1 І сталося, коли утвердилося царство Ровоама, коли він закріпився на престолі , то залишив Господні заповіді, а з ним — і весь Ізраїль. 2 І сталося, на п’ятому році царювання Ровоама проти Єрусалима виступив Сусакім, єгипетський цар, бо вони згрішили перед Господом, 3 з тисячею двомастами колісницями і шістдесятьма тисячами кінноти, а народові, який ішов з ним з Єгипту, лівійців, троґлодійців і ефіопів, не було рахунку. 4 Вони заволоділи укріпленими містами, які були в Юди, і він підійшов до Єрусалима.
5 Пророк Самея прийшов до Ровоама і до володарів Юди, які були зібрані в Єрусалимі через наступ Сусакіма, і сказав їм: Так промовив Господь: Ви покинули Мене, то і Я залишу вас у руці Сусакіма! 6 Тож володарі Ізраїля та цар були засоромлені, і вони сказали: Праведний Господь! 7 Коли ж Господь побачив, що вони покаялися, то було промовлене Господнє слово до Самеї: Вони покаялися, не вигублю їх! Я дам їм ненадовго порятунок, і Мій гнів не виллється проти Єрусалима, 8 бо будуть слугами і пізнають Моє служіння і служіння царства землі.
9 І прийшов Сусакім, цар Єгипту, і взяв скарби, що в домі Господа, і скарби, що в домі царя, — усе забрав. І взяв золоті щити, які зробив Соломон, 10 тож Ровоам зробив замість них мідні щити. Сусакім поставив над ним володарів-супроводжуючих, які охороняли брами царя. 11 І було, коли цар входив до Господнього дому, входили супроводжуючі охоронці й ті, які повертаються назустріч супроводжуючим. 12 А коли він покаявся, то гнів Господа відвернувся від нього, і він не був на вигублення до кінця, бо і в Юди були добрі діла.
13 Ровоам закріпився в Єрусалимі й зацарював. Ровоам мав сорок один рік, коли він зацарював, і вісімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке Господь вибрав з усіх племен синів Ізраїля, щоб там назвати Своє Ім’я. А ім’я його матері — Ноомма, амманійка. 14 І він чинив зло, бо не спрямував свого серця, щоб шукати Господа.
15 А решта оповідей про Ровоама, перші й останні, та про його діяльність, ось чи не записані вони в словах пророка Самея і Адда видючого? І всі дні Ровоам воював з Єровоамом. 16 Ровоам помер, і його поховали з його батьками, його поховали в місті Давида, а замість нього зацарював Авія, його син.
Кара за Рехав’амів гріх
1 І сталося, як зміцніло Рехав’амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.
2 І сталося п’ятого року царя Рехав’ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, — бо вони спроневірилися Господеві, —
3 з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам .
4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав’ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: “Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!”
6 І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар, і сказали: “Справедливий Господь!”
7 А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: “Упокорилися вони, — не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним”.
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.
10 А цар Рехав’ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
13 І зміцнився цар Рехав’ам в Єрусалимі й царював. А Рехав’ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім’я його матері — аммонітка Наама.
14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
15 А Рехав’амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: “Родословні книги”. І точилися війни поміж Рехав’амом та Єровоамом по всі дні.
16 І спочив Рехав’ам зі своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.