Заклик жити у святості
1 А далі, брати, просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб так, як прийняли ви від нас, яким чином вам поводитися і догоджати Богові, — саме так ви й поводитеся, аби ви все більше в цьому зростали.
2 Бо знаєте, які вказівки дали ми вам у Господі Ісусі.
3 Це ж воля Божа — ваше освячення, щоб ви берегли себе від розпусти,
4 щоб кожний з вас умів свої посудини берегти у святості й честі,
5 а не в пожадливій похоті, як язичники, котрі не знають Бога.
6 Не чиніть насильства і не кривдьте ні в чому свого брата, бо Господь є месником за все це, як раніше ми вам говорили й засвідчили.
7 Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення.
8 Тому-то, хто це відкидає, не людину зневажає, а Бога, Який дав нам Свого Святого Духа.
9 Про братолюбство немає потреби писати вам, бо ви самі Богом навчені любити один одного,
10 адже те й робите всім братам, які перебувають у всій Македонії. Просимо вас, брати, аби ви в цьому все більше зростали
11 і пильно дбали про те, щоби жити спокійно і робити свою справу , працювати своїми власними руками, як ми вам звеліли,
12 щоб ви гідно поводилися перед чужими і ні в чому не мали нестатків.
Про померлих
13 Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як інші, котрі не мають надії.
14 Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним.
15 Це говоримо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до приходу Господнього, не випередимо померлих.
16 Адже Сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, — і першими воскреснуть померлі в Христі.
17 Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, — і так завжди будемо з Господом.
18 Тому потішайте одне одного цими словами.
Живімо в святості
1 А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зростали!
2 Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.
3 Бо це воля Божа, — освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
4 щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,
5 а не в пристрасній похоті, як і “погани, що Бога не знають”.
6 Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якій ‑будь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.
7 Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.
8 Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,
10 бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
12 щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!
Про покійних
13 Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
14 Коли‑бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.
15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, — ми не попередимо покійних.
16 Сам‑бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,
17 потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.
18 Отож, потішайте один одного цими словами!