Про подружнє життя
1 А про те, що ви написали [мені], то добре було б чоловікові не торкатися жінки.
2 Але щоб уникнути розпусти, нехай кожний чоловік має свою дружину і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
3 Нехай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові.
4 Дружина не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а дружина.
5 Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, — і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою.
6 Кажу це як пораду, не як наказ.
7 Бажаю, щоб усі люди були, як і я, але кожний має свій дар від Бога: один такий, другий інший.
8 Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я.
9 Коли ж не можуть стримуватися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
10 А тим, які одружилися, не я наказую, а Господь: щоби дружина із чоловіком не розлучалася.
11 Якщо ж і розлучиться, нехай залишається неодруженою або ж нехай помириться із чоловіком; і чоловік хай не розлучається з дружиною.
12 Іншим вже кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину, і та згідна жити з ним, хай її не покидає.
13 А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той погоджується жити з нею, хай не покидає чоловіка.
14 Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А в іншому випадку ваші діти були б нечисті; тепер же вони святі.
15 Якщо ж невіруючий розлучається, — хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язані, адже для миру покликав вас Бог.
16 Звідки знаєш, дружино, що ти не спасеш чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, що не спасеш дружини?
Поведінка християнина
17 Нехай тільки кожний так поводиться, як кому визначив Господь, коли був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх Церквах.
18 Коли хто був покликаний в обрізанні, — хай він не цурається цього . Коли хто був покликаний в необрізанні, — хай не обрізається.
19 Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне — зберігати Божі заповіді.
20 Кожний нехай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не журися! Та коли можеш стати вільним, — скористайся цим .
22 Адже раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним є рабом Христа.
23 Ви викуплені за ціну, тож не ставайте рабами людей.
24 Кожний, брати, нехай залишається перед Богом у тому стані , в якому був покликаний.
Поради дівчатам і вдовам
25 Що ж до дівчат, то я наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.
26 Тому, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так.
27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини.
28 Якщо ж і одружишся, — ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, — не згрішила. Але вони матимуть тілесні страждання, тож мені вас шкода.
29 Це кажу, брати, бо час короткий, — тому хай і ті, хто має дружину, будуть як ті, які їх не мають,
30 а хто плаче, хай будуть як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, — як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, — як ті, котрі нічим не володіють,
31 і ті, хто користується світом, — як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу.
32 Я ж бажаю, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, — турбується про Господнє, як догодити Господу,
33 а хто одружився, — турбується про світське, як догодити дружині,
34 і тому він роздвоєний. І незаміжня жінка, і дівчина турбується про Господнє, щоби бути святою тілом і духом, а та, яка вийшла заміж, турбується про світське, як догодити чоловікові.
35 Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас накласти, щоб ви з гідністю і ревно трималися Господа.
36 Як хтось думає про свою дівчину, що недобре, коли вона так залишиться і в зрілому віці, то нехай робить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж.
37 А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю волею, і постановив у своєму серці зберегти її дівчиною, той добре зробить.
38 Отже, хто видає заміж дівчину, добре робить, а хто не видає її, робить ще краще.
39 Жінка зв’язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки щоб у Господі.
40 Однак блаженнішою вона є, якщо за моєю порадою залишатиметься так. Думаю, що і я маю Божого Духа.
Про подружнє життя
1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
4 Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
5 Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
6 А це говорю вам як раду, а не як наказа.
7 Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.
8 Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так , як і я.
9 Коли ж не втримаються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
10 А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
11 А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, — і не відпускати чоловікові дружини!
12 Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.
14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
15 А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, — не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
Будь тим, чим ти покликаний
17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
18 Хто покликаний був в обрізанні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, — нехай не обрізується.
19 Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе — дотримування Божих заповідей.
20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те . Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це .
22 Бо покликаний в Господі раб — визволенець Господній; так само покликаний і визволенець — він раб Христа.
23 Ви дорого куплені, — тож не ставайте рабами людей!
24 Браття, кожен із вас , в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
Вихід заміж дівчат
25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
26 Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання. Розв’язався від дружини? Не шукай дружини.
28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули,
31 а хто цьогосвітнім користується, — як би не користувались, бо минає стан світу цього.
32 А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
34 і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою і тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
36 А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай заміж виходять.
37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.
38 Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає — робить краще.
39 Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
40 Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.