1 І він збудував собі доми в місті Давида, підготував місце Божому ковчегові й зробив для нього намет. 2 Тоді Давид сказав: Не можна нікому нести Божий ковчег, хіба що левітам, бо їх Господь вибрав, щоб вони носили Господній ковчег і служили Йому навіки!
3 І Давид зібрав увесь Ізраїль у Єрусалимі, щоб принести Господній ковчег на місце, яке приготовив для нього. 4 Давид зібрав синів Аарона і левітів. 5 Із синів Каата: Уріїл, керівник, та його брати — сто двадцять. 6 Із синів Мерари: Асая, керівник, і його брати — двісті п’ятдесят. 7 Із синів Ґирсама: Йоіл, керівник, і його брати — сто п’ятдесят. 8 Із синів Елісафана: Самея, керівник, і його брати — двісті. 9 Із синів Хеврона: Еліїл, керівник, і його брати — вісімдесят. 10 Із синів Озіїла: Амінадав, керівник, і його брати — сто дванадцять.
11 Давид закликав священиків (Садока та Авіятара) і левітів (Уріїла, Асея, Йоіла, Самея, Еліїла та Амінадава) 12 і сказав їм: Ви — керівники левітів по батьківській лінії, очистіться самі та ваші брати, і принесете ковчег Бога Ізраїля на місце , яке я підготував для нього! 13 Оскільки в попередній раз вас не було при цьому , то наш Бог побив декого в нас, бо ми не шукали за Його судом. 14 І священики та левіти очистилися, щоб принести ковчег Бога Ізраїля. 15 І, як заповів Мойсей Божим словом за Писанням, сини левітів узяли Божий ковчег за допомогою держаків на свої плечі .
16 І сказав Давид керівникам левітів: Поставте ваших братів-співаків в органних піснях, арфах, гуслах і цимбалах, щоби грати до висот голосом радості. 17 І левіти поставили Емана, сина Йоіла. З його братів — Асаф, син Варахії, і із синів Мерари, його братів, — Етан, син Кісея. 18 І з ними — наступні їхні брати: Захарій, Озіїл, Семірамот, Іїл, Оній, Еліав, Ванея, Маасая, Маттатія, Еліфалія, Макенія, Авдедом, Іїл і Озія — придверники. 19 І співаки: Еман, Асаф і Етан із мідними цимбалами, аби виконувати музику , щоби чути. 20 Захарія і Озіїл, Семірамот, Іїл, Оній, Еліав, Масея, Ванея — на арфах, на алемотах . 21 Маттатія, Еліфалія, Макенія, Авдедом, Іїл і Озія — на лірах амасеніт , щоб підсилити. 22 І Хоненія, керівник левітів, — керівник над співами, бо був розумним. 23 Варахія й Ілкана — придверники ковчега. 24 Совнія, Йосафат, Натанаїл, Амасей, Захарія, Ваней і Еліезер, священики, які трубили трубами перед Божим ковчегом. Авдедом і Ія — дверники Божого ковчега.
25 Давид, священики Ізраїля і тисячники пішли супроводжувати ковчег Господнього завіту з дому Авдедома з радістю. 26 І сталося, коли зміцнив Бог левітів, які несли ковчег Господнього завіту, то принесли в жертву сім телят і сім баранів. 27 А Давид був одягнений у шати з добротного полотна і всі левіти, які несли ковчег Господнього завіту, і співаки, і Хоненій, керівник над співами співаків; тож на Давиді — одяг із вісону. 28 І весь Ізраїль супроводжував ковчег Господнього завіту з вигуками і звуками баранячого рога, граючи на трубах і на цимбалах, арфах і лірах.
29 І прибув ковчег Господнього завіту, і прийшов аж до міста Давида, а Мелхола, дочка Саула, вихилилася крізь віконце і побачила царя Давида, який танцював і грав, і зневажила його у своїй душі.
Перенесення Божого ковчега до скинії
1 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.
4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
12 та й сказав до них: “Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.
13 Бо через те, що спочатку не ви це робили , то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало”.
14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів‑співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед‑Едома, і Єіїла, — придверних.
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяних цимбалах.
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на цитрах, на аламот.
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед‑Едома, і Єїла, і Азазію — на арфах, на октаві, щоб починати гру.
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над ношенням; він навчав носити, бо вмів того .
23 А Берехія та Елкана — придверні при ковчезі.
24 А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед‑Едом та Єхійя — придверні для ковчега.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед‑Едомового дому з радістю.
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зі звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.