1 Давидові дали знати, повідомляючи: Ось филистимці воюють проти Кеїли, і вони грабують, і топчуть плоди. 2 І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи піти і побити цих филистимців? А Господь сказав: Іди і поб’єш цих филистимців, і спасеш Кеїлу! 3 І сказали йому мужі Давида: Ось ми тут в Юдеї боїмося, і як буде, коли підемо до Кеїли? Чи вийдемо за здобиччю филистимців? 4 І продовжував Давид далі запитувати в Господа, і Господь йому відповів. Устань і йди до Кеїли, — сказав Він йому, — бо Я передаю филистимців у твої руки! 5 І Давид і мужі, які з ним, пішли до Кеїли, і воювали проти филистимців, і вони втекли з-перед нього, і він захопив їхню худобу, і розгромив їх великою поразою, і Давид спас тих, які жили в Кеїлі. 6 І сталося, коли втікав Авіятар, син Авімелеха, до Давида, то він зайшов з Давидом до Кеїли, маючи ефод у своїй руці.
7 І сповістили Саулові, що Давид прибув до Кеїли. А Саул сказав: Продав його Бог у мої руки, бо він замкнувся, увійшовши до міста з брамами і засувами. 8 І Саул дав вказівку всьому народові вийти на війну до Кеїли, оточити Давида і його мужів. 9 І Давид довідався, що Саул не стримався, щоб не відповісти злом проти нього, і Давид сказав Авіятарові, священикові: Принеси Господній ефод! 10 Господи, Боже Ізраїля, — промовив Давид, — Твій раб добре чув , що Саул бажає прийти до Кеїли, щоб знищити місто через мене. 11 Чи місто буде замкненим і чи тепер прийде Саул, як і почув Твій раб? Господи, Боже Ізраїля, сповісти Твоєму рабові! І Господь сказав: Буде замкненим! 13 Тож Давид і мужі, котрі були з ним, якихось чотириста чоловік , піднялися і вийшли з Кеїли, і йшли, куди пішли. І сповістили Саулові, що Давид врятувався з Кеїли, і він приготувався вийти.
14 І Давид зупинився в пустелі в Масеремі серед ущелин, і перебував у пустелі на горі Зіф у сухій землі. А Саул шукав його всі дні, та не передав його Господь йому в руки. 15 І дізнався Давид, що Саул вийшов шукати Давида. А Давид перебував на сухій горі в Новому Зіфі. 16 І Йонатан, син Саула, устав і пішов до Давида до Нового, і зміцнив його руки в Господі. 17 І він сказав йому: Не бійся, бо тебе не знайде рука мого батька, Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі за другого. А мій батько Саул це знає. 18 І обидва склали завіт перед Господом. І Давид залишався в Новому, а Йонатан пішов до свого дому.
19 Із сухої землі до Саула на узгір’я прийшли зіфейці, кажучи: Чи ось Давид не заховався від нас в Мессарі, у місцях в Новому, на узгір’ї Ехели, що з правого боку Єссемуна? 20 І тепер усе, що до душі царя — спуститися, нехай спуститься до нас, — вони замкнули його в руки царя! 21 А Саул сказав їм: Благословенні ви Господом, бо ви за мною побивалися. 22 Ідіть же, ще підготовте, і розізнайте його місце, де буде його нога! Швидко, там де ви сказали, щоб часом не схитрував! 23 Тож роздивіться і розізнайте — і ми підемо з вами! І буде, якщо він є на землі, то розшукаю його в усіх тисячах Юди! 24 І піднялися зіфейці, і пішли перед Саулом. А Давид і його люди були в пустелі Маана, на заході, з правого боку Єссемуна.
25 Тож Саул і його люди пішли шукати його. І сповістили Давидові, і він спустився до скали, що в пустелі Маани. А Саул дізнався про це , і погнався за Давидом до пустелі Маан. 26 Саул і його люди йшли по цій частині гори, а Давид і його люди були на тій частині гори. І Давид ховався, щоб уникнути особистої зустрічі з Саулом, та Саул і його люди напали на Давида і його людей, щоби схопити їх. 27 Та до Саула прийшов вісник, кажучи: Поквапся і йди, бо филистимці напали на нашу землю! 28 Тож Саул повернувся від переслідування Давида і виступив назустріч филистимцям. Через це названо те місце Поділений камінь.
Саулова погоня за Давидом
1 І донесли Давидові, говорячи: “Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні”.
2 І запитав Давид Господа, говорячи: “Чи піду й переможу тих филистимлян?” А Господь сказав до Давида: “Іди, — і поб’єш филистимлян та спасеш Кеїлу”.
3 А Давидові люди сказали до нього: “Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?”
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: “Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку”.
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.
6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: “Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом”.
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли, облягти Давида та людей його.
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: “Принеси ефода!”
10 І Давид сказав: “Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові!” І сказав Господь: “Зійде”.
12 І запитався Давид: “Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?” А Господь сказав: “Видадуть”.
13 І встав Давид та його люди, близько шести сотень чоловік, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
14 І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші .
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
17 та й сказав до нього: “Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул”.
18 І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
19 А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів’ї, говорячи: “Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір’ї Хахіла, що з півдня від Єшішону.
20 А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам — хіба видати його в цареву руку”.
21 І сказав Саул: “Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
22 Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
23 І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, — і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах”.
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
25 А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
27 І прийшов посланець до Саула, говорячи: “Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!”
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому‑то назвали ім’я тому місцю: Села‑Гаммахлекот .