2 Саул вибрав собі три тисячі чоловіків з ізраїльських мужів: дві тисячі були із Саулом в Махемасі та на горі Ветиля, а тисяча була з Йонатаном в Ґавеї веніаміновій. Щодо інших з народу, то кожного він відіслав до свого поселення. 3 Йонатан розгромив филистимця Насіва, який жив на горі. І филистимці почули про це . А Саул трубить у трубу на всю землю, кажучи: Підступно вчинили раби! 4 І весь Ізраїль почув тих, які говорили: Саул розгромив филистимця Насіва, — Ізраїль був засоромлений филистимцями! І слідом за Саулом закричав народ у Ґалґалі.
5 А тим часом филистимці збираються на війну проти Ізраїля, і підіймається проти Ізраїля тридцять тисяч колісниць, шість тисяч кінноти і численний народ, — наче пісок біля моря. Вони приходять і стають табором в Махемасі напроти Ветона на півдні. 6 І побачив ізраїльський чоловік, що він у скрутному становищі, і йому не підступити, тож народ заховався в печерах, у ровах, у скелях, в ярах і в ямах. 7 А ті, які пройшли, перейшли через Йордан у землю Ґада і Ґалаада. А Саул ще був у Ґалґалі, тож весь народ жахнувся слідом за ним.
8 Минуло сім умовлених днів, як і сказав Самуїл, а Самуїл не приходив у Ґалґал, і його народ почав розходитися від нього. 9 Тож Саул сказав: Приведіть, щоб я звершив всепалення і мирні жертви! І принесли всепалення. 10 І сталося, коли він закінчив приносити всепалення, то прийшов Самуїл. А Саул вийшов йому назустріч, щоб поблагословити його. 11 Та Самуїл сказав: Що ти зробив? А Саул відповів: Оскільки я побачив, як розходиться від мене народ, а ти не приходив, як ти розпорядився, в умовлений час, та й филистимці зібралися до Махемаса, 12 тож я сказав: Тепер филистимці прийдуть до мене в Ґалґал, а я не умолив Господнього обличчя! Тож я змусив себе і приніс всепалення! 13 А Самуїл сказав Саулові: Безглуздо вчинив ти, бо ти не зберіг мою заповідь, яку заповів тобі Господь. Адже тепер Господь закріпив би твоє царство над Ізраїлем навіки. 14 Тепер же твоє царство не встоїть, і Господь знайде Собі чоловіка за Своїм серцем, і Господь заповість йому бути володарем над Своїм народом, бо ти не дотримався того, що тобі заповів Господь! 15 І Самуїл підійнявся, і пішов з Ґалґала своєю дорогою. А рештки народу пішли за Саулом, назустріч, за військовим народом.
Коли вони йшли з Ґалґала до Ґаваа Веніаміна, то Саул почислив народ, який виявився з ним, — якихось шістсот чоловік. 16 Саул, його син Йонатан і народ, який виявився з ними, засіли в Ґаваа Веніаміна і заплакали, а филистимці отаборилися в Махемасі. 17 І вийшли три частини филистимців, знищуючи поля, одна частина стежила за дорогою Ґофера в землю Соґала, 18 друга частина стежила за дорогою Веторона, інша частина стежила за дорогою Ґаваа, що звертає до Ґаї Савіна.
19 А коваля не можна було знайти в усій ізраїльській землі, бо филистимці сказали: Щоб євреї не робили меча і списа! 20 Тож весь Ізраїль ходив кувати в землю филистимців, і кожний носив туди свою косу та своє знаряддя, і кожний носив туди свою сокиру та свій серп. 21 І жниво було готове до збирання, а ціна на знаряддя була три сиклі за плуг, і ціна сокири та серпа була така ж сама. 22 І сталося, що в дні війни в Махемасі не знайшлося ні меча, ні списа в руці всього народу, який із Саулом і з Йонатаном, та виявилися тільки в Саула та його сина Йонатана.
23 І деякі із частин филистимців, які на другому боці, в Махемасі, виступили.
Саулів непослух
1 Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет‑Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів’ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: “Нехай почують євреї!”
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: “Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян”. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
5 А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет‑Авену.
6 А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, — і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.
7 А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
8 І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, — і народ став розбігатися від нього.
9 І сказав Саул: “Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви”. І він приніс цілопалення.
10 І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.
11 І сказав Самуїл: “Що ти зробив?” А Саул відказав: “Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.
12 І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!”
13 І сказав Самуїл до Саула: “Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь”.
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів’ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, — близько шести сотень чоловік.
16 І Саул, і син його Йонатан, та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.
17 І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет‑Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе‑Цевоїму до пустині.
19 А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: “Щоб не робили євреї меча чи списа!”
20 І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,
21 коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити , щоб направити вістря рожна.
22 І сталося за днів війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.
23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.