1 Коли Соломон закінчив молитися, то з неба зійшов вогонь і пожер всепалення і жертви, і Господня слава заповнила дім. 2 А священики не могли ввійти в Господній дім у той час, бо Господня слава заповнила дім, 3 і всі сини Ізраїля бачили, як сходив вогонь і Господня слава над домом, і впали долілиць на землю, до кам’яної долівки, поклонилися і прославили Господа: Бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
4 Цар і весь народ приносили жертви перед Господом. 5 І Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі телят і сто двадцять тисяч овець, і цар і весь народ посвятили Божий дім. 6 І священики, які стояли на своїх сторожах, і левіти з гуслами, співаючи для Господа пісні царя Давида, щоб визнаватися перед Господом, — бо навіки Його милосердя, — піснями Давида з їхньої руки, і священики трубили в труби перед ними, а весь Ізраїль стояв.
7 І Соломон освятив середину двору, що в Господньому домі. Адже там приніс всепалення і жир жертви за спасіння, бо мідний жертовник, який зробив Соломон, не міг прийняти всепалення, м’ясні жертви і жир. 8 І Соломон провів свято в той час сім днів, і весь Ізраїль з ним, — дуже велике зібрання від входу Емата і аж до Єгипетської ріки. 9 На восьмий день він провів свято, бо сім днів проводив свято посвячення жертовника. 10 І на двадцять третій день сьомого місяця він відіслав народ до їхніх поселень з веселістю і добрим серцем за те добро, яке Господь зробив Давидові, Соломонові та Своєму народові Ізраїлеві.
11 І Соломон закінчив Господній дім, дім царя і все, що забажав у душі Соломон чинити в Господньому домі та у своєму домі, і в усьому йому добре велося.
12 І Бог з’явився Соломонові вночі, звертаючись до нього: Я вислухав твою молитву, і Я вибрав собі це місце як дім жертви. 13 Якщо стримаю небо, і не буде дощу, і якщо заповім сарані поїсти дерево, якщо пошлю смерть на Мій народ, 14 та коли Мій народ, на якому названо Моє Ім’я, навернеться і помолиться, і шукатиме Мого обличчя, і відвернеться від своїх злих доріг, то Я вислухаю з неба і буду милосердний над їхніми гріхами, і оздоровлю їхню землю. 15 Тепер Мої очі будуть відкритими, і Мої вуха чуйні на молитву з цього місця. 16 Тож тепер Я вибрав і освятив цей дім, щоб Моє Ім’я було там навіки, і Мої очі, і Моє серце будуть там усі дні.
17 А ти, якщо ходитимеш переді Мною, як твій батько Давид, і чинитимеш згідно з усім, що Я тобі заповів, дотримуватимешся Моїх настанов і Моїх присудів, 18 то Я підніму престол Твого царства, — як Я і заповідав Давидові, твоєму батькові, обіцяючи: Не переведеться в тебе чоловік-володар в Ізраїлі!
19 Якщо ж ви відвернетесь і покинете Мої настанови і Мої заповіді, які Я вам дав, підете, будете служити іншим богам і поклонятиметеся їм, 20 то Я вигублю вас із землі, яку Я їм дав, а цей дім, який Я посвятив для Мого Імені, відкину з-перед Себе і дам його, як притчу і як образ між усіма народами. 21 І про цей високий дім, кожний, хто проходитиме повз нього, жахнеться, промовляючи: Чому так учинив Господь цій землі й цьому дому? 22 І скажуть: Тому що вони покинули Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із Єгипетської землі, а взяли інших богів, поклонялися їм і служили їм, через це Він навів на них усе це зло.
Освячення Господнього дому
1 А коли Соломон закінчив молитися, то зійшов огонь із небес, поїв цілопалення та жертви, а слава Господня наповнила храм той!
2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня наповнила дім Господній!
3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як сходив огонь та Господня слава на храм той, і вони попадали обличчям до землі на підлогу з камінних плит, і вклонилися до землі, і дякували Господеві: “Добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя!”
4 А цар та ввесь народ приносили жертву перед Господнім лицем.
5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібної — сто й двадцять тисяч. І виконали обряд освячення Божого дому цар та ввесь народ.
6 А священики стояли на вартах своїх, а Левити — зі знаряддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господеві, “Бо навіки Його милосердя”, коли Давид хвалив ними; і священики сурмили навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв…
7 І посвятив Соломон середину подвір’я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв, бо мідяний жертівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою.
8 І справив Соломон того часу те свято на сім день, а ввесь Ізраїль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.
9 А восьмого дня справили віддання свята, бо обряд освячення жертівника справляли сім день, і свято сім день.
10 А дня двадцятого й третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.
Друге з’явлення Господа Соломонові
11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царський, та все, що приходило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощастило йому.
12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: “Вислухав Я молитви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.
13 Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій,
14 і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зі злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!
15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наставлені на слухання молитви цього місця.
16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім’я Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє будуть там по всі дні.
17 А тепер, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, щоб зробити все, що наказав Я тобі, і якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та прав Моїх,
18 то поставлю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!
19 А якщо ви відвернетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
20 то Я повириваю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
21 А храм цей, що був найвищий, — кожен, хто проходитиме біля нього, скам’яніє та й скаже: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?..
22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Він навів на них усе оце лихо!”…