Повчальні приклади
1 Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, і всі перейшли через море;
2 усі хрестилися в Мойсея — у хмарі та в морі;
3 усі їли ту саму духовну їжу;
4 усі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними , а тою скелею був Христос.
5 Але небагатьох їх уподобав Бог, тож вони полягли в пустелі.
6 Вони стали прикладом для нас, щоб ми не були пожадливі на зло, як були пожадливі вони.
7 Не служіть ідолам, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, і встали, щоби забавлятися.
8 Не піддаваймося розпусті, як деякі з них чинили блуд, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
9 Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали і загинули від змій.
10 Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.
11 [Усе] це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків.
12 Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав.
13 Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.
Не бути спільниками демонів
14 Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
15 Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я говорю.
16 Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі?
17 Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось?
20 Ні , але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів.
21 Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського.
22 Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?
Робити те, що славить Бога
23 Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує.
24 Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
25 Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління,
26 адже Господня земля і все, що на ній!
27 Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління.
28 Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній].
29 Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую?
31 Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу.
32 Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву,
33 як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користі, але користі багатьох, щоб вони спаслися.
Добрі приклади нам на науку
1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, — і всі перейшли через море,
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
3 і всі їли ту саму поживу духовну,
4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними , а та скеля — був Христос!
5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо “понищив Він їх у пустині”.
6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
7 Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: “Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати”.
8 Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, — і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
9 Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, — та й від зміїв загинули.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погубителя.
11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
Утікайте від служіння ідолам
14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
16 Чаша благословення, яку благословляємо, — чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
17 Тому що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
19 Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, “демонам, а не Богові в жертву приносять”. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
22 Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
Усе на Божу славу робіть!
23 Усе мені можна, — та не все на пожиток. Усе мені можна, — та будує не все!
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
25 Їжте все, що на ятках м’ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
26 Бо “Господня земля, і все, що на ній”!
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
28 Коли ж скаже вам хтось: “Це ідольська жертва”, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
29 Говорю ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
33 як догоджую і я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.