1 Манасія був дванадцятилітнім, коли він зацарював, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі. 2 І він чинив зло перед Господом — з усіх гидот народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля. 3 Він повернувся і відбудував високі місця , які знищив Езекія, його батько, і поставив стовпи ваалам, зробив священні гаї, поклонявся всьому небесному війську і служив їм. 4 І збудував жертовники в Господньому домі, де сказав Господь: В Єрусалимі буде Моє Ім’я навіки! 5 Він збудував жертовники всьому небесному війську у двох дворах Господнього дому. 6 І він провів своїх дітей крізь вогонь в Ґай-Ванай-Енномі, чинив чари, здійснював ворожбу і чаклував, настановив ворожок і заклиначів, учинив багато зла перед Господом, щоб викликати Його гнів. 7 І в Божому домі поставив різьблене і лите, образи, які зробив, де сказав Бог до Давида і до Соломона, його сина: У цьому домі та в Єрусалимі, який Я вибрав з усіх племен Ізраїля, поставлю Моє Ім’я навіки! 8 І не докладу, щоб захиталася нога Ізраїля на землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо остерігатимуться, щоб чинити все, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім законом, приписами і судами. 9 Манасія звів Юду і тих, хто жив у Єрусалимі, аби чинити зло більше від усіх народів, які Господь вигубив з-перед синів Ізраїля.
10 І Господь говорив до Манасії і до його народу, та вони не послухалися. 11 Тож Господь навів на них володарів армії царя ассирійців, і вони схопили Манасію, закували його в кайдани і відвели до Вавилону з кайданами на ногах. 12 І коли він був у муках, то шукав обличчя Господа, свого Бога, і дуже впокорився перед Богом своїх батьків. 13 І помолився до Нього, і Він його вислухав. І почув його волання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манасія пізнав, що Господь є Богом.
14 І після цього він збудував мур за містом Давида з півдня напроти Ґіона у висохлому руслі, що відходив від Круглої брами і до Офли, і підняв дуже високо вгору. І настановив володарів війська по всіх укріплених містах у племені Юди. 15 І усунув чужих богів і різьблене з Господнього дому, і всі жертовники, які збудував на горі Господнього дому, в Єрусалимі та за містом. 16 І підняв Господній жертовник, і приніс на ньому жертву спасіння та хвали, і сказав Юді служити Господу, Богові Ізраїля. 17 Народ ще приносив жертви на високих місцях , але тільки вже їхньому Господу Богові.
18 А решта оповідей про Манасію, його молитва до Бога, слова провидців, які промовляли до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїля, ось це в словах 19 його молитви, і як Бог його вислухав, про всі його гріхи і його відступлення, і про місця, на яких збудував висоти й поставив там священні гаї і різьблене перед наверненням, ось це записане в словах провидців. 20 Манасія заснув зі своїми батьками, і його поховали в саду його дому. Замість нього зацарював його син Амон.
21 Амон мав двадцять два роки, коли він зацарював, і два роки царював у Єрусалимі. 22 І чинив зло перед Господом, як робив і Манасія, його батько, тож Амон приносив жертви всім ідолам, які зробив Манасія, його батько, і їм служив. 23 І він не впокорився перед Господом, як упокорився Манасія, його батько, бо його син Амон усе збільшував свою вину. 24 І проти нього повстали його раби, і вбили його в його домі. 25 Народ землі побив тих, які повстали проти царя Амона, а замість нього народ землі настановив царем Йосію, його сина.
Манасія та Амон
2 Цар. 21:1–102 17–24.1 Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п’ятдесят і п’ять літ.
2 І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з‑перед Ізраїлевих синів.
3 І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.
4 І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: “В Єрусалимі буде Ім’я Моє навіки!”
5 І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір’ях Господнього дому.
6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його .
7 І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: “У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім’я Своє навіки!
8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея”.
9 Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з‑перед Ізраїлевих синів.
10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.
11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.
12 А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.
13 І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог!
14 По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.
15 І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
16 І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.
17 Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.
18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім’ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
19 А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, — ось вони описані в словах його прозорливців.
20 І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амон.
21 Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.
22 І робив він зло в Господніх очах, як робив його батько Манасія. А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.
23 І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.
24 І змовилися раби його на нього, і забили його в його домі.
25 Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію.