1 Після смерті Ахава Моав відступив від Ізраїля.
2 Охозія випав з вікна, що в нього на горищі, у Самарії, і захворів. Тож він відіслав послів, кажучи їм: Ідіть і випитайте у Ваала-мухи, бога Аккарона, чи виживу від цієї моєї хвороби. І вони пішли запитати в нього. 3 А Господній ангел сказав Іллі, тесвітянинові, мовлячи: Вставши, іди назустріч послам Охозії, царя Самарії, і скажеш їм: Ви йдете запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? 4 Не буде так! Оскільки так говорить Господь: Ліжко, на яке ти зліг, з нього не встанеш, бо на ньому безсумнівно помреш ! Тож Ілля пішов і сказав їм.
5 І посли повернулися до царя , а він запитав їх: Чому це ви повернулися? 6 Ті ж відповіли йому: Чоловік вийшов нам назустріч і сказав нам: Ідіть, поверніться до царя, який вислав вас, і скажете йому: Так говорить Господь: Ти йдеш запитатися у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? Не буде так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш ! 7 І він промовив до них, запитуючи: Яка відмітна особливість чоловіка, котрий вийшов вам назустріч і заговорив до вас цими словами? 8 А вони сказали йому: Чоловік волохатий і підперезаний шкіряним поясом по своїх стегнах. І він сказав: Ілля, тесвітянин, — це він!
9 Тож цар послав до нього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів , і той відійшов та прийшов до нього, і ось Ілля сидить на верхів’ї гори. І п’ятдесятник звернувся до нього, закликаючи: Тебе покликав цар, чоловіче Божий, сходь! 10 У відповідь Ілля сказав п’ятдесятникові: Якщо я — Божий чоловік, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе та твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
11 А цар продовжував, і він послав до нього іншого п’ятидесятника і його п’ятдесятьох воїнів ; п’ятидесятник пішов, звернувся до нього і сказав: Чоловіче Божий, так говорить цар: Скоро сходь! 12 У відповідь Ілля промовив до нього і сказав: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе й твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.
13 Цар же продовжував ще посилати — третього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів . А третій п’ятидесятник прийшов до нього, упав на свої коліна перед Іллею, благав його і звернувся до нього, і сказав: Чоловіче Божий, нехай моя душа і душа цих твоїх п’ятдесятьох рабів буде цінною у твоїх очах. 14 Ось із неба зійшов вогонь і пожер двох попередніх п’ятидесятників та їхні п’ятдесятки, тепер же нехай у твоїх очах буде цінною душа твоїх рабів! 15 І Господній ангел сказав Іллі, промовляючи: Піди з ним, не лякайся їхньої присутності! Тож Ілля встав і спустився з ним вниз до царя. 16 І сказав йому Ілля, промовляючи: Так говорить Господь: Як це, що ти відіслав послів запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона? Не так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш !
17 І він помер за Господнім словом, яке сказав Ілля. 18 Інші слова Охозії, що він учинив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Ізраїля?
18a А в Самарії дванадцять років царює над Ізраїлем Йорам, син Ахава, у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди. 18b І він чинив зло перед Господом, тільки не так, як його брати, і не так, як його матір. 18c І він повалив стовпи Ваала, які зробив його батько, і знищив їх. Тільки був прив’язаний до гріхів дому Єровоама, який привів Ізраїль до гріха, — від них він не відступив. 18d І Господь запалав гнівом на дім Ахава.
Гріх царя Ахазії
1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: “Ідіть, запитайте Ваал‑Зевува, екронського бога, чи видужаю я зі своєї цієї хвороби?”
3 А Ангол Господній говорив до тішб’янина Іллі: “Устань, вийди назустріч послам самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал‑Зевува, екронського бога?
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!”… І пішов Ілля.
5 І вернулися посли до царя , а він сказав до них: “Що це ви вернулися?”
6 А вони відказали йому: “Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал‑Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш”…
7 А він їм сказав: “Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вам і говорив вам оці слова?”
8 Вони ж відказали: “Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його”. А він сказав: “Це тішб’янин Ілля!”
9 І послав він до нього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів’ї гори. І сказав він до нього: “Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!”
10 А Ілля відповів і говорив до того п’ятдесятника: “А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п’ятдесятку твою!” І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
11 І цар знову послав до нього іншого п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: “Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!”
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: “Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п’ятдесятку!” І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п’ятдесятку…
13 І знову послав він третього п’ятдесятника та його п’ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п’ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: “Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п’ятдесяти, в очах твоїх!
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п’ятдесятників та їхні п’ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!”
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: “Зійди з ним, не бійся його!” І він устав, і зійшов з ним до царя.
16 Та й сказав до нього: “Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, — тому те ложе, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!”
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.