1 І Давид зібрав нараду з тисяцькими і сотниками, з кожним вождем, 2 і сказав Давид усьому зібранню Ізраїля: Якщо добре вам і приємне Господу, нашому Богові, то пошлемо до наших братів, які залишилися в усій землі Ізраїля, і з ними — священики-левіти в містах їхнього спадку, і зберуться до нас, 3 і перенесемо до нас ковчег нашого Бога. Адже не шукали його від днів Саула. 4 І все зібрання народу сказало: Так зробити, бо це слово правильне в очах усього народу!
5 І Давид зібрав увесь Ізраїль від околиць Єгипту і аж до входу Імата, щоб принести Божий ковчег з міста Ярім. 6 І Давид його приніс, і весь Ізраїль пішов до міста Давида, що був у племені Юди, щоб принести звідти ковчег Господа Бога, Який перебуває на херувимах, де прикликається Його Ім’я. 7 І поклали Божий ковчег на новий віз із дому Амінадава, і Оза та його брати скеровували віз. 8 Давид же і весь Ізраїль танцювали перед Богом з усієї сили — з піснями, з гуслами і з арфами, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
9 Вони прийшли аж до току Нодава , а Оза простягнув свою руку, щоб затримати ковчег, бо бичок нахилив його. 10 І Господь запалав гнівом на Озу і уразив його там, тому що простягнув свою руку до ковчега, і він помер там перед Богом. 11 І Давид занепав духом через те, що Господь побиттям побив Озу, і назвав те місце: Побиття Ози, — аж до цього дня. 12 І Давида охопив страх перед Богом у той день, і він говорив: Як внесу до себе Божий ковчег? 13 І не повернув Давид ковчег до себе, до міста Давида, а завернув його до дому Аведдара, ґеттейця. 14 І Божий ковчег перебував у домі Аведдара три місяці. І Бог поблагословив Аведдарама та все, що в нього.
Перенесення Божого ковчега з Кір’ят‑Єаріму
1 І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: “Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.
3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів”.
4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір’ят‑Єаріму.
6 І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір’ят‑Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім’я Його прикликається.
7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.
8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.
9 І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем…
11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім’я тому місцю: Перец‑Узза , і так воно зветься аж до цього дня.
12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: “Як я внесу до себе Божого ковчега?”
13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.
14 І пробував Божий ковчег із домом Овед‑Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед‑Едома, та все, що було його.