1 І сказав Давид у своєму серці, промовляючи: Тепер переданий буду одного дня в руки Саула, і мені не буде добра, якщо не врятуюся в землі филистимців, адже Саул не облишить шукати мене в усіх околицях Ізраїля, і не врятуюся з його руки. 2 І Давид піднявся, а з ним — чотириста чоловік, і пішов до Анхуса, сина Аммаха, царя Ґета. 3 І осів Давид з Анхусом у Ґеті, він і його мужі, кожен зі своїм домом, і Давид, і обидві його жінки — Ахінаам, єзраелітка, та Авіґея, колишня жінка Навала кармилійського. 4 Саулові сповістили, що Давид утік у Ґет, тож він не продовжував більше його шукати.
5 І сказав Давид Анхусові: Якщо ж твій раб знайшов милосердя у твоїх очах, нехай же дадуть мені місце в одному з міст, що в країні, і поселюся там. І навіщо твій раб перебуває з тобою в місті царя? 6 І він дав йому в той день Селак. Через це Селак належав цареві юдейському — аж до цього дня. 7 І час, упродовж якого Давид перебував у країні филистимців, складав рік і чотири місяці. 8 І ходив Давид і його мужі, і нападали на всіх у Ґесірі та в Амаликіті. І ось земля була заселена тими, які прийшли від Ґелампсура, міст огороджених стінами, — аж до Єгипетської землі. 9 І він громив землю, і не залишав при житті ні чоловіка, ні жінки. Якось він захопив отари, стада, ослів, верблюдів і одяг, і вони повернулися, і прийшли до Анхуса. 10 А Анхус запитав Давида: На кого ви сьогодні напали? Давид же сказав Анхусові: На південь Юдеї і на південь Єсмеґи, і на південь Кенезії. 11 Та я живими не залишив ні чоловіка, ні жінки, щоб не сповістили в Ґеті, кажучи собі : Щоб не донесли на нас у Ґеті, повідомляючи: Давид таке чинить! І це — його діяльність усі дні, які Давид перебував на рівнині филистимців. 12 Тож Анхус дуже довіряв Давидові, кажучи: Він зовсім осоромлений у своєму народі, в Ізраїлі, тож буде мені рабом навіки.
Давид у царя Ахіша
1 І сказав Давид у серці своїм: “Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його”.
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловік, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
3 І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
5 А Давид сказав до Ахіша: “Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?”
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
8 І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, — і вертався, і приходив до Ахіша.
10 І питався Ахіш: “На кого нападали ви сьогодні?” А Давид казав: “На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина”.
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: “Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі”.
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: “Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!”