1 Був собі чоловік із синів Веніаміна на ім’я Кіс, син Авіїла, сина Сареда, сина Вахіра, сина Афека, сина веніамінівця, муж сильний. 2 А в нього був син на ім’я Саул, великий добрий муж, і серед ізраїльських синів не було кращого за нього, — від плеча і вище — настільки був вищий на всій землі.
3 Якось пропали осли Кіса, батька Саула, і Кіс сказав Саулові, своєму сину: Візьми із собою одного зі слуг, устаньте, підіть і пошукайте ослів! 4 І вони пройшли через єфремську гору, пройшли по землі Селхи і не знайшли. І пройшли через землю Еасакема, і там не було. І пройшли через землю Якіма, але не знайшли.
5 Коли вони прийшли до Сіфа, то Саул сказав своєму слузі, який був з ним: Тож давай повернемося, щоб мій батько, позбувшись ослів, не турбувався про нас! 6 А слуга йому відповів: Ось Божий чоловік у цьому місті, славний чоловік, усе, що тільки скаже, неодмінно справджується . Тепер же підемо, щоби сповістив нам нашу дорогу, якою підемо. 7 Тоді Саул сказав своєму слузі, який був з ним: І ось ми підемо, а що принесемо Божому чоловікові? Адже не стало хлібів у наших торбах, і немає з нами більше нічого з нашого майна, щоб принести Божому чоловікові. 8 А слуга у відповідь Саулові продовжив, кажучи: Ось у моїй руці знаходиться четверта частина сикля срібла, тож даси Божому чоловікові, і він сповістить нам нашу дорогу. 9 (Спочатку в Ізраїлі кожний, коли йшов запитати Бога, говорив так: Давай підемо до видючого, бо народ раніше називав пророка видючим). 10 І Саул сказав своєму слузі: Добре слово, тож давай підемо! І вони пішли до міста, де був Божий чоловік.
11 Коли вони йшли до входу в місто, вони натрапили на дівчат, які вийшли набирати воду, і запитали їх: Чи є тут видючий? 12 А дівчата відповіли їм: Ось він є напроти вашого обличчя! Нині, через особливий день, він прийшов до міста, — кажуть їм, — бо сьогодні жертва за народ у Вамі. 13 Як тільки ввійдете в місто, так знайдете його в місті, перш ніж він піде до Вами їсти, — бо народ не їстиме, аж доки він не прийде, оскільки він має благословити жертву, і тільки після цього гості їстимуть. Тепер же підіть, бо через цей день ви його знайдете. 14 І вони йдуть до міста. Коли вони входили всередину міста, ось Самуїл вийшов їм назустріч, щоб іти до Вами.
15 А Господь відкрив вухо Самуїла на один день скоріше, ніж до нього прийшов Саул, кажучи: 16 У цей час завтра пошлю до тебе чоловіка із землі Веніаміна, і ти помажеш його на володаря над Моїм народом Ізраїлем, і він спасе Мій народ з руки филистимців, оскільки Я поглянув на приниження Мого народу, бо їхній крик дійшов до Мене. 17 І коли Самуїл побачив Саула, то Господь відповів йому: Ось чоловік, про якого Я тобі сказав: Він буде володарем над Моїм народом.
18 А тим часом Саул підійшов до Самуїла всередині міста, і сказав: Підкажи, як пройти до дому видючого. 19 У відповідь Самуїл сказав Саулові: Я ним є! Іди переді мною до Вами і сьогодні їж зі мною, а вранці відішлю тебе і сповіщу тобі все, що у твоєму серці. 20 А про твоїх ослят, які пропали, сьогодні вже третій день, не жури ними твого серця, бо вони знайшлися… Для кого прекрасне Ізраїля, хіба не тобі й домові твого батька? 21 На це Саул відповів: Хіба я не є сином мужа-веніамінівця, найменшого скіпетра ізраїльського племені й найменшого племені з усього скіпетра Веніаміна, — сказав він, — тож навіщо заговорив ти до мене цими словами?
22 А Самуїл узяв Саула та його слугу і ввів їх в помешкання, і дав їм перше місце між запрошеними — приблизно сімдесят мужів. 23 І сказав Самуїл кухареві: Дай мені частину, яку я тобі дав, яку я сказав тобі покласти її біля себе. 24 І кухар підняв вверх лопатку, і поклав її перед Саулом, а Самуїл сказав Саулові: Ось те, що залишилося, поклади його перед собою і їж, бо на свідчення, покладене перед тобою, — більше ніж іншим! Щипай і їж!
І Саул їв із Самуїлом у той день, 25 і він прибув з Вами до міста. Саулові постелили на покрівлі, 26 і він спав. І сталося, коли прийшов ранок, то Самуїл покликав на покрівлі Саула, кажучи: Встань, я відішлю тебе! Тож Саул устав і вийшов надвір — він і Самуїл. 27 Коли вони сходили до околиці міста, то Самуїл сказав Саулові: Скажи слузі, і нехай іде перед нами, а ти стань сьогодні й послухай Боже слово.
Саул у Самуїла
1 І був чоловік із Веніяминового племени , а ім’я йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.
2 І був у нього син, а ім’я йому Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, — цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.
3 І пропали були Кішові, Сауловому батькові, ослиці. І сказав Кіш до свого сина Саула: “Візьми з собою одного із слуг, і встань, — іди, пошукай ослиці!”
4 І він перейшов Єфремові гори, і перейшов край Шаліша, — та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, — та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
5 Увійшли вони до краю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: “Давай вернімося, щоб не занехав батько ослиць, та не став журитися за нами!”
6 А той відказав йому: “Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче справджується. Тепер сходімо туди, — може, він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б”.
7 І сказав Саул до свого слуги: “Ось ми підемо, — та що ми принесемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принести Божому чоловікові. Що ми маємо?”
8 А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: “Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу”.
9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: “Давайте підемо до провидця”. Бо що сьогодні “пророк”, колись звалося “провидець”.
10 І сказав Саул до свого слуги: “Добре твоє слово. Давай підемо!” І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
11 Коли вони підіймалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: “Чи є тут провидець?”
12 А ті відповіли їм та й сказали: “Є, — ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, — бо сьогодні в народа жертва на пагірку.
13 Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок їсти, — бо народ не їсть аж до його приходу, бо він благословляє жертву, потім їдять покликані. А тепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його”.
14 І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.
15 А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:
16 “Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я‑бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!”
17 А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: “Оце той чоловік, що Я казав тобі, — він володітиме народом Моїм”.
18 І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: “Скажи мені, де тут дім провидця?”
19 І відповів Самуїл Саулові та й сказав: “Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.
20 А щодо ослиць, що пропали тобі, — сьогодні вже три дні, — не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?”
21 І відповів Саул та й сказав: “Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?”
22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловік.
23 І сказав Самуїл до кухаря: “Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!”
24 І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: “Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ”. І Саул їв із Самуїлом того дня.
25 І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому .
26 І повставали вони рано‑вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: “Уставай же, і я відпущу тебе!” І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.
27 Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: “Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами”. І той пішов. “А ти зараз спинися, — я оголошу тобі Боже слово!”