма народами, яких вони не знали, – їхня земля спустошена, так що ніхто по ній не проходить і не повертається. Вони перетворили такий бажаний край на пустелю.